Танці, вірші і пісні з Конституцією

Вранці четверга 16 липня під будівлею парламенту – десятки припаркованих авто з дипломатичними номерами.

Посли різних країн, представники Ради Європи, члени Венеціанської комісії приїхали в Раду спостерігати за тим, як депутати голосуватимуть за президентській проект постанови, який передбачає включення до порядку денного законопроекту "Про внесення змін до Конституції" і про його направлення до Конституційного Суду.

Вже за кілька годин під пильним поглядом Держсекретаря США Вікторії Нуланд і посла США Джефрі Пайєтта за проект постанови проголосували 288 нардепів, 58 – висловилися проти.

Порошенко: Перемогти і повернути окупований Донбас в Україну ми зможемо виключно політико-дипломатичним шляхом. Фото: АПУ

Цьому голосуванню передували і вірші з трибуни, і виконання Гімну України, і згадування присяги нардепа. Але це – лише верхівка айсбергу, найцікавіше як завжди відбувалося за лаштунками – багатогодинні дискусії і наради з вищим керівництвом держави і усіма керівниками фракцій, телефонне право, збір голосів для вирішального голосування нинішньої сесії  та тиск на депутатів з боку  західних партнерів

На початку шляху

Третього березня президент Петро Порошенко створив Конституційну Комісію, яка напрацьовувала проект змін до Основного закону. У червні він пройшов експертизу Венеціанської комісії, а вже 1 липня президент вніс проект змін на розгляд депутатів.

За день до вчорашнього голосування віце-спікер Оксана Сироїд у своєму Facebook написала, що на депутатів " здійснюється шалений тиск з боку міжнародної спільноти для того, щоб "ДНР" і "ЛНР" отримали особливий статус в нашій Конституції. Аргументують необхідністю "продемонструвати виконання Мінських домовленостей".

А вже вночі, напередодні голосування "Українській правді" з власних джерел стало відомо, що президент перевніс до парламенту законопроект "Про внесення змін до Конституції".

Норма про те, що "особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом" була перенесена з перехідних положень закону, яким вносились зміни у Конституцію, до 18 пункту перехідних положень самої Конституції. Тобто в тіло Основного закону.

Закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" парламент ухвалив ще восени минулого року за закритими дверима і вимкненим табло.

У березні депутати внесли до нього доповнення, яке визначило, що закон вступить в силу лише після проведення в цих районах виборів за українськими законами.

Що ж сталося насправді і чому президенту довелося йти на такі маніпуляції з Основним законом?

Ще наприкінці липня один із членів Конституційної Комісії Віктор Мусіяка заявляв, що вона має намір закріпити норму про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей в перехідних положеннях Основного закону.

"Питання, пов'язане з 11-м пунктом так званих Мінських угод про особливий режим місцевого самоврядування – це буде передбачено в перехідних положеннях", – сказав тоді Мусіяка.

11 пункт Мінських угод передбачає проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції.

Її ключовий елемент – децентралізація (з урахуванням особливостей районів Донецької та Луганської областей, погоджених з представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства "Про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей" відповідно до заходів, вказаних у примітках.

У примітках МД мова йде про те, що держава, наприклад, має надавати соціально-економічну підтримку економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей.

Там також йдеться про створення окремих загонів народної міліції. Участь органів місцевого самоврядування глав органів прокуратури і судів в окремих районах Донецької та Луганської областей.

За даними Сергія Рахманіна, оглядача видання "Дзеркало тижня" 11 пункт МД готував особисто помічник Путіна Владислав Сурков.

Українська влада весь час наголошує на необхідності виконання Мінських домовленостей, що фактично є папером, який не має юридичної сили.

Закріпивши норму про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей в перехідних положеннях Основного закону, вона фактично надає їм юридичної сили.

За даними співрозмовників "Української правди"  ідея Банкової полягала в тому, щоб не закріпляти норму про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей в перехідних положеннях Конституції, а лише зв перехідних положеннях законопроекту.

Проте напередодні голосування у вівторок Гройсману особисто зателефонували президент Франції Франсуа Олланд і канцлер Німеччини Ангела Меркель, після чого норма і була переміщена з законопроекту безпосередньо в тіло Конституції.

Без коаліції

О дев’ятій ранку 16 липня Гройсман прийшов на засідання фракції "Народний фронт", де заявив, що децентралізація – це те, заради чого він прийшов у політику. І він гарантує, що ці зміни не несуть загроз для унітарності країни.

– А ще сказав, що бере на себе повну відповідальність. І додав: гарантую своїм мандатом, готовий його скласти, якщо хтось у змінах до Констистуції знайде федералізацію, - переповідає суть розмови зі спікером парламенту один з депутатів від "НФ".

Фракція Яценюка Гройсмана почула, і вирішила голосувати за президентський проект постанови. Утрималися лише кілька осіб.

Гройсман спілкувався і з фракцією БПП, від якої розраховував приблизно на 120-130 голосів за президентську постанову. До зали, де проходило засідання фракції, він зайшов якраз в момент розгляду питання про Конституцію, яке депутатам пояснював Юрій Луценко. Гройсман тихенько підійшов до Наталі Новак, Світлани Заліщук і Сергія Лещенка.

– Ви хотіли щось сказати? - звернувся до Гройсмана Луценко

– Я? Сказати? – не очікував той. Після чого повторив всі тези, озвучені фронтовикам і БПП.

За кілька хвилин до початку засідання парламенту БПП і НФ попросили про перерву. Як виявилося, мав приїхати президент. Приїхав не тільки він, а й прем’єр Арсеній Яценюк, міністр МВД Арсен Аваков, секретар РНБО Олександр Турчинов, голова АП Борис Ложкін.

Усі вони зібралися в кабінеті у Гройсмана разом із керівниками усіх фракцій і депутатських груп. "Самопоміч" та "Радикальна партія" заявили, що голосувати за постанову не збираються.

– Нам треба поборотися за РПЛ і "Самопоміч", – почав Порошенко після чого озвучив депутатам майже те саме, що прозвучало пізніше у його виступі з трибуни Ради. Що зміни не передбачають особливого статусу Донбасу, що необхідно виконувати Мінські домовленості, що є загроза вторгнення Росії і що треба бути відповідальними.

– Ми на цих нарадах вже давно не довіряємо один одному, тож відвертих речей там не звучить, там звучить майже те, що потім і чутно з трибуни, – говорить один із керівників фракції, який був присутнім під час наради.

Після президента слово взяв Турчинов, який сказав, що голосувати необхідно, адже це не подобається Росії, а значить – добра справа.

РПЛ та "Самопоміч" намагалися пояснити свою позицію. Ляшко сказав, що для нього поганий знак, що за постанову готовий голосувати "Опозиційний блок" і тому його фракція не голосуватиме.

"Самопоміч" була максимально дипломатичною.

 Єгор Соболєв, який був присутнім разом із Олегом Березюком під час наради, сказав, що фракція високо цінує дипломатичний талант президента і його якості і підшуку кадрів – Сакварелідзе, Саакашвілі, Згуладзе і сказав, що був би радий, якби "Самопоміч" помилилася у голосуванні "проти" за Василя Грицака, який очолив СБУ.

Він також вчергове нагадав про вимогу "Самопомочі" щодо відставки силового блоку. Це прийшлося не до душі Авакову, який ображено глянув на нардепа.

Але отримати прихильності фракції Садового в питанні Конституції Порошенко теж не вдалося. За дискусією стоячи в кутку мовчки спостерігав Ложкін.

На результати наради у президента і голосування очікували Нуланд і Пайєтт. Вони хоч і виходили в кулуари, але не хотіли спілкуватися з журналистами, а трохи пізніше взагалі пішли прогулятися до Маріїнського парку і оглядового майданчика, звідки добре проглядається шикарний вертолітний майданчик колишнього президента-втікача Віктора Януковича.

У кулуарах робили прогнози щодо кількості депутатів, які готові голосувати. 266 – говорив нардеп від БПП Олексій Гончаренко в інтерв’ю одному з українських телеканалів і майже не помилився – 288 згодом з урахуванням голосів депутатів "Воля народу", "Відродження" і "Опозиційного блоку".

Остання фракція рідко голосує за провладні ініціативи, а тут проголосувала навіть картка одного з керівників фракції і ідеолога Сергія Льовочкіна.

– Чому ми голосували? Так це нарешті відкриває шлях до миру, – говорить нардеп від ОБ Юрій Воропаєв, наголошуючи, що на Донбасі хоч і є російські громадяни, але це, мовляв, громадянська війна в Україні.

На питання чи звертався хтось з української влади до ОБ за голосами відповідає ствердно.

– Так. Йшла робота керівництва фракції ОБ з вищим керівництвом держави. Хто саме – озвучувати не хочу. У нас була вимога щоб норма в перехідних положеннях Конституції звучала так: особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом з урахуванням Мінських домовленостей. Але тут нам на поступки не пішли, – каже Воропаєв.

Раніше депутати від ОБ розповідали УП, що з ними в контакті знаходиться голова АП Борис Ложкін. Зокрема саме він вмовляв депутатів голосувати за призначення генпрокурора Віктора Шокіна.

Вдалося отримати голоси "Відродження", що близька до Ігоря Коломойського і "Воля народу" Ігоря Єремеєва, яка вже давно підтримує президентські законопроекти. Джерела "Української правди" повідомляють, що Єремеєв веде переговори щодо голосування особисто із президентом.

– Ми голосували за зміни в Конституцію тому що група – за виконання Мінських домовленостей і проведення децентралізації, але документ потребує доопрацювання і особливо в частині можливих повноважень префектів. Рішення про остаточне голосування групою буде ухвалене після розгляду проекту КС, - розповів УП співголова групи "Відродження" Віталій Хомутинник.

Поки одні пояснювали чому голосують, інші з трибуни Ради – чому ні. Причому нардепи вирішили проявити креативність, нібито намагалися вразити Нуланд, що спостерігала за процесом голосування з балкону.

Після голосування в Раді сталася бійка. Володимир Парасюк накинувся на Романа Насирова (нині - голова Державної фіскальної служби), за те, що той голосував за включення до порядку денного проекту змін до Конституції. Нардепа обурив той факт, що Насиров досі не склав свій мандат. Фото РБК

"Доля. Ти не лукавила зо мною, и другом, братом і сестрою. Сіромі стала." І сьогодні цей сірома стоїть перед тобою разом зі своїми колегами. І в його руках доля не тільки його особисто і тих людей, доля народу і країни.

На превеликий жаль, ці зміни, які сьогодні запропоновані, шановні колеги, ми там не побачили, не проглядається децентралізація. І є ймовірність загрози суверенітету України, – читав з трибуни вірші Тараса Шевченка голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

Ляшко цитував слова Вінстона Черчіля "Нам пропонують вибір між ганьбою і війною. Якщо ми виберемо ганьбу, у підсумку ми отримаємо і війну, і ганьбу", а після – заспівав гімн України.

Події, що відбувалися в Раді аж ніяк не нагадували законодавчий процес, а швидше змагання із  пафосу і вміння гарно говорити.

Запал депутатів трохи остудив Луценко, який вийшов на трибуну і жорстко обрубив – жодного особливого статусу для певних регіонів тут немає.

А потім додав:

Я – батько солдата, який стояв весь свій відведений термін у Донецькому аеропорту, і тому кажу: хватить торгувати чужою кров'ю! Досить посилати на смерть чужих дітей! Голосуєте проти – завтра на фронт! В першу шеренгу і атакуйте Донбас

Порошенко слухав це зі злим виразом обличчя, а потім підсумував.

– Перемогти і повернути окупований Донбас в Україну ми зможемо виключно політико-дипломатичним шляхом, тут я підтримую голову моєї фракції Юрія Луценка, - сказав він.

Ввечері Вікторія Нуланд дала в Києві прес-конференцію, де сказала, що Києву тепер можна говорити, що Україна виконала зобов’язання щодо Мінських угод. Тепер ваша черга (Росії – ред..)

Попереду розгляд проекту Конституційним судом, а потім – розгляд Радою, який, скоріш за все, буде теж дуже непростим.

Очевидно, що на цьому етапі українській владі було важливо показати західним партнерам виконання Україною Мінських угод і підтвердити це юридично закинувши м’яча на поле РФ. Попереду ще багато розглядів і дискусій.

Головне, вирішуючи конфлікт політико-дипломатичним шляхом не переграти самого себе.