Вона їх розуміє
Президентська виборча кампанія-2010 майже завершилась. І хоча основний результат ще попереду, проте вже зараз можна робити певні висновки. Зокрема щодо деяких особливостей застосування політичних технологій.
Щоправда, багато говорити в цьому сенсі немає про що... Нинішній виборчий сезон мало потішив цікавими креативними знахідками як фахівців, так і виборців. Здебільшого штаби кандидатів не намагалися бути оригінальними і "їздили" накатаними доріжками.
Традиційний пінг-понг публічних звинувачень і переважно традиційна політична реклама... На загальному тлі виділялися лише рекламні кампанії Арсенія Яценюка та Юлії Тимошенко.
Перша вразила дивною незугарністю. Піарники Яценюка явно перемудрили з конструюванням мілітарного образу, що аж ніяк не в'язався з образом реального Арсенія Петровича, і з перших кроків безнадійно все зіпсували.
"Контрольним пострілом" були телевізійні ролики, в яких від вбраної в чорне постаті "героя" віяло сирітською безнадією - незважаючи на бадьорий текст.
Рекламна кампанія чинного прем'єра, навпаки, вирізнялася гарною якістю і добротним підходом. Цілісна концепція, вдала інтерпретація образу і продукування смислів, якісна подача.
Окремо ж хочу зупинитися на одній креативній новинці, яку останніми днями спостерігаю на вулицях Ужгорода. Судячи з усього, це справа рук тимошенківських умільців.
На стінах, стовпах, зупинках міського транспорту з'явилися невеликі листівки-наклейки. Там немає портретів кандидата в президенти чи символіки. На кожній із листівок - лише коротка фраза з претензією на афористичність. Кожна з фраз, очевидно, має зачепити певну струну людського єства і примусити її завібрувати з електоральною частотою.
 |
 |
Ще один меседж - "Проти всіх - за Януковича" - розрахований на ту цільову аудиторію, в якої вже сформоване чітке несприйняття цього кандидата, і яка потенційно здатна підтримати Тимошенко не так заради неї самої, як задля того, щоб не пустити до влади її опонента.
Мета - застерегти цих людей від спокуси проігнорувати вибори чи проголосувати проти всіх.
Однак найцікавішим є інше. Автори листівок апелюють до почуттів представників національних меншин - угорців і румунів, причому не сповзають на банальності, а намагаються зачепити за живе, за насущне.
Румунська версія "танцює" від загально-концептуального "вона": "Вона нас розуміє".
Угорського аналога не спостерігається - можу припустити, що це пов'язано з особливостями угорської мови, у якій немає граматичних родів, і "вона" пишеться так само, як і "він". Тому застосування кальки знівелювало б самий сенс усієї затії.
Натомість креативники вирішили зіграти на іншому - промасувати болючий мозоль численної угорської діаспори Закарпаття, для якої принципово важливим є вільне сполучення з батьківщиною предків.
А якщо ще й згадати слова Тимошенко, що Януковичу ніхто в Європі не подасть руки, то і логіка, і етимологія меседжів "Янукович закриє для тебе Європу" та "Янукович = закритий кордон" стають більш ніж зрозумілими.
Ці політтехнологічні ходи біло-сердечного штабу цікаві ще й з того погляду, що це непогана спроба охопити, фактично, новий сегмент електорального поля, бо з угорцями і румунами раніше більше намагалася "дружити" Партія регіонів.
До вдалих сторін ідеї з наклейками можна віднести і їх зовнішню простоту - вони не дають враження дороговизни, яка часто дратує небагатого обивателя. Разом із тим, цих листівок багато - я не полінувався розпитати приятелів з інших міст Закарпаття, Львівщини і з Києва й переконався, що кампанія розгорнута широко. Причому всюди враховані місцеві особливості.
Крім того, така мобільна форма комунікації - невеличкі листівки, яких багато може розповсюдити одна людина, і які можна приклеїти будь-де - як на мене, доволі ефективна.
Чи спрацює це - побачимо. Але в будь-якому разі авторам - респект.
Михайло Удут, студент факультету суспільних наук, Ужгород, для УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
