Запропоновані дії в "Маніфесті середнього класу" одразу ж наразилися на критику, що у автора маніфесту відсутнє уявлення про конкретні дії громадянського руху протесту проти злочинів влади та крупного бізнесу.
Інакше кажучи, нам потрібно знати – що потрібно робити, аби не просто змести іго олігархів та оплачувану ними владу, а започаткувати інший режим влади та функціонування бізнесу в країні.
Ми хочемо запропонувати принципи громадянської ініціативи та напрямки позитивних дій, які би дозволили вже в найближчий час змінити ситуацію.
Отже:
Принцип перший – в ситуації кризи має значення перш за все безпека та забезпечення виживання.
Ми повинні вижити в ситуації кризи, а не займатися розвитком чи стабільністю, як це вважає влада.
Це означає – оплата лише тих послуг влади та підприємців, які справді є актуальними для суспільства з точки зору інтересів його виживання, бо про розвиток у найближчій перспективі не йдеться. Такими послугами є: тепло-водо-енергопостачання, фізична безпека громадян, медичні та освітні послуги.
Контроль виконання цих вимог громади міст мають доручити спеціально уповноваженим на те громадянам. Він має здійснюватися за принципом територіальної самоорганізації.
Принцип другий – корупційна влада і олігархічний бізнес має грати за нашими правилами, а не ми маємо грати за їх правилами.
Це означає – жодних компромісів з неадекватною владою, жодних поступок банкам, жодних запобігань перед олігархами.
Справедливість є – і міру справедливості визначає громада, а не влада чи бізнес. Саме представники громади мають встановлювати норми загального блага, бо бізнес та влада довели свою неспроможність це робити протягом тривалого часу.
Справедливість завжди на боці слабких, а не сильних. Втрата надприбутків олігархами не те ж саме, що втрата заробітної плати їх робітниками. Втрата високих відсотків банками не те ж саме, що втрата можливості жити боржникам по кредитах.
Потрібен громадський тиск для того, щоб влада і бізнес дотримувались правил, встановлених громадою. Виконання цих правил має контролюватися нами.
Принцип третій – громадянська люстрація.
Громадянська люстрація може початися зі складення списків чиновників та політиків, яким суспільство публічно відмовляє у довірі.
Засоби масової інформації мають відмовитися від пустопорожніх телешоу з політиками щодо: коаліційних інтриг, діяльності так званої опозиції та їх віртуальної боротьби з кризою.
Натомість вони мусять віддати перевагу практичним порадам щодо утеплення помешкань, боротьби за повернення депозитів, та форм уникнення тиску ОЗГ, які під виглядом колекторських послуг банкам намагають відібрати у громадян майно.
Сьогоднішні політики мають втратити можливість маніпулювати суспільною думкою та розігрувати перед публікою свої конфлікти.
Жодної довіри уряду, Нацбанку, президенту, головам парламентських фракцій, депутатам, корупційним мерам та міськрадам.
Не спілкуватися з цими людьми, не потискати їм руку, не слухати їх, не дивитися їх по телебаченню, не читати їх статті. Ми повинні здійснювати повне ігнорування правлячого класу, включно з його інтелектуальною обслугою. Без компромісів.
Виняток можуть становити лише особи, які добровільно відмовилися від депутатства, заявили про відставку зі своїх посад або добровільно пішли на поступки клієнтам у своєму бізнесі.
Громадянська люстрація має бути поширена на нову структуру влади – жоден з нинішніх народних депутатів, членів уряду, президентів, мерів, що підозрювані у корупції та некомпетентності, не повинен зайняти будь-яке місце у майбутній політиці.
Принцип четвертий – самоорганізація.
Згадайте буремний 2004 рік.
Ми зробили дуже маленькі зміни в країні за рахунок громадянської мережі, якою керували не ці балакуни на Майдані, а ми з вами. Це ми з вами фінансували Майдан. Це ми генерували ідеї. Це ми контролювали ситуацію, щоб не пролилася кров.
Це ми дали їм в руки владу, щоб вони змінювали ситуацію далі. Але нічого, крім брехні та ще більшої корупції ми не побачили.
Тепер ніяких стоянь на Майдані. Стояння на Майдані потрібно, коли ми хочемо прибрати одну політичну силу біля влади і делегувати владні повноваження іншій. Тепер все не так, як раніше – нові лідери та нова політична сила має з’явитися як дія громадянської ініціативи у конкретній роботі.
Отже самоорганізація і ніякої анархії.
Ми змінимо цю владу.
Ми знищимо систему олігополії в країні, прийнявши закон про обмеження багатства та всевладдя дуже багатих.
Ми приймемо нову Конституцію.
Принцип п’ятий – нам потрібна громадянська ініціатива та інновації.
Влада та крупний бізнес довели свою неспроможність пропонувати та втілювати інновації. Сьогодні держава є банкрутом – політичним, економічним, та, і це найгірше – морально-етичним. Втрата авторитету державою не має потягти за собою втрату віри у себе СУСПІЛЬСТВА.
Потрібна громадянська ініціатива, яка б змогла змінити ситуацію в економіці. Потрібно створювати громадянські комітети самоврядування на місцях, аж до будинків та кварталів.
Потрібна громадянська ініціатива щодо розробки та прийняття нової Конституції, де має бути обмежено всевладдя крупного капіталу, громадянський контроль за владою, обов’язкова експертна оцінка рішень виконавчої влади різними експертами.
Нам потрібні інновації на місцях та жваве поширення позитивного досвіду через Інтернет.
Принцип шостий – задля загального блага.
На час кризи має існувати особливий стан довіри між бізнесом та його клієнтами. Це означає, що бізнес відкрито має декларувати свій прибуток, щоб люди бачили, скільки бізнесмен хоче заробити. Рівень прибутків підприємств всіх форм власності має визначатися таким, що забезпечує їхнє поточне функціонування.
Для цього не потрібно приймати нових законів. Це бізнесмени мають робити добровільно. Тих, хто не погоджується на це, має чекати недовіра найманих працівників та клієнтів цього бізнесмена – публічний громадський осуд.
Всі зайві підрозділи, оплата яких збільшує собівартість послуг мають бути скорочені. Це стосується як владних органів, так і приватних підприємств.
На час кризи має існувати повна відкритість не тільки прийнятих владою рішень, але і варіантів рішень, які розглядаються. Процедури прийняття рішень повинні передбачати присутність експертів від громади, які підлягатимуть постійній ротації.
Кожна громадська дія має виходити не з приватного інтересу чи інтересу власного регіону, а з інтересу всієї країни.
Всіх, хто намагається діяти винятково у власних інтересах та використовувати громадський рух задля політичних чи бізнесових дивідендів, потрібно піддавати громадянській люстрації.
Принцип сьомий – сподівання громади лише на власні сили як запорука успіху.
Громадянська самоорганізація, ініціатива та інновації – це те, що допоможе нам подолати ситуацію, яка склалася на сьогодні.
Так ми збережемо країну і себе від катастрофи та зробимо владу та бізнес ефективними.
Вірте лише у власні сили, а не у політичних лідерів. Вірте в силу громади, а не бюрократії. Вірте в громадянську ініціативу і здіснюйте її. Лише так ми, громадяни, переможемо!
Сергій Дацюк, Костянтин Матвієнко, Громадяни України, для УП
