Головне завдання опозиційного уряду
Наразі мені невідомо, чи використовувались легендарні валізи з грошима, у якості вагомих аргументів, при самопризначеннях в наш - перепрошую, ця поважна установа гідна великих літер - Український Опозиційний Уряд, далі просто УОУ.
Тому авансом вважаю це некероване новоутворення чесним.
Дехто вважає, що опозиційний уряд потрібний лише для сварки між опозиціонерами. Ну, щоб була така собі кістка, за яку можна було б собачитись проміж собою.
І тут постає питання - а чим корисним для народу можуть зайнятись члени УОУ?
Адже там є прем'єри і віце-прем'єри, і майже справжні міністри...
В той час, коли справжній і легітимний уряд "самовіддано працює для людей", то новоутворений УОУ теж мав би працювати на користь Народу.
Чи буде корисною критика діючого уряду з боку уряду опозиційного? - Навпаки, це буде дуже схоже на підбрехування з підворітні .
Тим паче, що для критики діючого уряду є велика кількість інших інституцій. А саме - журналісти, аналітики, політтехнологи. І, звичайно ж, безробітні політики, які будуть критикувати задля власного працевлаштування.
То ж немає сенсу принижувати поважний УОУ до такого рівня. Навіщо так неефективно витрачати дорогоцінний інтелектуальний ресурс людей, які стали українським опозиційним урядом з невизначеними повноваженнями?
Тобто маємо ситуацію, коли є кільканадцять мудрих людей, які складають УОУ, яким зовсім нема чим зайнятись, і які від того сильно страждають. Це ж видно по їхнім обличчям!
Буде правильно, якщо опозиційний уряд візьме на себе виконання тієї роботи, яку ні за яких обставин не зможе зробити уряд офіційний.
Що б таке вони могли створити, чого зараз у нас нема, і що неможна купити? У чому б вони могли проявити і показати нам свої організаторські здібності?
Врешті решт, спитаю більш цинічно, по-народному: "Як їх використати?"
Так сталось, що сьогодні населення не має своїх представників у владі. Немає зібрання цих представників загальнодержавного рівня.
І від імені народу має право говорити лише президент Янукович.
Всі інші посадові особи, на жаль, і не зі своєї вини, втратили отой сакральний зв'язок з народом.
Так само не мають права виступати від імені народу чисельні голови партій та громадських інституцій. Бо нікому з них народ такого права не надав.
Відновити цей сакральний зв'язок, почути голос народу, дати народу право мати своїх представників, зібрати їх у дійсно Народні збори - ось завдання номер один для опозиційного уряду!
І, боронь Боже, цим "урядовцям" сказати зайве слово! Щось на кшталт того, що саме буде робити це "народне зібрання", чим займатись, що приймати... Таких урядовців треба відразу притягувати до суворої відповідальності. А їхні дії в цьому напрямку розцінювати як свідому провокацію.
Бо нема в урядовців такого права - визначати порядок денний роботи постійно діючих Народних зборів. Яких ще, до речі, нема.
Як будуть - народ сам визначить, що і як йому робити.
А поки що УОУ має взяти на себе складну і вкрай важливу роботу: провести повномасштабні вибори представників народу України, та зібрати їх разом.
Хочуть вони це робити, чи не хочуть - їх ніхто не питає. Бо це їхній обов'язок, адже більше нікому.
Як це зробити?
Щоб не порушувати встановлений порядок дій, обрання представників народу треба провести з максимальним залученням посадових осіб офіційних територіальних та дільничних виборчих комісій.
Доручити організацію цього процесу пану Давидовичу. Він має необхідний досвід. Взяти особисту участь у формуванні комісій, дільниць.
Через те, що це - вибори народні, нічим не регламентовані, - то треба визначити новий порядок проведення виборів. Методи повинні бути найдемократичнішими.
І все це затвердити постановою опозиційного уряду.
Після проведення виборів - організувати проведення перших Зборів народних представників, та привести їх до поіменної Присяги.
І не обов'язково у Києві. Можна, наприклад, у Сєверодонецьку, Знам'янці, або в Умані. А може навіть у Дніпропетровську чи Донецьку.
На цьому функція опозиційного уряду щодо проведення обрання представників народу закінчиться. Надалі УОУ має виконувати розпорядження Зборів народу.
Лишилось розглянути лише одне питання: де взяти гроші на це справжнє всенародне волевиявлення?
Загальна вартість таких виборів не перевищить 40 мільйонів доларів. А при правильній організації - й того менше.
Бо багато людей приймуть участь в роботі безкоштовно - адже це наш вибір, лишаться тільки організаційні витрати.
Насправді - це невелика сума.
Шановні члени опозиційного уряду це знають ще з власного досвіду роботи в ВР. Певно, якщо знаходячись у владі, могли керувати нашими мільярдами, то своїх 40 мільйонів для порятунку - знайдуть.
Джерел має бути кілька.
Можна взяти субвенцію у товаришів Ющенко, Черновецького та інших. Та й Тимошенко має не словами, а грошима довести народу, що саме ВОНА - головна опозиціонерка.
Питання про законність таких дій - навіть не розглядаю. Жоден закон України не забороняє народу обирати своїх представників.
Звісно, хтось скаже, що це неможливо.
Але якщо така важлива робота для вас важка і неможлива, - Вам не місце в опозиційному уряді! Народу не потрібна ваша маячня.
Тож, до роботи, шановні члени УОУ!!!
Ми чекаємо від Вас справжніх дій на користь народу, а не пустопорожнього базікання в телевізорі. До праці, товариші!
Михайло Притула, спеціально для УП
