Кого насправді "розкручує" влада? Факти проти міфів
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – націоналістична сила, яка, згідно з опитуваннями, тепер уже впевнено долає прохідний поріг у парламент. Це, зрозуміло, турбує суперників. І оскільки фактів для дискредитації націоналістичної сили бракує, політтехнологи у ворожих штабах мусять складати міфи й укорінювати їх у масовій свідомості за допомогою ЗМІ.
На парламентських виборах 2006 і 2007 років топ-міфом проти "Свободи" була "непрохідність": "Не голосуйте за "Свободу", бо вона непрохідна й забирає голоси в демократичних сил на користь ПР". Нині про так звану "непрохідність" забули. Голоси українців регіонали взяли за допомогою зрадників-демократів.
Усе менше сьогодні згадують і про те, що ВО "Свобода" – "галицький проект". Бо є вже численні фракції в радах Волині, Поділля та Київщини; свободівські депутати присутні в місцевих радах Північної та Центральної України; росте кількість голосів, отриманих на Півдні та Сході.
Проте страх опонентів втратити шмат електорального пирога змушує їх вигадувати нові казки про "Свободу".
І от з'явився новий міф, який звучить приблизно так: "Влада розкручує "Свободу", аби вивести Тягнибока в другий тур президентських виборів, як зручного опонента для Януковича".
Як аргумент наводять начебто часту присутність свободівців у програмі "Велика політика" з Євгенієм Кисельовим на провладному телеканалі "Інтер", який контролює голова СБУ Хорошковський.
Що відбувається?
Виборець чує про Тягнибока, якого "готують на другий тур", помічає свободівця на ефірі в Кисельова й починає міркувати: "о, таки так, "Свобода" = ПР". Адже, коли вказують – "зверни увагу на речника тієї партії", на підсвідомому рівні людина звертає увагу. Це наша природна особливість, і її політтехнологи активно використовують для маніпуляцій громадською думкою.
Історики стверджують, що одним із секретів успіху Гітлера стало те, що він одну й ту саму думку повторював багато разів – і в результаті вона вкорінювалася серед аудиторії. Сам фюрер наголошував, що "пропагандист повинен обмежитися декількома пунктами й повторювати їх знову й знову. Тут, як часто буває у світі, наполегливість є першою й найважливішою вимогою для досягнення успіху".
Його соратник, рейхсміністр пропаганди Геббельс вважав: "Якщо ви скажете достатньо велику брехню й будете її повторювати, то люди в неї повірять".
Гітлер та Геббельс померли, але їхні методи сучасні політтехнологи активно застосовують. Тому й у черговий міф проти "Свободи" виборці поволі починають вірити, бо його масово поширюють.
Спробуємо розібрати сучасний топ-міф, спрямований проти націоналістичної партії.
"Та опозиційна сила, яку постійно й часто показують у телешоу "Велика політика" на провладному "Інтері", є проектом ПР. Такого лідера-опозиціонера хочуть вивести у другий тур президентських виборів, як зручного суперника для Януковича".
Як твердять міфотворці, таким проектом є ВО "Свобода".
Дійсно, речники "Свободи" беруть участь у ток-шоу "Велика політика". Але наскільки часто?
Ми проаналізували присутність кожної опозиційної політичної сили на передачах Кисельова з 1 січня по 10 червня 2011 року. При загальній кількості 20 передач, представники Блоку Юлії Тимошенко з'являлися на "Великій політиці" 20 разів, блоку "Наша Україна-Народна Самооборона" – 16, ВО "Свобода" – 12.
В актив БЮТу можна додати ще політолога Олексія Гараня, який працює на Тимошенко. Він здійснив три візити на інтерівське ток-шоу – 4 березня, 4 та 25 лютого. Неймовірно, але правда: телешоу на каналі, який належить керівнику СБУ й працює на владу, з усіх опозиціонерів найбільше піарить саме тимошенківців і нунсівців.
У відсотковому відношенні БЮТ зайняв 41,66% опозиційної ніші "Великої політики", НУНС – 33,33%, "Свобода" – 25%. Якщо врахувати Гараня, то частка БЮТу зросте до 45,1%, а частки НУНСу й "Свободи", відповідно, зменшаться до 31,37% і 23,53%.
 |
Очевидно, недруги "Свободи", винуватячи її в участі у "Великій політиці", лукавлять. Принцип "лови злодія" ніхто не скасовував.
Щодо персоналій опозиції, які приходили до Кисельова, то тут розподіл виглядає так:
 |
Блок Юлії Тимошенко
Яворівський. Саме цей персонаж виступає тут найчастіше з-поміж усіх опозиційних політиків – майже на кожній третій передачі – аж 6 разів за розглянутий період.
Друге місце, як не дивно, в Олега Медведєва, який скромно прикривається на інтерівському шоу ширмою "політтехнолог", а насправді окрім цього є заступником голови фракції "БЮТ-Батьківщина" у Київській міськраді і грає в PR-напрямку команди Тимошенко одну з провідних ролей. Він з'явився на шоу "Велика політика" тричі.
Знову парадокс – людина, яка неодноразово поширювала міф про "Свободу", владу, "Інтер" і "другий тур", сама залюбки гостює на каналі Хорошковського. Де ж принциповість у сердешного політтехнолога?
"Але є така партія! І є такий канал! Ця патологія давно стала нормою для партії "Свобода" та її головного інформаційного спонсора каналу "Інтер", – волає пан Медведєв у своєму блозі на УП.
Як бачимо на фактах, ці слова радше мали би адресуватися не "Свободі", а якраз партії Юлії Тимошенко. Бо чи не білосердешні, бува, мають за інформаційного спонсора телеканал "Інтер"? Хіба не вони, частіше за будь-кого з опозиції, світяться в його студії?
По два ефіри в Кисельова мали Наталія Королевська, Сергій Пашинський, Андрій Шевченко та Ігор Гринів. По одному – у Володимира Бондаренка, Сергія Соболєва та самої Юлії Тимошенко.
Наша Україна – Народна Самооборона
Валентина Наливайченка й Олеся Донія тричі запрошували на "Велику політику", Юрія Гримчака й Миколу Катеринчука – двічі. Один раз у студії ток-шоу були Сергій Бондарчук, Микола Кульчинський, В'ячеслав Кириленко, Борис Тарасюк, Тарас Стецьків та Юрій Кармазін.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
Найбільше ефірів у Андрія Мохника – 3. Андрій Іллєнко, Юрій Михальчишин та Ігор Мірошниченко двічі були на передачі Кисельова. Ірина Фаріон, Руслан Кошулинський та Святослав Ханенко за проаналізований період відвідали ток-шоу лише один раз.
* * *
Найкозирніше місце в шоу "Велика політика" – це трибуна. Виступ з неї дає шанс бути в центрі уваги, у фокусі обговорення й виступати десятки хвилин. На відміну від дискусії за столом, де учасник передачі має слово на кілька хвилин. Очевидно, на"Інтері" це добре розуміють, а тому майже завжди місце біля трибуни дістається Азарову, Тігіпку, міністрам та іншим представникам влади.
З 20 цьогорічних ефірів опозиціонери лише 5 разів виступали з трибуни. Зазначимо, що в чотирьох випадках діячі опозиції ділили трибуну з речниками влади. Ясно, що такі виступи не можна рівняти із сольними монологами Акімової, Бойка, Могільова, Тігіпка і їм подібних. Але навіть це дає набагато більші можливості ніж репліки тих, хто сидить за столом.
Який же розподіл виступів за трибуною серед опозиційних сил?
Тут, як і у випадку із простою присутністю на ефірах, пальму першості знову має... БЮТ. Із 5 випадків, коли влада дозволила опозиції бути в центрі уваги глядачів "Інтера", три рази це право дістали біло-сердешні. Два виступи з трибуни – у представників НУНС. За цей час жодного разу на трибуну в студії Кисельова не пустили свободівців, яких начебто піарить влада.
І лише єдиний опозиційний політик удостоївся отримати сольний виступ із трибуни на ток-шоу й, відповідно, можливість показатися перед мільйонами глядачів у прайм-тайм. Це, знову ж таки, не хто інший, як Юлія Володимирівна Тимошенко. 18 березня більшість кількагодинної програми Кисельова присвятили саме їй. Ключова тема ефіру – "Юлія Тимошенко: рік в опозиції".
* * *
Як бачимо, міф про "Свободу", владу, "Інтер" і "другий тур" тріщить по швах.
А головне, із цього псевдологічного ланцюжка випадає його ключова ланка. За неповних півроку на шоу Кисельова жодного (!) разу не було голови ВО "Свобода" Олега Тягнибока. Це просто абсурдно, якщо режим Януковича справді робить ставку на лідера націоналістів, як на зручного опонента в другому турі наступних президентських виборів.
Повторимо логіку антисвободівського топ-міфу: "Та опозиційна сила, яку постійно й часто показують у телешоу "Велика політика" на провладному "Інтері", є проектом Партії регіонів. Такого лідера-опозиціонера хочуть вивести в другий тур президентських виборів, як зручного суперника для Януковича".
Аналіз реальної присутності опозиціонерів яскраво продемонстрував: провладне телешоу насправді найактивніше піарить не "Свободу", а Блок Юлії Тимошенко.
Тож, за логікою творців "інтерівського" міфу, саме Юлію Володимирівну "розкручує" влада ПР у якості майбутнього спаринг-партнера Януковича.
Це припущення підтверджують і інші приклади.
Усім ревнивцям, яких так гризе кожна поява "Свободи" на телеекранах, либонь, цікаво буде знати, що рекордсменом із виступів на "Великій політиці", окрім самого ведучого, є Сергій Поярков – помічник-консультант народного депутата від БЮТ Ігора Гриніва. Із 20 ефірів ток-шоу Кисельова він був присутній на 18-ти! І постійно отримував слово – не раз, і не два. Саме цей "герой" якось заявив, що головною бідою України є... свободівка Ірина Фаріон.
Але не тільки бютівці плетуть "теорії змови" націоналістів із режимом Януковича.
Такі ж міфи проти "Свободи" розносять також і явні рупори влади, які не менш охоче вчащають на "Велику політику".
Для прикладу, такий собі політолог Вадим Карасьов – один із лідерів провладного "Єдиного центру". В одному зі своїх доробків на УП він твердить, що "зростання рейтингів націоналістичної "Свободи" Тягнибока засвідчують реалізацію сценарію промоушена підручних опозиційних сил". Натомість, мовляв, "небезпечну опозицію сьогодні уособлює Тимошенко та "Батьківщина".
Якщо такі речі каже речник сили, дружньої режиму Януковича, то, чи дійсно це так?
Інший провладний політолог – Михайло Погребінський – котрий, як і Карасьов, не раз являвся в ефірі "Інтеру", не так давно заявив: "Конєшно, власть віновата в том, что проізошло во Львовє, потому что она сама взрастіла етіх придурков на своіх тєлєканалах. Что, "Свобода" – парламєнтская партія? Почєму прєдставітєлі етой партіі прісутствуют на всєх ефірах? Кому прінадлєжит "Інтер"? Хорошковскій должен бороться с тєррорізмом, а нє популярізіровать екстрємістов".
Як ми вже побачили, "присутність "Свободи" на всіх ефірах" є не більше ніж брехнею. Особливо прикметно, що цю брехню в унісон розносять як провладні політологи на кшталт Погребінського й Карасьова, так і опозиційні типу Медведєва.
Таке враження, що інструкції про поширення цього антисвободівського топ-міфу вони отримали в одному кабінеті.
Очевидно, що проти націоналістичної сили ведеться завзята інформаційна війна. Її метою є показати біле чорним, наректи небезпечну опозицію "зручною", а зручну – "небезпечною", і переконати в цьому народ.
Демонізувати "Свободу" в уяві людей вигідно і владі, і зручній опозиції. Першим треба так звана стабільність, аби закріпити своє правління і наживатися далі. Другим важливо усунути дійсного конкурента, і на спинах обдурених виборців знову вскочити в теплі крісла парламенту.
У підсумку ж українці можуть вкотре опинитися біля розбитого корита, і на них далі паразитуватимуть олігархічні клани.
Андрій Калахан, член ВО "Свобода", депутат Луцької міськради, секретар постійної комісії з питань міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму, спеціально для УП
