Зустріч Порошенка та УДАРу за закритими дверима
Петро Порошенко вступає у політичну гру. Цього тижня він домігся першого успіху в парламенті - усі три його кандидатури на міністра закордонних справ, генерального прокурора та голову Нацбанку були підтримані конституційною більшістю депутатів. Але досі немає ясності з великою політичною метою Порошенка - достроковими виборами парламенту.
Рада намагається показати Порошенку, що її рано утилізовувати на звалище політичної історії - вона ще може підсуєтитися під клієнта, виконуючи примхи нового президента не гірше, ніж забаганки старого. Тоді як розпуск парламенту та перевибори занурять Порошенка у складну політичну гру, з якої можна вийти переможеним.
Однак Порошенко не викреслює розпуск парламенту зі свого щоденника. Підтвердженням цього стала його зустріч з фракцією УДАР у середу ввечері, яка ніде не анонсувалася. Подробиці зустрічі стали відомі "Українській правді".
Окрім Порошенка, на ній були присутні глава адміністрації Борис Ложкін, довірена особа Порошенка генпродюсер 5 каналу, депутат-сумісник Юрій Стець, перший помічник президента Юрій Оніщенко, київський міський голова Віталій Кличко та фракція УДАР майже у повному складі.
Офіційним приводом зібратися був намір подякувати депутатам від УДАР за підтримку протягом виборчої кампанії. Але розмова вийшла за рамки домовленого, і наприкінці Порошенко попросив депутатів тримати почуте в секреті.
Про вибори
Вибори до Верховної Ради мають відбутися в жовтні 2014 року. Це - мета Порошенка, яку він озвучив на зустрічі. Але домогтися її він зможе лише в разі звільнення Донецької та Луганської областей від сепаратистів до серпня. Тож, як випливає зі слів Порошенка, доля дострокових виборів вирішиться протягом двох найближчих тижнів.
Якщо запропонований ним план по врегулюванню ситуації на сході буде виконано, то вибори почнуться у заплановані терміни - у середині жовтня. Для цього виборча кампанія, яка має тривати два місяці, повинна початися у середині серпня.
Хоча Конституція містить три підстави для розпуску парламенту, реально застосовано може бути лише одна з них - відсутність у Верховній Раді коаліції протягом 30 днів. Це означає, що розвалитися коаліція має вже у середині липня.
УДАР не хоче брати на себе тягар відповідальності за розлучення. Депутати Кличка прагнуть, аби це було одночасне рішення разом з фракціями "Батьківщина" та "Свобода".
Водночас "Батьківщина" уже назвала головними передумовами дострокових виборів ухвалення закону про ці самі вибори та формування Центральної виборчої комісії, повноваження якої добігли кінця. При чому ясності щодо закону про вибори немає ні в кого.
Порошенко обіцяв вибори за відкритими списками, але незрозуміло, як проводити їх у державі, частина території якої не контролюється центральним урядом. Тимошенко є прихильником системи зі 100-відсотковими закритими списками та пониженням прохідного бар'єру, але цей підхід критикується заходом. А чинний нині закон про змішану систему суперечить Конституції, яка передбачає пропорційні вибори.
"Свобода" натомість вимагає запровадження військового стану, а лише потім - проведення виборів. Хоча лідер партії Олег Тягнибок дає військовому стану місяць, але немає гарантій, що він триватиме так недовго.
Інший варіант розпуску парламенту - це визнання через суди, що нинішня коаліція не існує з моменту оголошення про це у лютому 2014 року. Що означатиме, що Порошенко перманентно матиме право розпуску парламенту в будь-який момент.
Одночасно з парламентськими виборами Порошенко прагнув би здійснити перевибори до обласних, районних та міських рад у Донецьких та Луганських областях.
Усе це можливо лише в разі досягнення успіху мирної ініціативи Порошенка. У разі ж, якщо протягом 10-14 днів після проголошення Порошенком мирного плану дійти згоди не вдасться, він планує оголосити надзвичайний стан, що означає відкладення дострокових виборів у часі на невизначений термін.
Про співпрацю з УДАРом
"Ми - команда. Ближче вас у мене нікого немає", - повідомив Порошенко присутнім УДАРівцям. Але чого було більше в його словах - бажання подякувати за спільно пройдену кампанію 2014 року чи обрис планів на майбутнє - незрозуміло.
Так, під час зустрічі один з присутніх депутатів від УДАРу нагадав Порошенку негласну обіцянку, що відплатою за зняття Віталія Кличка на користь його кандидатури стане формування влади в пропорції 50 на 50 між президентом та УДАРом. Тому пролунало запитання до Порошенка, чи підтверджує він дану раніше обіцянку.
Президент не порадував УДАРівців - він сказав, що відмовляється від принципу партійних квот, особливо у час військової агресії, а буде призначати на посади виключно професіоналів.
"Якщо у вас є кандидатури, то подавайте їх, вони будуть розглянуті в першочерговому порядку", - пообіцяв Порошенко. Депутати від УДАРу не вгамовувалися і перепитали Порошенка, чи діятиме далі принцип 50 на 50. "Ні", - замість Порошенка відповів Юрій Стець.
Ще одне питання, яке УДАР намагався вирішити протягом зустрічі з Порошенком - це призначення Віталія Кличка головою Київської міської державної адміністрації. Аби накрутити депутатів, Кличко прямо перед походом на Банкову зібрав фракцію - і це було перше засідання за останні три місяці. Востаннє він проводив фракцію у березні місяці, перед тим, як вирішив зняти свою кандидатуру на користь Порошенка.
На поєднанні Кличком посад міського голови та керівника КМДА наполягає керівник групи його радників Ігор Ніконов, який є зараз головною особою в оточенні Кличка, усуваючи на другий план Віталія Ковальчука.
Без поєднання посад, на переконання Ніконова, Кличко позбавлений навіть теоретичних шансів показати за півтора роки прогрес у Києві та поховає себе назавжди. Але якоїсь конкретної обіцянки призначити Кличка на міську адміністрацію депутати не отримали.
Тут же протягом зустрічі з фракцією УДАР Порошенко прозоро натякнув, що хотів би балотуватися на дострокових парламентських виборах окремо від них. Як аргумент він навів закриту соціологію, згідно з якою УДАР і його політична сила (невідомо, як вона називатиметься на виборах - "Солідарність" або блок Порошенка) самостійно набирали би сумарно 40-42%, тоді як спільний список мав близько 36%.
Про Донбас
Як випливає зі слів Порошенка на зустрічі з УДАРом, Росія несе повну відповідальність за події на сході України. Мета Кремля - дестабілізація нової влади, яка має призвести до краху людей, які прийшли до влади після Майдану.
Задача-мінімум - не дозволити провести дострокові парламентські вибори, на яких сателіти Росії не мають жодних шансів, а затягувати ситуацію, поки не постане проросійський політичний проект.
Пошуку мирного врегулювання на Донбасі була присвячена зустріч Порошенка з так званими "елітами" Донецької та Луганської областей, яка відбулася у четвер ввечері в адміністрації президента - наступного дня після зборів УДАРу на Банковій.
Нараду особисто відвідав Рінат Ахметов, який перебрався до Києва кілька тижнів тому через ризики фізичного знищення. Шукаючи способи повернути контроль над регіоном, він зустрічається у столиці не лише з Порошенком, але і з Медведчуком.
Також прийшли на Банкову топ-менеджери його корпорацій Метінвест та ДТЕК, відповідно, Юрій Риженков та Максим Тимченко. Ахметов не коментував підсумки зустрічі, натомість його топ-менеджер Риженков оприлюднив компліментарний відгук на корпоративному сайті під заголовком, що говорить сам за себе: "Президент України показав, що чує голос Донбасу і поважає Донбас".
Окрім Ахметова та його підлеглих, на зустрічі з Порошенком були присутні депутати від Партії регіонів Борис Колесніков, Тетяна Бахтєєва, Георгій Скудар та Юхим Звягільський.
Найбільше запам'ятався саме Звягільський. Він запропонував Порошенку звільнити Сергія Таруту з посади голови Донецької обласної адміністрації.
Як повідомляють джерела "Української правди", замість Тарути Звягільський запропонував призначити керівником області мера Донецька Олександра Лук'янченка, який вважається підлеглим Ахметова у ієрархії Донбасу. Сам Тарута, залишаючи адміністрацію президента, був не надто оптимістичний. На питання, чи порушувалося питання зміни керівника області, він відповів: "Питання це не обговорювалося. Мене це не дуже хвилює, я ж не просився на роботу".
На цій нараді Порошенко фактично домігся схвалення вчорашніми господарями Донецька плану з 14 пунктів, який він пообіцяв доповнити ще кількома рядками. Цей документ буде першим по-справжньому серйозним викликом Порошенка. Поразка мирної ініціативи не залишатиме для президента іншого варіанту, як справжня військова операція на східній Україні.
