Рухаємося далі. Саакашвілі у пошуках партії
Партія Саакашвілі – це як новий сезон "Гри престолів". Усі на неї чекають, а її все нема.
Здавалося, заяви заступника голови Одеської держадміністрації Саші Боровика нарешті ознаменували старт власного політичного проекту одеського губернатора, однак сам Саакашвілі різко і однозначно заявив – партії в нього немає.
Принаймні, поки що.
Після того, як стало зрозуміло, що мрії Саакашвілі про крісло прем’єра розбились, як кинута Аваковим склянка, грузинський реформатор взявся створювати власний політичний проект і, за змоги, організовувати під нього вибори.
Але як би нудно Саакашвілі не було в тісних межах Одеської області, втрутитись у справді велику українську політику йому поки немає з чим.
І з ким.
Боровик проти Боровика
Політичне затишшя останніх трьох несесійних тижнів, під час яких команди Яценюка та Порошенка ведуть запеклі, але закриті дискусії про нового прем’єра, мало всі шанси розродитися сенсацією.
В інтерв’ю газеті Ахметова "Сегодня" заступник Саакашвілі в Одеській ОДА Саша Боровик сказав буквально наступне: "Скоро у нас буде політична програма, по суті, – передвиборча. Це буде правоцентристська, фіскально-консервативна і соціально-ліберальна програма. Ми хочемо побудувати демократичну, європейську партійну організацію, в якій лідери вибиралися б демократичним шляхом".
Ще він озвучив те, що всі і так знають – "Порошенко терпіти не може Яценюка" і зробив з цього цілком логічний висновок: усе йде до дострокових виборів. Хоча проти них, як відомо, виступають західні партнери.
Але не встигли політичні прихильники Саакашвілі як слід зрадіти, як сам одеський губернатор недвозначно заявив, що радіти, власне, немає чому."Я не обговорював з Боровиком жодних питань щодо створення партії. Жодну партію зараз не планують створювати. Це неправда", – сказав він УП і поїхав далі будувати дорогу на Рені.
Ще трохи згодом з поясненнями вийшов і Боровик. За його словами, ЗМІ його неправильно зрозуміли.
В розмові з "Українською правдою" Боровик пояснив, що його слова слід сприймати як точку зору, а не як доконаний факт.
"Мені здається, це не має нікого дивувати, що Рух за очищення має політичну програму. Якраз те, що її досі немає, має дивувати більше", – сказав Боровик.
"У Координаційної ради є багато ідей, фактично, всі її члени якось долучились до цього. Ми зараз готуємо такий перший варіант, який можна продискутувати, публічно чи непублічно. Але ця робота має бути зроблена", – пояснив соратник Саакашвілі.
Дискоординаційна рада
Рух за очищення з’явився на українському горизонті після доволі гучного одеського Антикорупційного форуму. Після нього Саакашвілі і команда організували масштабну зустріч в Києві на сім тисяч чоловік і поїхали гастролювати по країні.
З боку все це виглядало як створення нового політичного проекту. Фронтменом в ньому є Саакашвілі, всі інші – молоді виконавці та масовка, що виступає на розігріві у зірки.
Проте депутат Мустафа Найєм розповідає, що все почалося з Антикорупційної платформи у БПП:"Міхеіл був натхненний появою такої групи людей в парламенті і запропонував створити форум в Одесі. Вже там під час публічної дискусії я відкрито запропонував перестати гратись у активістів і почати створювати більш широку платформу".
При детальнішому аналізі єдиний Рух Саакашвілі насправді виявився не так уже і єдиним, і не таким уже і Саакашвілі. З’ясувалося, що Василь Гацько, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та інші зібралися тут не просто для масовки.
Читайте також"Коли хтось називає Рух якоюсь "масовкою" Саакашвілі, то це неправда. Це була ініціатива достатньо багатьох людей. У координаційній раді у нас дуже багато людей, які принципово не сприймають нічого схожого на "лідерські" політичні проекти", – заявив УП один із членів Координаційної ради Руху за очищення і один із його ініціаторів Володимир Федорін.
"Саакашвілі активно бере участь у роботі Руху, але від усіх решти відрізняється лише тим, що вже надто він великий. У процесі прийняття рішень його голос важить стільки ж, як і голос десятка інших членів координаційної ради", – наполягає він.
І хоча повні зали людей по Вінницях і Полтавах збирають в основному подивитися саме на Саакашвілі, чим організатори Руху поки успішно користуються, але рішення у ньому справді приймає не один одеський губернатор.
Головним органом роботи Руху є його Координаційна рада, і це, треба визнати, дуже строкате товариство. Тут зібрались і депутати з різних фракцій, представники "ДемАльянсу" і "Сили людей", і аналітики, і Саакашвілі з командою, і, звичайно, Руслана.
"Рух створювався на несприйнятті корупції, що об’єднує і чесних "лівих", і чесних "правих", і "центристів", – пояснює таку політичну розрізненість Федорін.
"Великі" рішення, як то перетворення на партію, має ухвалювати саме ця рада.
"Рух це є рух, це не політична партія, не організація з якоюсь дисципліною. І поки координаційна рада не вийде і щось і не скаже, то не варто вважати, що щось уже трапилось", – запевняє Боровик.
Але от із узгодженням позицій і баченням розвитку проекту у Координаційної ради наразі не складається.
Поки Рух був таким собі майданчиком для обміну думок, то все йшло, як ішло, але коли постало питання політичного вибору, то ситуація забуксувала. Однією з причин, як не дивно, стали завеликі політичні "розміри" Саакашвілі. Очевидно, що колишній грузинський президент не звик грати в оркестрі – він завжди воліє грати першу скрипку.
Серед членів Координаційної ради навіть циркулюють думки, щоб об’єднатися в партію "без Міхо", який так чи інакше намагатиметься будувати проект під себе.
"Міша не вміє грати в командну гру. Тому радше буде об'єднання без нього, ніж з ним", – розповів приватно один із членів ради.
Найєм у своїх висловлюваннях делікатніший, але загальне бачення політичного проекту "або разом, або ніяк" підтримує і він: "Чи перетвориться Рух у політичну партію залежить від того, чи зможуть його учасники поставити собі спільну мету, яка не обмежиться амбіціями і боротьбою за власну історію однієї людини. В іншому випадку всі учасники Руху можуть залишатися однодумцями в ідейній площині, але в політичній - рухатись самостійно".
Крім того, у Русі загострюється старий конфлікт "правих" і "лівих".
Наприклад, лідер "ДемАльянсу" Василь Гацько в розмові з УП виступив різко проти об’єднання "всіх з усіма".
"Я не вважаю, що правильно робити політичне олів'є і з "лівих", і з "правих". Для боротьби з корупцією це не принципово, але для змін в країні це важливо. Це питання економічної політики, в першу чергу. Я проти того, щоб будувати політичну силу з ліваками. В них має бути свій шлях. Тут треба об'єднувати центристів та правоцентристів", – вважає він.
Але найбільшим питанням, все ж, залишається, чи йти Руху в політику.
Одні керівники заявляють про свою аполітичність, інші – навпаки ратують за активну політичну діяльність.
"Рух зараз стоїть перед дуже важливим рішенням. Чи це буде організація, яка просто їздить по містах і робить зустрічі, виступи, чи це політична організація партійного типу. І це рішення, яке слід прийняти. Я вважаю, що Рух має піти в політику, стати політичною силою і партією", – наполягає Боровик.
Натомість Федорін воліє, щоб Рух розвивався як "широка антикорупційна коаліція", хоча і не проти, якщо з нього вийде партія. Перспектива позачергових виборів активізувала дискусію, але якихось результатів вона поки не дала. Предметно до створення партії чи виборів не готується ніхто.
"Робота над створенням партії не йде. У нас створюється чат у Facebook, до нього додаються люди, які пов’язані з котроюсь із організацій-членів Руху. Ці люди збираються і беруть на себе частину організаційної роботи. Це чисто волонтерська робота. Назвати ці групи праобразами партійних осередків, у мене язик не повертається", – визнає Федорін.
Немає ясності і з тим, хто і чиїм коштом має фінансувати таку партію. Не будеш же збирати гроші з людей, як це робилось для організації Антикорупційних форумів.
Скільки у полі воїнів
Для реальної політичної боротьби ймовірній "партії Саакашвілі", крім того, що з’явитися, треба буде ще й знайти союзників, здатних добитися позачергових виборів.
"Якщо подивитись на Рух, то там уже є представники партій. Там є люди з "ДемАльянсу", з "Самопомочі", із "Сили людей" та інші. Тут досить тяжко вирішити, що з цим всім робити. Всі ці постмайданівські прогресивні сили треба об’єднати. Всі мають почути це, подумати над цим. Бо якщо справді будуть позачергові вибори, то що тоді?", – з нотками риторичності запитує Боровик.
"У нас є дуже прогресивні люди, скажімо, із БПП. Чи вони знову захочуть іти на вибори з БПП? Чи вони відчувають, що цей блок прогресивний зараз? Що їм робити?", – додає він.
"Самопоміч", представники якої є серед керівників Руху, вийшла із парламентської коаліції. Проте на останній погоджувальній раді лідер її фракції Олег Березюк заявив, що вони проти позачергових виборів.
Співрозмовники ж УП у фракції "Самопомочі" розповідають, що якщо таки дійде до виборів, то вони готові координувати дії із проектом Саакашвілі, але про жодне об’єднання мови йти не може.
Раніше УП уже писала, що оточення одеського губернатора вмовляє його не йти на спільні дії з "Батьківщиною" Юлії Тимошенко. Але в ситуації, коли необхідно добитись позачергових виборів, запал і азарт, з якими Тимошенко може розпустити парламент, в якому у неї замало впливу, можуть стати Саакашвілі у нагоді.
А тим часом Боровик закликає всіх до об’єднання і висуває доволі амбітні плани: "Усім прогресивним людям слід об’єднатись, бо якщо справді будуть вибори, то така прогресивна сила мала би виграти 70% голосів, щоб зробити ті реформи, які не провели БПП та "Народний фронт" після Майдану".
Але поки у партію не можуть зібратися навіть учасники Руху.
"У нас постає питання, що робити із цими людьми, яких ми наелектризували. Я слідкую за нашими чатами з різних міст, люди продовжують спілкуватися, але все це не схоже на регулярну партійну структуру", – констатує Федорін.
Поза цим ресурсом у Саакашвілі особливих варіантів і немає. Або він створить власну партію і трансформує популярність у реальний вплив, або скоро може скластись ситуація, що не він збиратиме під своє крило реформаторів.
Тож доведеться шукати спільні рішення з Рухом, йти на поступки, бо там, здається, мало хто хоче гратись у справжню "партію Саакашвілі".
"Зрозуміло, що для успіху в Україні Міхеілу Саакашвілі потрібна команда, яка зможе створити організаційну структуру і стати частиною спільного проекту. Чи може він або хтось інший використати Рух задля власних амбіцій та планів? Можливо. Але репутаційні втрати будуть непоправними", – наперед застерігає Найєм.
Роман Романюк, УП
