Право на вбивство або Кассандра на ім'я Піховшек
Умисне вбивство.
Емоційно – одне з найстрашніших діянь, що вчиняються не тільки в Україні й сьогодні, а завжди й повсюди, де є люди.
Юридично – склад злочину в кримінальному праві, який виражається в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, зокрема, і за низки таких обтяжуючих обставин, як убивство малолітньої дитини, заручника або викраденої людини, вчинене з особливою жорстокістю, на замовлення тощо.
За даними МВС України, у 2009 році було зареєстровано 2478 умисних убивств, у 2010 році – 2356 таких злочинних діянь. Судова статистика свідчить, що в 2009 році в Україні за умисне вбивство засуджено до позбавлення волі 1,7 тисяч осіб, а за першу половину 2010 року за вчинення такого злочинного діяння засуджено 858 осіб.
Тільки за 2009 рік у касаційному порядку Верховний суд перевірив вироки у кримінальних справах стосовно 138 осіб, засуджених до довічного позбавлення волі за умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Стосовно 115-и засуджених вироки залишено без змін.
За що судять в Україні, і про що не пишуть у пресі?
За те, що матері наснився сон, ніби вона повинна вбити свою однорічну дитину, і мама, схопивши доньку за ніжки, неодноразово вдарила її головою об стіну. Іншому татові така ж малеча плачем заважала спати, і він накрив її подушкою.
За те, що юнак, здійснюючи самостійно сатанинський обряд, протягом кількох годин мучив і кінець-кінцем убив 13-літнього хлопчика, якого раніше називав другом.
За те, що молодий хлопець, оселившись у двох студенток у найманій квартирі, користуючись кілька місяців їхньою підтримкою, в один із вечорів наніс кожній з-кілька десятків ударів ножем.
За те, що троє, не знаючи напевно, чим можна поживитись у квартирі подружжя пенсіонерів, увірвалися до них та поскручували їх скотчем так, що чоловік задихнувся.
За те, що один сусід, вимагаючи повернення боргу в 200 гривень, лопатою наніс іншому сусіду понад десяток ударів у голову.
За те, що мама із сином вирішили вбити тітку, щоб успадкувати її квартиру, і з цією метою придушили її вночі та підпалили – ще живу.
За те, що ...
Тільки в Україні таких історій тисячі. І за кожною із цих історій – конкретні люди, які жили серед нас. Убивство – це загублене життя жертви й страчена доля винного. Це пригнічене й часом страшне життя в майбутньому для родичів і близьких не тільки вбитого, а й злочинця.
До речі, до категорії тяжких відносяться й інші злочини, яких вчиняється більше ніж убивств: за 2009/2010 роки в Україні, за даними МВС, зареєстровано тяжких тілесних ушкоджень, що потягли смерть потерпілого – 1118 (999), розбоїв – 5103 (4029), зґвалтувань – 758 (635). У 2009 році судами України засуджено 3,2 тисячі осіб за розбійні напади, 366 осіб за зґвалтування, 2,4 тисячі за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, 3 особи за бандитизм тощо.
Достатньо?
Для тих, хто не використовує слово "вбивство" всує, очевидно, так.
Втім, для деяких, мабуть ні.
Оскільки таких злочинів може побільшати рівно на один завдяки публікації В'ячеслава Піховшека "Убить журналиста. Кто и как дестабилизирует президентство Виктора Януковича?"
Міркування людини із приводу вбивства журналіста з метою дискредитації влади – реалізація свободи думки як одного зі здобутків демократії.
Публікація журналіста в друкованому виданні в розділі "Політика", без вказівки на те, що це "Колонка автора" чи "Коментар", з використанням словосполучень "вбивство журналіста", "автори плану", "обрати на роль жертви Сергія Лещенка", хоча й прикритих висловами про те, що автор не має жодних фактів і лише висловлює свою громадянську позицію щодо захисту журналіста...
Усе це стверджує порушення ним і виданням основних принципів журналістики, і дозволяє припустити обізнаність автора про наявність певних планів щодо учинення вбивства конкретної особи.
Публікації в пресі, до речі, є приводом до порушення кримінальної справи згідно із чинним Кримінально-процесуальним кодексом України. А готування до злочину, зокрема, тяжкого чи особливо тяжкого, згідно із Кримінальним кодексом, є кримінально караним.
А може, зазначена публікація має на меті уславити автора, хоча й статусного в українській журналістиці, до рівня колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, який увічнився в літературі романом "Хроніка оголошеної смерті", виданим у 1981 році?
Чи автор витягає на роль Кассандри?..
PS. Коли Кассандра, яка мала дар пророцтва, не відповіла Аполлону на його кохання, він розгнівався й зробив так, щоб її словам більше ніхто не вірив: бог наплював їй у рот.
