Чого не можуть Пінчук, Ахметов, Тарута та Коломойський, або Завдання для справжніх мужчин

П'ятниця, 28 травня 2010, 17:43

Відкритий лист до олігархів

Не пощастило Вам із народом... Не пощастило.

Я розумію. Я співчуваю. Адже, справді, чи можуть по-справжньому, з душею, оцінити Ваш Maybach чи Bentley люди, які не можуть створити подібне Maybach-диво? Ні-ні, не купити! Купити й дурень зможе. Створити!

І як Вам розмовляти десь у Давосі чи Монако з колегами, якщо ви одягнені в одежу, яку зробили їхні, а не Ваші, народи?

Приїхали Ви на їхніх автомобілях, на руці у Вас їхні годинники, лікуєтесь їхніми пігулками. Навіть Ваші зуби - насправді їхні зуби, ви ж не в районній лікарні до дантиста ходите? Літаєте на їхніх літаках, користуєтесь їхніми комп'ютерами. Без їхніх автозапчастин та мастила Ви навіть до роботи не доїдете!

І найнеприємніше - Ви користуєтесь їхніми грошима, які лежать у їхніх банках!

І тут не допоможуть ані будинки в Лондоні, ані вілли на Сардинії , ані маєтки в Швейцарії. Не допоможуть ніякі найгламурніші тусовки з найвидатнішими людьми. Не допоможуть мільярди та власні футбольні клуби.

Ті люди, серед яких Ви так прагнете бути, мають дещо цінніше, чого не маєте Ви.

Тому що в тих, на кого ви хочете бути схожими, є свої народи, які й створюють усе те, чим ви користуєтесь. Їхні статки, по великому рахунку, це визнання їхніми народами їхнього статусу.

А у Вас нема найголовнішого - власного Народу.

І найняти нікого, щоб народ зображували.

І що б ви не робили, як би ви не напружувались, для західної еліти ви - ніхто. Не більше ніж цікаві експонати. Бо за вашими плечима не стоїть народ. І ніхто з вас не зробив нічого такого, що дало б народу можливість Вами пишатись.

Порівняйте себе, наприклад, з власниками концернів БМВ чи Мерседес. З людьми, які дають можливість творити мільйонам інших людей.

Порівняли? І хто ви для них? Дикуни з бабками.

Розумієте, у чому різниця в статусі? Не в меценатстві, не в кількості експонатів та історичних пам'яток культури, не в знайомстві з Елтоном Джоном чи Еросом Рамазотті, не в елітній нерухомості, не у вартості годинника, автомобіля, літака.

У Вас нема власного Народу. Це майже вирок. По суті, ви вигнанці із власної землі. На чужині народ вас не прийняв, свого - ви не створили...

Хоча у Вас ексклюзивне становище. Бо далеко не всім в історії Бог дає можливість створити Народ. Одиницям.

А Ви такий шанс маєте - і не використовуєте його. Ви маєте найціннішу, найвеличнішу можливість, а замість того - намагаєтесь отримати визнання в чужих народів...

Такої можливості, як у Вас, не мають ні Меркель, ні Обама, ні Путін, ні навіть Королева Англії!

Вашу бездіяльність дуже слушно використовують іноземці, як близькі, так і далекі. І вже зовсім небагато лишилось. Ще трохи - і все, не буде у вас жодної можливості мати власний народ.

Ви, будь ласка, не лайте ні своїх іміджмейкерів, ні політтехнологів, ні менеджерів. Вони не можуть Вам сказати, що робити, щоб створити народ, це не їхній рівень знань.

Такі знання даються лише тим, хто справді цього бажає. Якщо дасть Бог Вам таке бажання, саме таке просте бажання: створити власний народ, - то відразу зрозумієте, що саме треба робити.

То ж народ вам потрібний, шановні "лідери сучасності" та політики. Справжній Народ!

По-перше, тому що тільки таким чином ви отримаєте статус, який буде сприймати весь світ. По друге, тому що тільки наявність справжнього народу гарантує вам ваші капіталовкладення та капіталізацію. Ну й, по-третє, тільки справжній народ побудує нові підприємства, за які ви зараз боретесь один з одним.

Як створити Народ із того населення що є?

Якщо у Вас виникло таке питання, то перший і найважливіший крок уже зроблено.

Ви люди розумні й освічені, тож усе інше ви зробите краще ніж ці ... "політики", пробачте. Вибори та все інше - то другорядні процеси, які автоматично вирішаться при виконанні головного завдання - створення народу.

Головне, знайти того, хто мав би любов до цієї землі і до її населення. Та потім контролювати його, щоб не зробив типових помилок.

Бо після публікації статті "Майже за Чернишевським", в якій ішлось про перші найпростіші кроки на шляху до народної єдності в сучасних умовах, з'явилось кілька статей із типовими помилками. Причина таких передбачуваних помилок - нерозуміння глибинної суті народної єдності. Ілюзій та наукоподібного марення багато, а в душі - пусто. Нема розуміння суті народу.

Тому маю обов'язок перерахувати типові помилки, що б Ви особисто могли застерегти знаменитих політтехнологів від їхніх хронічних помилок. Може, вони почують?

Типові помилки

Помилка № 1. "Народ піде за харизматичним лідером..."

Ви ж не вибори голови колгоспу збираєтесь робити, а народ створювати. Для Вас має значення не харизма якогось лідера, а єдність народу. Та й народ ви створюєте саме для того, щоб отримати ту єдність, яка стане джерелом особисто Ваших сили та статусу. А не потішити амбіції чергового шукача грошей, які й без того стоять до Вас у черзі в передвиборчий час.

Погляньте навколо, що Ви наплодили: лідери, лідери, лідери... А єдності - нема.

Помилка №2. "Народ треба розділити на електоральні поля..."

Як почуєте цю фразу від найнятого Вами політолога - відразу беріть бейсбольну биту, Бог простить Вам цей гріх.

Помилка № 3. "Народ згуртується навколо ідеї, програми...".

Звільняйте такого робітничка, бо він нічого не розуміє в питаннях єдності народу. Програм та маніфестів написано так багато, що час видавати багатотомний "Збірник маніфестів та програм", як пам'ятку нашій народній дурості.

Це технології середини минулого сторіччя. І я особисто знайомий із політтехнологами, які намагаються використовувати самі такі методи, які не придатні для створення народу й шкідливі для цього.

Помилка № 4. "Треба пообіцяти кожному щось (наприклад, гречку)".

Гречку візьмуть, подякують, може проголосують. Народом - не стануть.

Найнятим політологам жорстко поставте таке завдання: "Організувати пропаганду, щоб внести в кожного почуття любові до народу, до країни, до кожного громадянина, яке було в нас колись. Ще до того, як нас розкололи, як ми стали боятись та ненавидіти один одного, коли ми жили з відчуттям єдності. Наприклад - наприкінці 1991 року".

Нагадайте, що сьогодні зв'язки, основані на мові, релігії або історії - відходять на другий план, бо дуже крихкі, тендітні, розколюються дуже швидко. Тим паче, що зараз ми всі - чужі люди... У будь якому випадку мова не може йти лише про національну приналежність або походження.

У такому випадку немає жодного значення походження людини. Сьогодні абсолютну важливість має те, що б людина довела свою відданість Народу, який має постати із праху.

Більша частка "народних" депутатів, чиновників та керівників різних галузей сама себе поставила в позицію "Проти народу", відокремивши самих себе від народу, і тому втратила будь який зв'язок із ним.

Вони зробили свій вибір.

Чим більше вони відірвуться від народу - тим краще. Чим виразнішою буде відсутність будь-якого зв'язку між народом і цими людьми - тим швидше прийде усвідомлення. Не в них - вони втрачені для народу. У народу...

Нам усім прийдеться доводити свій зв'язок із народом, який має спільне майбутнє.

Капіталовкладення в створення народу - більш ефективні, ніж капіталовкладення у квитки на виставки марнославства.

Михайло Притула, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

"Генератор накрився! Я спокійна, як удав". Блекаути і справжній закон Мерфі, який ми відкрили в собі

Протидія дронам і комплексу національної меншовартості

Час перевірити свій софт

Пам'ятаємо Голодомор – геноцид українців триває

Голодомор як частина геноциду: чому про нього варто говорити не так, як ми звикли

Час Трампа чи стрибок історії?