Григорій Немиря свідомо маніпулює фактами

П'ятниця, 29 березня 2013, 13:11

Відповідь на публікацію: Партія регіонів починає боротьбу за вплив на Європу

Партія Регіонів дійсно щиро підтримує курс на європейську інтеграцію, і готова брати на себе відповідальність за цей процес. Мені здається логічним, коли політична сила, котра має Президента, Уряд та найбільшу фракцію у парламенті, готова відповідати за певний політичний курс, чи не так?

Європейська інтеграція залишається головним пріоритетом для української влади. На саміті у Вільнюсі ми дійсно розраховуємо підписати Угоду про Асоціацію. Ніякого "Плану Б", що б там не писали у пресі чи розповідали люди з іншими політичними поглядами, у нас немає і не може бути. Ми свідомі того, що лише інтеграція з ЄС здатна модернізувати країну, зробити конкурентної нашу економіку, допомогти запровадити європейські цінності.

Ми надзвичайно вдячні нашим європейським колегам за розуміння стратегічної ролі України в регіоні та за конструктив в діалозі, що з'явився між Україною та ЄС останнім часом. Ми щиро цінуємо зусилля друзів України та їхню всебічну допомогу.

Як народний депутат, котрий вже друге скликання поспіль займається питаннями європейської інтеграції (у Раді минулого скликання – на рівні Голови підкомітету, що займався питаннями адаптації законодавства до європейських вимог та як член української частини КПС, відповідальна за підготовку та висвітлення питань щодо лібералізації візового режиму, зараз – працюючи у відповідному комітеті) вимушена зізнатися: великою проблемою європейської інтеграції на рівні парламенту є нерозуміння багатьма депутатами, що все законодавство, яке пов'язане з європейською інтеграцією, має бути винесено за дужки політичної боротьби і як можна швидше ухвалено.

Мені особисто дуже шкода, що, наприклад, оновлена Угода про спрощення візового режиму була ратифікована Верховною Радою тільки минулого тижня, хоча підписано було ще 23 липня минулого року.

До листопада, втім, часу залишилось обмаль, його рахунок йде на дні, а подекуди – на години, тому налагодження комунікації між Україною і Європейським Союзом на різних рівнях є без перебільшення пріоритетним завданням влади.

Для встановлення такої комунікації дуже важливо, щоб ЄС був максимально об'єктивний у своїх висновках щодо адекватності в євроінтеграційному процесі не тільки української влади, але й української опозиції. Раніше ми бачили позицію Євросоюзу, коли 100% критики було спрямовано в бік влади.

Заява Єврокомісара Штефана Фюле, зроблена під час дебатів у Європарламенті про неконструктивне блокування парламенту з боку опозиції – розцінена українською стороною як дуже важливий меседж в цьому контексті. На очах українських журналістів та європейських спостерігачів відбувалося розблокування парламенту, і, на щастя, хоч в останню мить, але опозиція спромоглася напередодні Саміту підтримати Заяву щодо незмінності курсу євроінтеграції.

Налагодженню персональних контактів на рівні Верховної Ради і Європарламенту повинен сприяти Комітет з питань співробітництва (КПС). Але знову-таки: з боку української опозиції постійно робляться спроби максимально політизувати його роботу (як і Комітету з питань європейської інтеграції в цілому) і використовувати лише як інструмент для вирішення тактичних партійних завдань, а не реалізації стратегічного курсу на євроінтеграцію.

Зокрема, досі не сформовано українську частину делегацію КПС, і представники опозиції свідомо дезінформують громадськість щодо причин не формування цієї делегації. Вважаю необхідним прояснити ситуацію з квотним принципом формування делегації Верховної Ради, і підкреслити що саме за таким принципом вже сформовані та працюють абсолютно всі делегації в парламенті, в тому числі і ЄВРОНЕСТ.

До речі,  Голова комітету з питань євроінтеграції з цим принципом повністю погоджується, про що свідчить підписане ним відповідне подання щодо формування делегації ЄВРОНЕСТ на Голову ВРУ.

Отже, займемось парламентською математикою.

Кількість членів української  сторони делегації КПС – 16 осіб. Беремо 445 депутатів (затверджений кількісний склад ВРУ на 25.12.12) та ділимо їх на 16 місць в делегації. Отримуємо кількісний показник: 27,81, тобто на кожних 27,81 депутатів припадає 1 місце в делегації КПС.

Далі беремо кількісний склад фракції Партії Регіонів 209 осіб (знову ж таки, станом на 25.12.12, оскільки тоді був затверджений кількісний склад ВРУ) та ділимо на кількісний показник 27,81, щоб зрозуміти, скільки місць по квоті належить Партії Регіонів. Отримуємо квоту в 7,51, тобто фракція ПР має право на 7,51 місце з 16 місць в Делегації.

Щоб підрахувати квоти інших фракцій, беремо їх кількісний склад (також станом на 25.12.12) та ділимо на кількісний показник 27,81:
1. БЮТ – 99:27,81=3,56
2. Удар – 42:27,81=1,51
3. Свобода – 36:27,81=1,3
4. Комуністи – 32:27,81=1,15

Оскільки фракції можуть передавати свою квоту частково або повністю, то фракція Комуністичної партії України передала фракції Партії Регіонів 0,15 від своєї квоти (лист депутатської фракції Комуністичної партії України від 29 січня 2013 року №04-05/4-27 на Голову Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Немирю Г.М. додається). Це зумовило збільшення квоти фракції ПР до 7,66 та зменшення квоти комуністів до 1.

Згідно з даними квотами, округлюючи їх показники за правилами математики (більше 0,5 округлюється в більшу сторону, менше 0,5 в меншу),  розподіл має відбуватися наступним чином:
1. Фракція ПР з квотою 7,66 – 8 місць.
2. Фракція Батьківщина  з квотою 3,56 – 4 місць.
3. Фракція Удар з квотою 1,51 – 2 місця.
4. Фракція Свободи з квотою 1,15 – 1 місце.
5. Фракція Кпу з квотою 1 – 1 місце.

Навіть якщо брати кількісний склад фракції Партії Регіонів сьогодні, з урахуванням позбавлення мандату міністра Лебедєва (208 осіб), все рівно отримуємо 208:27,81=7,47+0,15= 7,62, а отже-8 місць.

Опозиційні ж фракції при розрахунку квот взяли не реальну фактичну кількість депутатів, зареєстрованих на 25.12.12, а їх конституційний склад – 450, хоча вибори по 5 округах визнані недійсними, і в парламенті не обрані депутати від відомих округів. Тому, поділивши 450 на 16, представники опозиції отримали кількісний показник не в 27,81, а в 28,12, з використанням якого вивели наступні квоти:
1. Фракція ПР – 209: 28,12=7,43
2. БЮТ – 99:28,12=3,52
3. Удар – 42: 28,12=1,49
4. Свобода – 36: 28,12=1,28
5. Комуністи – 32: 28,12=1,13
6. Позафракційні – 29: 28,12=1,03

Округливши всі квоти за правилами математики, отримали наступну кількість місць:
1. Фракція ПР – 7
2. БЮТ –4
3. Удар –1
4. Свобода –1
5. Комуністи -1
6. Позафракційні – 1

Що в сумі становить 15 місць. Одне вакантне пропонувалось "розіграти" між фракцією УДАР та фракцією ПР. Оскільки соті долі (сотые доли – рос.) після коми у фракції УДАР вище (49), ніж у фракції ПР (43), то одне вакантне місце було завбачливо  "віддано" паном Немирею опозиційній фракції.

При цьому навіть за такого "розрахунку", додавши 0,15 квоти комуністів (про що офіційно листом було повідомлено Голову Комітету, як я вже зазначала), Партія Регіонів все рівно отримує 7,43+0,15=7,58, а отже – 8 місць в делегації.

 Але принцип розподілу квот опозиції повністю суперечить чинному законодавству з наступних підстав:

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про Регламент": "позафракційні народні депутати можуть входити до складу депутатських фракцій або об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів (далі - депутатська група). Кількість осіб у депутатській групі не може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції, що сформована протягом першої сесії".

Оскільки позафракційні депутати за відсутності необхідної їх кількості (32 народних депутата) не можуть сформувати депутатську групу, а суб’єктами подання кандидатур до складу делегацій є виключно фракції чи депутатські групи, що передбачено ч.1 ст. 204 ЗУ "Про Регламент", то позафракційні депутати не можуть подавати свої кандидатури до складу Делегації КПС.

 Їхня участь у будь-яких делегаціях можлива лише за умови передачі їм необхідної квоти на добровільних засадах. Так само, як це було зроблено під час формування делегації до ПАРЕ, коли фракція Партії Регіонів передала свою квоту позафракційним депутатам (Лев Миримський і Сергій Лабазюк).

Під час формування делегації КПС жодна з фракцій бажання передати власну квоту не виявила. Більше того, всі подання кандидатур до складу делегації КПС від всіх фракцій, включаючи "Батьківщину" та УДАР, надані саме із розрахунку, за яким сформовані всі решта делегацій (такий, на якому наполягає ПР) і який не суперечить чинному законодавству. (копії листів від фракцій додаються).

Таким чином, окрім того, що опозиційні фракції при розподілі квот враховували позафракційних депутатів, які не є суб'єктом подання кандидатур до складу делегацій, вони також врахували  5 депутатських місць, щодо яких вибори визнані недійсними, що прямо суперечить принципу формування органів Верховної Ради, зокрема, комітетів, а саме за таким принципом формуються й міжнародні парламентські  делегації –  ч. 4 ст. 81: "Квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів у порядку, встановленому Верховною Радою".

 Логіка цього цілком зрозуміла: коли на 5-ти округах, на яких ЦВК не змогла встановити результати виборів, будуть проведені повторні вибори, то, можливо, квоти  суттєво зміняться. Наприклад, якщо вибори виграють 5 регіоналів, то їх квота вже складатиме – 7,60, навіть без додаткових 0,15 від комуністів.  Так само, якщо "зайде" 5 позафракційних, то вони вже зможуть сформувати депутатську групу, оскільки їх буде більше, ніж депутатів в найменшій парламентській фракції комуністів, тому зможуть подавати свої кандидатури для участі в делегації. Але станом на сьогодні подібні припущення не є юридичною константою.

Також хочу прояснити ситуацію з засіданням комітету від 10.01.2013, на якому нібито було сформовано та ухвалено   кількісний та персональний склад делегації КПС. В протоколі засідання зазначено, що Голова Комітету Немиря надав інформацію щодо формування делегацій Верховної Ради України, діяльність яких забезпечується Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Після цього нібито було  ухвалено рішення про затвердження  чисельного та ПЕРСОНАЛЬНОГО складу Української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС. Звертаю увагу, що ухвалення подібного рішення було апріорі неможливим, оскільки подання про призначення членами Української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС з поіменним списком кандидатур від фракції Партії Регіонів було представлене в Комітет лише 18 січня 2013 року. (копія листа додається).

Із заяви секретаря Комітету Нетецької, розміщеної на офіційному сайті Партії Регіонів, зрозуміло, що самого голосування під час засідання Комітету не було і, як я вже зазначила, не могло бути.

Під час засідання Головою Комітету було лише надано інформацію щодо формування делегацій, в тому числі КПС, а жодні рішення з цього приводу не ухвалювались! У зв’язку з цим протокол засідання, в якому зазначається про нібито ухвалення рішення під час засідання Комітету, не був підписаний секретарем Комітету Нетецькою.

Фактично це означає, що  цей протокол є нелегітимним, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 статті 51 Закону України "Про комітети Верховної Ради", а саме: "Протокол   засідання  комітету  підписують  головуючий  на засіданні та секретар комітету".

 

Отже, Ви маєте можливість легко перевірити достовірність слів голови Комітету про нібито прийняття рішення щодо формування делегації КПС під час засідання Комітету від 10.01.2013, для цього йому достатньо надати на підтвердження його тези про "ухвалення рішення" стенограми засідання відповідного Комітету, як це і передбачено чинним законодавством.

Але, він не зможе її надати, бо він, в порушення вимог Закону України "Про комітети Верховної Ради", не вів стенограму засідання даного Комітету, та й попередніх також.

Він взагалі не вважав за потрібне фіксувати належним чином засідання Комітету, напевно, щоб потім було легше маніпулювати фактами та вводити в оману усіх зацікавлених осіб, журналістів зокрема.

Цій практиці покладено край, адже я із членами комітету-представниками фракції Партії Регіонів подали депутатський запит на ім'я голови Регламентного Комітету зі скаргою на подібні порушення з боку Голови Комітету пана Немирі.

Таким чином чітко простежується, що Партія Регіонів не вимагає "збільшити" свою квоту в делегації КПС, а просто не дає можливості діяти протизаконно та свідомо зменшити квоту нашої фракції, яка становить 8 місць за будь-яким розрахунком.

До того ж, дивно, що фракції, які так наполегливо блокували парламент, вимагаючи дотримання Конституції та законів, в питанні формування делегації КПС свідомо наполягають на порушенні законодавства та маніпулюють фактами.

Втім, я переконана, що делегацію КПС буде сформовано вже на наступному тижні, що дасть змогу отримати ще один майданчик для співпраці між Україною та ЄС. Знаю, що така співпраця щодня розширяє перспективу країни, та збільшує її шанси на підписання угоди про Асоціацію, чого – вірю – всі ми щиро прагнемо.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування