17 років обіцянок: FAQ про депутатську недоторканність
Питання щодо скасування депутатської недоторканності вже багато років фігурує серед обіцянок українських політиків та включається до передвиборчих програм партій під час кожних виборів.
Ще у 2000 році, на референдумі щодо змін до Конституції переважна більшість громадян (89%) підтримали обмеження депутатської недоторканності шляхом скасування імунітету від притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту.
Після останніх парламентських виборів 2014 року п'ять фракцій у своїй коаліційній угоді пообіцяли скасувати депутатську недоторканність. Однак, сумнозвісна 80-та стаття Конституції, яка її гарантує, і досі залишається незмінною з часу ухвалення Основного закону в 1996 році.
Вкотре згадати про депутатську недоторканність українське суспільство змусили подання Генерального прокурора одразу на шістьох депутатів Верховної Ради.
Іронія в тому, що й сам Юрій Луценко, будучи у першій п'ятірці блоку "Наша Україна – Народна самооборона", обіцяв скасувати депутатську недоторканність ще у далекому 2007 році.
Ми вирішили пояснити, що таке депутатська недоторканність, якою вона є в інших країнах та якою вона має стати в Україні.
1. Що таке депутатська недоторканність?
Депутатська недоторканність – це юридична гарантія вітчизняним парламентарям, яка убезпечує їх від кримінального переслідування, арешту та притягнення до відповідальності у загальному порядку.
Тобто, до народного депутата не можуть бути застосовані такі ж самі заходи, як і до звичайних громадян України – без проведення спеціальної процедури погодження з Верховною Радою.
2. Навіщо вона потрібна?
Принцип недоторканності був вперше законодавчо закріплений Біллем про права – актом англійського парламенту 1689 року. Його суть полягала в тому, що виступи члена палати в парламенті будь-якого змісту не могли зініціювати судове переслідування.
Однак, пізніше у деяких країнах інститут недоторканності був значно розширений. Метою цього став захист парламентарів від можливих політичних переслідувань.
3. Які існують види депутатської недоторканності?
Депутатську недоторканність можна поділити на два види: імунітет та індемнітет.
Індемнітетом називають такий тип недоторканності, за яким член парламенту не несе відповідальності за свою політичну діяльність: виступи, результати голосування тощо.
Імунітетом називають інший тип недоторканності, коли член парламенту не може бути притягнений до відповідальності за будь-які порушення і злочини без згоди на це парламенту.
4. У якому вигляді депутатська недоторканність існує в Україні?
Українські парламентарі мають абсолютну недоторканність: як індемнітет, так і імунітет. При цьому механізм притягнення їх до відповідальності за скоєні злочини є надзвичайно складним.
Так, стаття 80 Конституції гарантує народним депутатам України недоторканність.
Українські парламентарі не несуть відповідальності за свої висловлювання у Верховній Раді. Також депутати не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані без згоди парламенту. Більше того, правоохоронні органи навіть не можуть розпочати розслідування щодо злочинів, скоєних народними депутатами, без попереднього погодження з Парламентом.
Закон "Про статус народного депутата" та Кримінальний процесуальний кодекс передбачають, що за відсутності згоди парламенту на притягнення депутата до кримінальної відповідальності правоохоронні органи мають обмежені можливості у проведенні розслідувань щодо злочинів, скоєних депутатами.
Наприклад, без такої згоди слідчі не можуть проводити обшуки та огляд особистих речей у помешканні депутата, його службовому приміщенні та транспорті, не можуть затримувати нардепа, а також не можуть його прослуховувати або проводити негласні слідчі дії щодо нього самого.
5. У якому вигляді депутатська недоторканність існує в інших країнах?
У деяких державах (Велика Британія, США та інші) поширений так званий "вестмінстерський" тип недоторканності, який включає у себе лише індемнітет – тобто, парламентарі звільняються від відповідальності за сказане ними у парламенті та за результати голосування. Таким чином, жодні дозволи парламенту на притягнення депутатів до відповідальності, наприклад, за скоєні злочини, не потрібні.
В інших державах (наприклад, у Франції, Німеччині, Італії) поширений "французький" тип недоторканності, який додатково включає у себе імунітет – тобто, неможливість притягнення депутатів до кримінальної відповідальності без згоди на це парламенту.
6. Як змінити систему депутатської недоторканності в Україні?
Наразі не існує консолідованої позиції, у якому вигляді має існувати недоторканність для українських парламентарів. Спектр поглядів доволі широкий: від збереження гарантій імунітету в Конституції та внесенні змін лише до механізму надання згоди на притягнення до відповідальності – до повного скасування імунітету парламентарів.
Міжнародні інституції у своїх рекомендаціях доволі обережні. Однак, і вони рекомендують змінювати існуючу ситуацію. Адже нинішній імунітет парламентарів "залишається перешкодою для ефективного кримінального переслідування".
Депутатська недоторканність в Україні має бути обмежена лише відсутністю відповідальності за результати голосування, висловлювання, зроблені у Верховній Раді, політичну позицію, виконання депутатських обов'язків.
Положення про неможливість притягнення депутата до кримінальної відповідальності без згоди парламенту має бути виключене.
Притягнення до кримінальної відповідальності та слідчі дії по відношенню до депутатів мають здійснюватися на загальних підставах, як і до звичайних громадян.
7. Що ці зміни дадуть суспільству?
Скасування депутатської недоторканності матиме ряд позитивних змін.
По-перше, це сприятиме забезпеченню рівності, гарантованої Статтею 21 Конституції України – "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах".
По-друге, це стане кроком до очищення парламенту від тих, хто намагається використовувати свій мандат заради особистого збагачення, лобіювання приватних інтересів та зловживання своїм впливом.
По-третє, сприятиме роботі правоохоронців, які зможуть проводити слідчі дії щодо депутатів на загальних засадах – адже нині абсолютна депутатська недоторканність виступає запобіжником від кримінальної відповідальності для тих, хто не гребує вдаватись до корупції.
По-четверте, знищить один із головних аргументів, чому недоброчесні кандидати балотуються до Верховної Ради, а отже, сприятиме якісно іншому рівню парламентарів наступного скликання.
Антон Марчук, "Антикорупційний штаб", Владислава Смолінська, спеціально для УП
