Тюремний прорив
На побутові умови, у яких перебувають в Україні ув’язнені, нарешті звернули увагу. Маю на увазі, серйозну. Вперше за всі роки незалежності. Якісь показові "па" – відкриття нового корпусу, ремонт камери тощо – зі сторони пенітенціарних служб – не зараховуються.
При чому, увагу звернули всі, хто тільки міг, і… майже одразу.
Одразу після виходу одіозного (віддаю належне) фільму Костянтина Усова "Лук'янівка. Тюрма №1".
Оперативно, у порядок денний засідання ВР внести питання "про журналістське спецрозслідування" голову парламенту Володимира Литвина попросив депутат Юрій Стець.
Оперативно президент Янукович віддав доручення генпрокурору Пшонці здійснити перевірку фактів викладених у документальному фільмі Усова.
Оперативно прокурор Києва Анатолій Мельник зробив доручення провести перевірку задокументованих фактів порушень прав ув’язнених, а також того, як у Лук’янівське СІЗО змогли потрапити заборонені предмети…
Очевидно, що під завуальовано визначеними "забороненими предметами" мова ішла про мобільні телефони, за допомогою яких і здійснювалася відеозйомка, і, відповідно, завдяки яким і відкрилася громадському загалу, без перебільшень, шокуюча правда щодо нелюдських умов утримання людей, вина яких іще не доведена.
Тобто, як не крути, а сама правда, як і її розголошення, має свої як позитивні, так і негативні сторони.
У цьому контексті варто зазначити, що існувала навіть певна небезпека відкриття кримінальної справи проти самого Костянтина Усова.
Однак, тут, як то кажуть, ніби минулося.
Попри те, 10-го квітня від своїх обов’язків був відсторонений в. о. начальника Лук’янівського СІЗО Євген Домбровський.
За фактом службової недбалості посадовців СІЗО 12 квітня прокуратура Києва порушила кримінальну справу.
Втім, як виявилось пізніше (20-го квітня), вжиті київською прокуратурою заходи аж ніяк не стали перешкодою на шляху засобів мобільного зв’язку до ув’язнених Лук’янівського СІЗО.
Разом з тим, маємо і позитивні моменти. Значно значимішого змісту.
Так, Кабмін виділив Державній пенітенціарній службі півтора мільйона гривень "для будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд Київського слідчого ізолятора".
Так, на своїй сторінці у Facebook сам Костянтин Усов 21-го квітня повідомляє "останні новини з Лук'янівки":
1) Позапланові обшуки – позаду.
2) Центральний апарат Пенітенціарної служби скромно ходить по камерах, виявляє порушення умов тримання і вживає заходів.
3) Уперше за 20 років роботи українські тюремники почали звертатися до в'язнів на "Ви".
Так, комусь це може здатись дрібницею. Але насправді це і є переломний момент.
Не погодитись із Костянтином Усовим, що це дійсно переломний момент, неможливо. Більше того… Це – прорив!
Сьогодні усі ув’язнені завдяки інформаційному розголосу, реально отримали шанс на подальше створення і, відповідно, забезпечення гідних умов утримання.
Не виключено, що за ці умови самим ув’язненим доведеться чимось пожертвувати (як то мобільний зв’язок тощо).
Однак, у цьому випадку така "жертва" може себе повністю виправдати.
Разом з тим, треба розуміти, що ідея фільму "Лук'янівка. Тюрма №1" не виникла просто так. Скоріше за все, передумовою до нього послужило, хоч це може десь у чомусь і звучить цинічно, ув’язнення таких значимих для українського політикуму фігур як Юлія Тимошенко, Юрій Луценко тощо.
Загальна увага до цих персоналій не могла не зачепити умов їхнього утримання в СІЗО.
Саме на них журналісти різних ЗМІ першочергово звернули свою увагу.
І саме завдяки цим ув’язненим всі інші отримали шанс.
Важливо тільки щоб цей шанс не був втраченим. Тому тему утримання ув’язнених, і не тільки Лук’янівського СІЗО, постійно треба тримати відкритою. Контролювати…
Способи себе оправдають.
Надія Михальчук, для УП
