Ох і дорога буде водичка!

Тихесенько, тихесенько, на котячих лапках до споживачів комунальних послуг підкралася чергова халепа.

Ще не встигли стухнути пристрасті навколо новаторських ідей Нацкомпослуг щодо драконівських штрафів, а на горизонті вже з’явилося нове породження невгамовної фантазії спеціалістів цього державного органу.

Мова йде про проект постанови уряду "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" розроблений у надрах Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг.

Треба зауважити, що проект бовтається на сайті Нацкомпослуг з кінця листопада, але у зв’язку з тим що проект пропонують до розгляду Кабміну, назріла потреба донести його перли до громадськості.

Як і в попередньому "штрафному проекті", прикриваючись Національним планом дій на 2012 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", а саме пунктом 159.2, цього плану, щодо впровадження диференційованих ставок тарифів на послуги із централізованого водопостачання та водовідведення, Нацкомпослуг здійснює спробу перекласти проблеми на плечі громади.

Сама по собі ідея диференціації тарифних ставок, а людською мовою – встановлення різної вартості послуг (товарів) в залежності від їх фактично спожитої кількості за визначений період часу не нова, й знайшла своє використання при тарифікації плати за газ та електроенергію.

По своїй природі диференційний принцип тарифікації комунальних послуг дозволяє внести до сухої математичної формули розрахунку елемент соціальної справедливості – "Більше споживаєш, більше платиш".

Але такий підхід себе виправдовує, лише у тому разі, коли має місце державна субвенція - у випадках, якщо встановлений комунальний тариф не перекриває витрати на надання послуги, і держава компенсує частину вартості у вигляді компенсації різниці у тарифі. За таких обставин, принцип "Більше споживаєш – більше платиш" дозволяє отримувати мінімальні ціни за послуги найбільш зубожілим верстам населення, і навпаки встановлює максимальні ціни для заможних споживачів.

Одначе, такий безспірно справедливий та необхідний підхід до тарифікації комунальних послуг потребує дуже виваженого підходу.

Нажаль з проектом Нацкомпослуг все відбувається точнісінько навпаки.

Зі змісту проекту можна зрозуміти наступне:

Проектом пропонується встановити п’ять тарифних блоків. Розмір тарифу для кожного з блоків є фіксованим. Перші чотири тарифні блоки нормуються за кількістю спожитих послуг з водопостачання та водовідведення в місяць, за зростанням.

Фактична ж кількість споживання має визначатися за показниками приладів обліку (лічильників води), наявність яких у споживача є обов’язковим для тарифікації за першим-четвертим блоками. При цьому тарифікація першого тарифного блоку – базового, встановлюється однаковою для всієї України і буде "соціальною" (найдешевшою), але й найменшою за кількістю споживання.

П’ятий тарифний блок – це тариф для споживачів що не мають приладів обліку (лічильників води). Розмір тарифу п’ятого блоку запропоновано встановити на 10% вищім ніж розмір тарифу четвертого блоку (найдорожчого).

Розмір тарифів та кількісних показників для кожного тарифного блоку буде встановлюватися самою Нацкомпослуг.

На момент написання статті, у офіційному тексті проекту були відсутні конкретні показники тарифів, а також кількісні показники для кожного з чотирьох тарифних блоків.

Аналіз змісту проекту та наслідків його прийняття дозволяє прийти до невтішного висновку – головна ціль проекту, це скрите підвищення тарифів на водовідведення та водопостачання, гаряче водопостачання, замасковане під чергове поліпшення та покращання.

Таке враження, що за розумінням авторів проекту, у кожній квартирі багатоквартирного будинку, чи будинку садибного типу має мешкати лише одна людина.

Пояснюю.

Згідно з проектом, для кожного тарифного блоку буде встановлено фіксовані кількісні показники. За інформацією з неофіційних джерел, для першого тарифного блоку кількісний показник споживання складатиме до 2 м.куб. води в місяць включно, для другого блоку до 6 м.куб., для третього блоку до 10 м.куб., четвертий блок – більш 10 м.куб.

Приблизно підрахуємо. Якщо сім’я з складається чотирьох людей і кожний (мінімально) витратить по 2 куби води, то разом за показниками лічильника вийде 8 м. куб. в місяць, відповідно нарахування мають здійснюватися за третім тарифним блоком.

Але, якщо кожна з цих людей проживала б у окремій квартирі (або мала свій окремий від інших договір, персональний водопровід та лічильник на ньому) і витратила ті ж самі 2 куби води на місяць, нарахування були б виконані по першому (найдешевшому) тарифному блоку!

У проекті не вбачається покрокова тарифікація. Наприклад - перші 2 спожиті куби тарифікуються по першому блоку, слідуючи спожиті 4 куби по другому блоку, за наступні 4 куби по третьому, а вже за інші по четвертому.

Тарифікується все за найбільшим, досягнутим показником споживання. Наприклад: спожив 11 кубів, за всі куби плати по четвертому тарифному блоку.

Простий арифметичний розрахунок дозволяє прийти до висновку - чим більша кількість людей разом мешкає у окремій квартирі чи садибі, тим більша кількість води буде спожита згідно до показників лічильника (нагадую, його наявність для 1-4 тарифних блоків є обов’язковою!) і тим вищій буде тариф, навіть якщо фактично, кожний мешканець у своєму споживанні не перевищить норми встановленої для першого тарифного блоку.

Проект ставить перед споживачами дилему - або облаштовуйте в квартирі чи садибі персональні водопроводи для кожного мешканця, та персональні лічильники на них, або живіть по одному. Інакше, соціальний тариф вам точно не світить. Будете сплачувати по четвертому (найдорожчому) тарифному блоку.

Їдемо далі. П’ятий тарифний блок – для тих хто не має приладів обліку (лічильників), дорожчий на 10% від найдорожчого четвертого.

Поточна ситуація з приладами обліку така, що на загал, лічильників не має більшість споживачів, що мешкають у багатоквартирних будинках, та значна частина "приватного сектору".

Все приїхали. Немає лічильника – платимо по найдорожчому тарифу з урахуванням розрахункових норм споживання. А вони як відомо ой які немаленькі.

Або встановлюємо лічильники. А це теж немалі витрати, особливо з урахуванням того, що часто встановити лічильник неможливо з причини неналежного стану мереж і встановленню лічильника передує ремонт мережі. Ще додаткові витрати для споживачів.

Виникає свідоме питання. А що у Нацкомпослуг не розуміли таких наслідків? Не сумніваюся, що розуміли. Більш того, з проекту просто таки стирчать вуха комунально-олігархічного лобі.

На тлі того, що найкрупніші підприємства водопостачання та водовідведення, ГВП - контролюються олігархічними групами, які вельми зацікавлені у підвищенні вартості послуг, прийняття цього проекту дуже бажане.

Бо фактично, за диференціацією тарифів хитромудро приховані інструменти адміністрування тарифікації послуг, вправно використовуючи які, Нацкомпослуг тихесенько, без зайвої помпи, під прикриттям встановленого загальноукраїнського "соціального" - базового тарифу підвищить фактичну вартість послуг з водопостачання, водовідведення, та гарячого водопостачання.

Так фактично, за вищенаведених причин, переважна більшість населення буде сплачувати за послуги не по першому чи другому тарифним блокам, а по четвертому чи при значній економії по третьому.

А найбільш зубожілі споживачі, які не мають коштів на встановлення лічильників – будуть платить за найдорожчім – п’ятим тарифним блоком. Ну а якщо оформлять субсидію – теж добре, бо держава за рахунок платників податку компенсує комунальникам недоотримане по найвищому тарифу.

Задля контрасту, наводжу витяг з офіційного аналізу проекту підготовлений тією же Нацкомпослуг! 

"Очікувані результати від прийняття регуляторного акта. Аналіз вигод та витрат

В результаті прийняття регуляторного акта негативних наслідків не очікується.

Аналіз таблиці вигод та витрат дає можливість зробити висновок про необхідність впровадження регуляторного акта."

Яке щастя для держави! Витрат ніяких, ефект захоплюючий. А як красиво завуальовано витрати громадян на це неподобство. Та й що там якісь витрати на тлі задекларованих вигод!

Отаке щастя пропонується.

Заробляйте шановні, бо життя дорожчає!

Іван Смольний, юрист, експерт-консультант з питань ЖКГ