"Здравозахоронение"

Я з жахом спостерігаю, яку медицину ми будуємо. Медицину для бізнесу, але аж ніяк не для пацієнтів. Вивчаючи систему організації галузі охорони здоров'я та працюючи в ній з 1966 року переконуюся, що медицина стає все більш недоступною для пацієнтів і перетворюється в дуже прибутковий бізнес. Адже ніхто не знає вартості здоров'я, тим більше вартості життя.

Отже гасло "Хай ринок визначиться!" призводить до того, що скоро не тільки малоімущі, але й люди із середнім достатком матимуть проблеми із доступом до медичних послуг.

Ми будуємо американську систему надання медичних послуг, а вона така - чим більше лікарів, тим більше хворих, високі технології зробили її надто дорогою, не доступною для понад 40 мільйонів громадян - там страхова медицина.

При витратах 15% ВВП від великого американського ВВП (15% - це більше ніж весь бюджет України). 40 мільйонів громадян, з них близько 8 мільйонів дітей - без медичної допомоги.

В Америці - здоровий спосіб життя - рух, раціональне харчування, обмеження куріння та вживання спиртного - це культ, адже кожен навіть застрахований розуміє, що як тільки захворієш, зразу стаєш бідним.

У нас держава пропагує здоровий спосіб життя. 13 вересня 2007 року пройшов Всеукраїнський форум "Здорова нація", на котрому проголошено сім основних принципів збереження здоров'я: боротьба з тютюнокурінням, п'янством, впровадження раціонального харчування, масової фізичної активності, реформування галузі охорони здоров'я з пріоритетом надання первинної медичної допомоги, відповідальності перших осіб за здоров'я населення регіону і постійний моніторинг ситуації в державі.

Фінансова криза та громадські організації за підтримки групи небайдужих до здоров'я людей народних депутатів домоглися внесення змін до законів по підвищенню акцизів на тютюн та алкогольні напої, а також обмеження тютюнокуріння в громадських місцях.

На сьогодні (з 2006 по 2009 роки) ми маємо скорочення тютюнопаління із 41% до 31% серед дорослого населення і суттєве скорочення вживання тютюну серед дітей та підлітків. Надходження до бюджету від тютюнових виробів збільшилися за останній рік вдвічі.

Отже, в найближчий час як мінімум на 30-40% скоротиться захворюваність на серцево-судинні, судинно-мозкові, бронхообструктивні стани, а через 10-15 років - і на рак, особливо рак легенів.

 Але це в майбутньому, а на сьогодні Україна втрачає через  тютюнокуріння щороку понад 100 тисяч людей. Тютюн, згідно з даними ВООЗ, є основним фактором захворюваності та смертності на серцево-судинні та онкологічні хвороби.

Непохитно стоїть алкогольне лобі в парламенті. Але схоже, що не здоров'я людей, а нестача грошей в бюджеті переломить ситуацію і в цій сфері. Важче з впровадженням раціонального харчування та впровадженням рухової активності. Тут необхідно вкладати гроші, а не збирати.

Наступне питання - моніторинг ситуації зі здоров'ям. Проведений аналіз зміни середньої очікуваної тривалості життя в Україні за останні 50 років показав неефективність охорони громадського здоров'я та неефективність медичної допомоги населенню України.

За це повинні б нести відповідальність перші особи держави, області, району, населеного пункту. Адже це вимирання населення, а не закриття підприємства. Підприємство можна відродити, а вимерле село чи 700-750 тисяч померлих в рік громадян України - не відродиш, а відповідно це впливає і на економіку держави. Слід відмітити, що більше половини - це люди працездатного віку.

Чому, які причини такої смертності людей працездатного віку щомісяця, повинен доповідати і відповідати керівник регіону. Адже тут не потрібно вкладати додаткові кошти.

Державна машина повинна оцінювати постійне падіння не тільки економіки, але й захворюваності і смертності щомісяця, і реагувати, особливо якщо це не природна смертність - адже 94% в структурі смертності в Україні, згідно з даними Світового банку становлять неінфекційні захворювання і травматизм, які можна попередити і скоротити як мінімум вдвічі.

Все це - охорона здоров'я, а про надання медичних послуг - нижче.

І останнє чому взявся за перо - це реформи в галузі охорони здоров'я. Вони не проводяться владою, частково ідуть в регіонах, але галузь стихійно реформується дуже швидко.

Ми будуємо американську систему "здравозахоронения". Коли я був в Канаді, де одна із кращих в світі система надання медичних послуг, я почув там таке "... ми вивчаємо американську систему охорони здоров'я, щоб не дай боже не повторити її у нас, так як вона дуже дорога і багатьом недоступна".

Реформуванням медичної галузі займався уряд Клінтона, тепер переймається уряд Обами, думаю, що крім зниження цін на медичне обслуговування, нічого не зроблять, адже ні медики, ні страхові компанії не зацікавлені у реформуванні медицини - це дуже великий, не регульований урядом бізнес.

На медицину ніколи не вистачатиме грошей - впровадження нових технологій дуже дороге. Це понад 10 років тому відомий фінансист Бальцерович говорив, що впровадження високих технологій та розвиток спеціалізованої медичної допомоги не зменшить захворюваності і суттєво не вплине на смертність в популяції.

У нас все це розуміють навпаки - у Києві планують закупити аж три ПЕТи (позитронно-емісійні томографи), гама-ніж, кібер-ніж, лінійні прискорювачі - це сотні мільйонів гривень, а тепер ще беруть кредит мільярд доларів США для того, щоб побудувати та оснастити сільські дільничні лікарні та ФАПи, від існування яких весь цивілізований світ давно вже відмовився.

Отже по реформуванню.

В країнах зі слабою економікою слід розвивати первинну медичну допомогу, на яку не потрібно витрачати колосальні кошти - ні на будівництво, ні на оснащення. При мінімальному оснащенні та наявних необхідних медикаментах, медична допомога може бути надана в обсягах 80-90% звернень.

Спеціалізованої допомоги потребують всього 8-12% людей. Але і тут без медикаментів не обійтися. Проведений у 2008 році Національною Радою з питань охорони здоров'я населення аналіз використання високовартісного обладнання, закупленого у 2007 році, показав, що 70% його не було поставлено, або не працювало до липня 2008 року, а в деяких областях (це було опубліковано) обладнання для діагностики туберкульозу, раку, серцево-судинних захворювань не працює по 3-4 роки, а те, що працює, працює в одну зміну і дуже часто простоює, так як "вигідніше купити" нове, а не виділяти кошти для післягарантійного обслуговування.

В республіканському центрі фтизіатрії на десятки мільйонів гривень стоїть нерозпаковане обладнання, на сотні мільйонів уже два роки не встановлений ПЕТ в Києві в онкоцентрі, а коли будуть встановлені лінійні прискорювачі, на котрі вже давно чекають хворі?

Надзвичайно важливе питання наявності сучасного обладнання. Але слід відмітити, що чим більше дороговартісного обладнання, тим дорожче це для хворих.

Чи не абсурдним виглядає, що пацієнти змушені платити за діагностику в закладах державної та комунальної власності на обладнанні, купленому за їх податки? Чи нормальне явище, що за все слід платити при відвідуванні поліклініки, лікарні?

За останні роки фінансування галузі охорони здоров'я збільшилося в декілька разів (4,5 мільярдів гривень у 2002 році та 32 мільярдів гривень - у 2008 році), відповідно збільшилися витрати громадян за діагностику та лікування.

У 2008 році ринок медикаментів в Україні склав понад 16 мільярдів гривень. Більше як 85% цих ліків були закуплені за кошти громадян.

Думаю, що не менше коштів зі своєї кишені витратили люди на діагностику та перебування в лікарнях. Отже, медицина стала великим бізнесом, де за все необхідно платити.

Підприємці це швидко вловили, і у нас почали розвиватися безконтрольно з боку держави приватні аптеки з неконтрольованою не тільки ціною, але й продажем ліків, в тім числі наркотичної дії.

В останні роки різні центри вузько і широко спеціалізованої допомоги, як міжнародні, так і вітчизняні, запрошують, пропонують, роздягають, гарантують, але юридично так оформляють, що не несуть ніякої відповідальності.

Тобто, ми будуємо американську систему надання медичної допомоги. При цьому хочемо ввести загальнодержавне медичне страхування - узаконити те від чого хоче відмовитися уряд президента США Обами.

Структури, які приносять великий прибуток в Україні, неконтрольовані. Згадаємо про будівництво АЗС чи відкриття аптек. За кордоном АЗС розміщуються не поряд, а часто десятки кілометрів одна від одної, але по трасі є чітка вказівка через скільки кілометрів буде наступна. Точно так із аптеками - котрі розміщуються так, щоб обслуговувати певну кількість людей.

У нас найбільша в Європі кількість лікарень та ліжок в них, а відповідно і лабораторій.

Разом з тим, не обґрунтовано будуються нові, як за державні кошти, так і бізнесом.

Відкриття приватних лабораторій, медичних центрів, лікарень розглядається як інвестиція в Україну. Аналізи в приватних лабораторіях часто не відповідають дійсності, як і лікування в центрах часто не відповідає критеріям - вартість, якість, користь.

В країнах, де медицина не комерціалізована і доступна кожному - Англії, Канаді, Скандинавських країнах, частині країн ЄС - держава контролює не тільки кількість необхідних лікарень, аптек, але й кількість лікарів того, чи іншого фаху.

Контроль за цим проводиться і через лікарське самоврядування. Адже надмірна кількість медичних закладів - лабораторій, діагностичних та лікувальних центрів - це пастка для людей.

Агресивна реклама ліків, безконтрольний їх продаж, невизначеність МОЗ в необхідних для здоров'я медикаментах, безконтрольний прийом їх громадянами показує, що із 16 мільярдів своїх гривень люди щонайменше 6-7 мільярдів витрачають на ліки, які їм не допомагають, а деколи і шкодять.

Точно так буде із залученням людей до медичних послуг. Реклама нового, невідомого, закордонного, незвіданого заманюватиме людей обстежуватися, поправитися, пролікуватися, адже є приказка "Здорових людей не буває, є просто необстежені".

Ми повинні сьогодні зупинитися готувати надмірну кількість лікарів, фармацевтів, зупинитися будувати медичні заклади - незалежно на чиї кошти. Якщо цього не робить держава, повинне робити лікарське самоврядування, закон про яке блокується в профільному комітеті Верховної Ради.

Наразі негайно слід визначитися з базовим гарантованим державою пакетом медичної допомоги (послуг) і забезпечити його населенню. Цей пакет повинен бути високим за стандартом де б хворий не жив і не лікувався.

З кожним роком по мірі збільшення фінансування галузі пакет медичних послуг має розширятися. А населення повинно отримувати якісну медичну допомогу, за закуплені життєво необхідні ліки отримувати компенсацію. Слід відкрити державні та комунальні аптеки.

Це - один із суттєвих засобів стримування росту аптек, приватних клінік, цін на медичні послуги.

Як найшвидше слід ухвалити закон про загальнодержавне соціальне медичне страхування, про заклади охорони здоров'я як самостійні суб'єкти господарювання, внести в кінці кінців зміни до основ законодавства в галузі охорони здоров'я.

Звертаюся до всіх політиків і урядовців: будуйте соціальну медицину для людей! А для цього рекомендую подивитися фільм "Здравозахоронение" про американську і вже у великій мірі і нашу українську медицину. Зупинімося робити комерцію на здоров'ї людей!

Держава повинна забезпечити за рахунок бюджету всіх громадян невідкладною медичною допомогою на сучасному рівні, незалежно від соціального та економічного стану.

Планова спеціалізована медична допомога регулюється і визначається також в бюджеті і регулюється теж законом в залежності від соціально-економічного стану людей, може доповнятися додатковим добровільним страхуванням за рахунок роботодавця чи громадянина.

Лікування онкохворих, хворих на діабет, гемофілію, серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання, інфекційні захворювання та ряд інших хвороб повинні забезпечуватися окремими програмами за рахунок бюджетних коштів.

Високі технології такі як ПЕТ діагностика, гама ніж, кібер ніж, ряд інших більш ефективними будуть у приватних руках. Утримання їх на бюджеті не ефективне. В бюджеті необхідно прописати окремою стрічкою лікування цими технологіями мало імущих, як прописано на сьогодні лікування людей за кордоном.

Сьогодні слід інвестувати не в медицину. Там необхідно навести порядок із ефективним використанням ресурсів.

Необхідно інвестувати в охорону здоров'я - здоровий спосіб життя, здорову екологію. А інакше ми свідомо, а деколи не усвідомлюючи будуємо "здравозахоронєніє" для людей і великий прибутковий бізнес для когось.

Микола Поліщук, голова Національної Ради з питань охорони здоров'я населення України, член.-кор. АМН України, професор, екс-міністр охорони здоров'я