Як виглядає справжня коаліція і чи є в ній розкол

В Україні новий президент, новий парламент та новий уряд, у яких багато нових облич. Парламент складається з восьми фракцій, причому більшості з представлених там партій ще рік тому не існувало.

У цьому звіті проаналізовано моделі голосування нового українського парламенту.

Загальний підсумок

У парламенті є згуртоване "ядро", яке займає однакову позицію у голосуваннях "за", "проти", "утримались" тощо. Переважно фракція "Самопоміч" поділяє позицію цього "ядра", дуже рідко не підтримуючи лінію коаліції та голосуючи інакше.

Це добрий знак, який означає, що парламент функціонує як ефективний орган державної влади і здатний вирішувати спірні питання та приймати закони.

До так званого ядра не входять деякі видатні громадські активісти, натомість, там є представники позакоаліційних партій, в тому числі з "Опозиційного блоку". Це потенційно поганий знак, який може свідчити про дисидентство та невдоволення серед громадських активістів. До того ж, він може вказувати на "обмін підтримкою" з представниками великого капіталу та прихильниками попереднього режиму.

Деякі з народних обранців, які голосували за драконівські закони Януковича від 16 січня 2014 року, входять до згаданого ядра, деякі – ні.

Таким чином, загальна картина є досить заплутаною, а не чорно-білою.

Методологія

Ми обрали голосування по 20 законам, що їх перелічено у Таблиці 1. Список включає закони, прийняті на вимогу МВФ, закони, які отримали найвищу та найнижчу оцінки в рейтингу iMoRe – Індексу Моніторингу Реформ – у січні-лютому цього року, декілька популістських законів, зазначених у статті VoxUkraine, а також декілька ключових голосувань, таких як прийняття змін до закону "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та затвердження кандидатури Генерального прокурора України.

За даними голосувань за ці закони ми побудували графік.

Точки на графіку – народні депутати. Будь-які два депутати з'єднані один з одним, якщо їхні голосування корелюють більше, ніж на x%. Ми використали 3 граничні значення кореляції – 66%, 75% та 90%.

Нижче подано графіки, які ілюструють кореляції у парламенті.

Графіки побудовані за допомогою алгоритму, що має назву Фрухтермана-Рейнгольда. Це – силовий алгоритм, у якому розміщення точок на графіку визначається силами, які "стягують" зв'язки депутатів між собою та розривають ці зв'язки. "Стягування" виникає тільки між суміжними зв'язками, тоді як відштовхування – між кожною парою зв'язків.

Депутати з більшою кількістю зв'язків – тобто ті, чиї голосування корелюють з більшою кількістю інших депутатів – зображені у вигляді більших точок. Такі депутати – це проміжна ланка; іноді вони голосують з однією групою депутатів, а інколи з іншою.

Таблиця 1. Вибірка з 20 законів для схематичного аналізу зв'язків у Верховній Раді

"Ядро" Верховної Ради

Нижченаведені графіки складені для кореляції 66%, 75% та 90% відповідно; середнє значення показника кореляції для українського парламенту складає 74%.

Різні фракції позначено різними кольорами, як описано в легенді до першого графіка.

За умови 66% кореляції більшість парламенту гуртується в єдиний осередок – "ядро". Більшість депутатів "Опозиційного блоку" та "Волі народу" розміщені або на периферії "ядра", або за його межами. Те саме можна сказати й про кількох позафракційних депутатів.

Усі фракції, які входять до складу коаліції, знаходяться всередині "ядра". Більше того, в "ядрі" розташована й фракція "Економічний розвиток", яка не входить до складу коаліції.

За умови 75% кореляції, "ядро" утримує свою міцну позицію, і тому другий графік дуже схожий на перший.

Для кореляції понад 90% бачимо, що близько 50% партії "Самопоміч" відокремлюються від "ядра". Проте її представники не наближаються ані до "Опозиційного блоку", ані до інших депутатів, які знаходяться за межами "ядра" при граничних значеннях 66% та 75%. Єдиний виняток – пані Суслова. Вона не голосує разом з партією "Самопоміч" і розміщена ближче до "Опозиційного блоку".

Декілька ключових депутатів президентського блоку також розташовані за межами "ядра": Сергій Каплін, Мустафа Наєм, Сергій Лещенко. Вони не приєднуються ані до "Самопомочі", ані до жодної іншої партії, а також не групуються один з одним.

Графік 1. Візуалізація голосувань Верховної Ради; візуалізація зв'язків, якщо кореляція складає понад 66% (Натисніть для збільшення)

Графік 2. Візуалізація зв'язків, якщо кореляція складає понад 75% (Натисніть для збільшення)

Графік 3. Візуалізація зв'язків, якщо кореляція складає понад 90% (Натисніть для збільшення)

Подальший аналіз проведений для графіка з граничним значенням кореляції 66%.

Деякі депутати голосують відповідно до партійної лінії, і їхні голосування корелюють з голосуваннями інших членів фракції.

У межах однієї фракції може існувати кілька підгруп, які голосують разом, та подеколи не узгоджено з іншими членами фракції. Інші депутати "перемикають" свою прихильність і можуть проголосувати разом з іншими підгрупами в межах фракції або навіть всупереч політиці партії. Цей тип народних обранців можна визначити за більшою кількістю зв'язків на графіку.

Крім того, існують способи визначення депутатів, які пов'язані з різними підгрупами на графіку, які, як правило, голосують разом (фракції та підгрупи в межах фракцій).

Один із таких способів – це міжгрупова центральність, яка демонструє важливість окремої точки для інших учасників мережі. А саме, цей параметр є вищим, коли депутат знаходиться на найкоротшому шляху між двома іншими депутатами. У додатку представлені значення центральності для всього парламенту.

У наступній таблиці наведено 12 представників з найвищими значеннями центральності. "Топ-три" – це Олег Мусій з БПП, Сергій Соболєв, "Самопоміч", та Сергій Лабазюк, "Воля народу".

Таблиця 2. Народні депутати з найвищими показниками центральності

Депутати, які голосували за закони Януковича від 16 січня 2014 року

У новому парламенті багато нових облич. Проте, деякі народні обранці працювали у Верховній Раді попереднього скликання. Багато хто з них голосував за диктаторські закони, ініційовані режимом Януковича, від 16 січня 2014 року, які суттєво обмежували права і свободи громадян та були прийняті з порушенням процедури.

На наступному графіку виділено депутатів, які підтримали "закони 16 січня". Як бачимо, декілька цих депутатів розташовані на периферії "ядра". Жодного з них немає в центрі "ядра", за винятком, можливо, Олександра Гереги. Отже, ці депутати відіграють активну, можливо маргінальну, і безумовно не домінуючу роль у функціонуванні парламенту.

Графік 4. Візуалізація голосувань Верховної Ради; візуалізація зв'язків, якщо кореляція складає понад 66%; кольором відзначено депутатів, що голосували за "закони 16 січня" (Натисніть для збільшення)

VoxUkraine висловлює особливу подяку iMoRe Індекс Моніторингу Реформ (Index for Monitoring of Reforms) за надання інформації щодо ранжування законів, та народному депутатові Ганні Гопко за підтримку в реалізації проекту Rada Report Challenge.

Автори: Дмитро Остапчук, кандидат наук з економіки, Національний Інститут стратегічних досліджень, Тимофій Милованов, професор Піттсбурзького Університету, співзасновник та член редакційної колегії VoxUkaraine, та робоча група Rada Report Challenge VoxUkraine, що включає Наталію Шаповал та Ксенію Алеканкіну.

VoxUkraine.org, спеціально для УП