Єднання в ім'я України – чи депутатських мандатів?

Вівторок, 10 квітня 2012, 17:55

Нарешті, сталося! Українська опозиція об'єднується. Або ж, висловлюючись точніше – стоїть на порозі єднання.

Таким є головний підсумок останнього з'їзду "Батьківщини" за участі інших опозиційних сил. Не дивлячись на суспільну апатію, таке рішення викликає оптимізм та надію. І альтернативи йому немає. Адже наслідком об'єднання всіх опозиційних сил може стати справжній український прорив з обіймів стабільно повзучої автократії.

Тому заклик Юлії Тимошенко та Юрія Луценка до формування єдиного й, головне, шанованого в суспільстві списку кандидатів у народні депутати за змішаною системою виборів, є вистражданим і актуальним. Бо звідти, із задзеркалля несвободи, бачиться далі й краще.

Немає сумнівів, що суспільство, яке в переважній більшості не тільки не довіряє владі, а й пильно придивляється до опозиції, підтримає такий процес. Потрібно тільки більш чітко й щиро окреслити не тільки мету, а й сутність і внутрішній зміст такого єднання.

Бо ж нині заради чергового походу по депутатські мандати також об'єдналися Партія регіонів та "Сильна Україна", а "тушок" – найболючіший цвях у тілі опозиції – у їхніх лавах не було й немає.

Тому єднання опозиційних сил має якісно відрізнятися від перегрупування у владній коаліції.

Попереду звичних партійних ідеологем мають бути ідеали, такі як чесність, порядність, вірність слову та обов'язку. Професіоналізм, звісно ж, також, хоча проФФесіоналів ми вже наїлися! Ці чесноти, майже призабуті в українській верхівці, шановані і є затребуваними в суспільстві. Українська опозиція переможе, якщо виборець переконається й повірить, що вона є органічною з ним. Що реалізує й втілить його накази та ідеали.

Саме тому хотіла би задати кілька вкрай важливих запитань лідерам "Батьківщини" та "Фронту змін".

Як учасник процесів по утвердженню незалежності України, як політик, що голосувала за Українську Конституцію, як депутат п'яти скликань із незмінними життєвими та політичними принципами – маю на це право й обов'язок. Роблю це з єдиною метою: отримати вагоміші аргументи для української перемоги та мінімізувати ризики й прорахунки.

Отож, моє перше питання до панів Турчинова та Кожем'якіна. І стосується воно корисливих зрад політиків, прозваних у народі "тушками".

Розслідування Забзалюка є цілком об'єктивним – нажаль, ціла депутатська група такого штибу проросла із середовища БЮТу. Виборець категорично не сприйме подібного в будь-якій формі. Тому особливо цинічною є спроба вмонтувати в кандидати в депутати від "Батьківщини" екс-"директора парламенту" часів Кучми.

У той час, як депутати-бютівці, відомі як ідейні борці, до останнього не знали, чи будуть делегатами з'їзду, "пан-директор" не тільки знав, а й роздавав інтерв'ю на всі боки. Адже він "батько-засновник" отого ганебного процесу тушкування.

Зрештою, прислухайтесь до своїх однопартійців із Сумщини, шановні Валентине Олександровичу та Андрію Анатолійовичу!

Не менш парадоксально виглядає пошук ідеолога та нового речника. Видається, ним буде призначено автора нещодавньої статті в інтернеті про "Аджиліті".

Прикметно, що сама автор знається й на теорії, і на практиці цієї справи, бо за останнє десятиліття умудрилася бути "за" і "проти" Ющенка, Януковича й Тимошенко. Ба, навіть проти Яценюка на нещодавніх телеефірах пройшлася! Схоже, істина завжди була там, де й була її особиста перспектива.

Тому звертаюся до лідерів "Батьківщини": позбудьтеся одіозних постатей на старті, поповніть свої лави справжніми достойниками, яких родила й родить українська земля. Так учинити зобов'язують не тільки борги перед виборцями за минулі помилки, але й відповідальність за сьогодення.

Адже Ви, панове лідери "Батьківщини" та "Фронту змін", головою відповідаєте за якісний склад майбутніх народних обранців від ваших політичних сил. Бо ж голосували за закон "Про вибори", який так і не надав громадянам права особисто обирати народних депутатів за відкритими виборчими списками.

Моє друге запитання до Арсенія Яценюка, представника молодої генерації політиків, з яким пов'язує надії Україна.

Шановний Арсенію Петровичу, Ви маєте право критикувати своїх попередників, бо є за що. Але Ви не маєте права знову наступити на ті самі граблі, повторити ті ж помилки. Напівтони, півтіні й компроміси в політиці мають мати межу, яка зрозуміла суспільству.

Нічого огиднішого для наших виборців, ніж явище "тушкування", на сьогодні немає.

Як ми можемо на майбутніх парламентських виборах закликати людей відмовитись від гречки чи ста гривень, тобто не стати "виборцями-тушками", не викорчувавши "політиків-тушок" зі своїх лав? Окрім виведених на чисту воду розслідуванням Романа Забзалюка "тушок-forte", об'єднаних у відому депутатську групу, є ще "Тушки-light". Вони є у фракції "Наша Україна – Народна Самооборона".

Це ті, що після зміни 61-ї статті Регламенту ВР, на індивідуальній основі фактично ввійшли у владну коаліцію, і, що найстрашніше, крім іншого, голосували за Харківські угоди, що стали водорозділом між владою й опозицією.

Ви добре знаєте, Арсенію Петровичу, чому вони не виключені із фракції.

Саме тому не тільки прошу, а й закликаю Вас: їх не повинно бути в наступному парламенті!

На їхньому місці мають бути представники національної демократії, що не схибили. Бо тяглість її не повинна перерватись. І люди ці є й у Верховній Раді, і поза її стінами. Згадаймо лише Володимира В'ятровича, Олександра Палія чи Тетяну Чорновіл.

Учинивши так, пане Яценюк, матимете повне право змінити свою ж фразу: "Хто не з нами – той з Януковичем" в наступний спосіб: "Хто не з нами – той проти України".

Закликаю Вас діяти по совісті, бо Ви також несете персональну відповідальність за нинішній закон "Про вибори", а отже, і за нову якість української політики.

Завершити хочу експертною оцінкою "Українського тижня" за останнє число: "У суспільстві є великий запит на правоцентристську альтернативу нинішній олігархії. Опозиція наполегливо марнує свій шанс".

Звертаюся до лідерів "Батьківщини" і "Фронту змін":

Не змарнуйте свій шанс!

Бо суспільство свій запит на чесну політику все одне реалізує.

Лілія Григорович, народний депутат України II-VI скликань, кандидат філософських наук зі спеціальності гуманітарна та політична безпека держави, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як АРМА стало "золотим парашутом" для росіян

Людина і її місце. Промова на врученні Премії Шевельова

Прибутки — торговим мережам, збитки — виробникам

Поразка режиму Башара Асада в Сирії – це стратегічна перемога України над Росією

Новий закон — лише початок: чотири наступні кроки для реформи Рахункової палати

Чому реформа держуправління є необхідною для успішної євроінтеграції України