Нова Конституція: війна за повноваження
Україна майже три місяці живе за Конституцією 2004 року. Уже встигли забутися часи гегемонії Банкової, і поки що не згадуються парламентсько-президентські баталії за владу та повноваження зразка 2005 року.
Втім, війна ця не за горами. І, скоріш за все, почнеться вона з перерозподілу повноважень. Верховна рада вже зробила перший крок.
У розпорядженні "Української правди" опинився текст змін до Конституції, підготовлений спеціальною парламентською комісією й відправлений на експертизу до Венеціанської комісії. Згідно з документом, діючий парламент не збирається на дострокові вибори й планує працювати до жовтня 2017 року.
Формально запропоновані зміни не мають жодного правового статусу. З невідомих причин він навіть не оформлений як законопроект. Умовними авторами остаточного варіанту порівняльної таблиці називають члена фракції Партії регіонів Валерія Писаренка та члена фракції "Батьківщина" Руслана Князевича.
Поспіх у підготовці цього документу пояснюють тим, що Україна прагне виконати умови договору, який було підписано 21 лютого 2014 року з Віктором Януковичем та скріплено підписами міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі – і таким чином вибити всі козирі в РФ під час міжнародних перемовин.
Нагадаємо, другим пунктом цієї угоди передбачалося, що "Конституційна реформа, що врівноважуватиме повноваження Президента, уряду та парламенту, буде розпочата негайно й завершена у вересні 2014 року".
Тим часом, найближче засідання Венеціанської комісії має відбутися 13 червня. Передбачається, що саме в цей день комісія надасть свої висновки щодо нового тексту Конституції.
Таким чином, з огляду на терміни та дату президентських виборів, новообраний голова держави буде поставлений перед фактом і не зможе істотно вплинути на текст нової Конституції. Навіть якщо вибори пройдуть в один тур.
 |
| Натисніть на зображення, щоб ПОДИВИТИСЬ ВСЮ ПОРІВНЯЛЬНУ ТАБЛИЦЮ до проекту закону "Про внесення змін до Конституції України" |
Президент без повноважень
У новій Конституції повністю змінена логіка взаємовідносин між парламентом, президентом та виконавчою владою. Роль парламенту в цій трійці значно посилюється. Натомість майбутній голова держави в багатьох питаннях перетворюється в символічну фігуру.
1. Відповідно до запропонованих змін, народним депутатом та президентом країни можуть бути громадяни із судимістю.
Обмеження стосуються лише тих кандидатів, які на день виборів відбувають покарання у в'язниці за вчинення умисного особливо тяжкого злочину. При цьому ценз на проживання в Україні змінено на перебування в громадянстві України не менше останніх п'яти років перед днем виборів.
2. Змінами пропонується повністю позбавити голову держави будь-якого впливу на діяльність та кадровий склад майбутнього уряду.
У першу чергу, президента позбавляють права на висунення кандидатур міністрів оборони та закордонних справ. Натомість у президента з'явиться право внесення на розгляд парламенту кандидатур голів Служби зовнішньої розвідки та Державного бюро розслідувань.
Президент, як і раніше, вносить на розгляд ВР кандидатуру прем'єра, яку йому запропонує більшість. Втім термін, що його відведено президенту на роздуми, значно скорочується. Якщо раніше він мав п'ятнадцять днів, тепер – п'ять. При цьому, якщо він не внесе цю кандидатуру, за нього це автоматично робить голова Верховної Ради.
У подальшому президент позбавляється права зупиняти дії актів кабінету міністрів. Він може лише звернутися до Конституційного суду із пропозицією розглянути відповідність цих актів Основному закону. Але до прийняття остаточного судового рішення, сам факт звернення це не матиме ніяких наслідків.
3. Державні адміністрації пропонується перейменувати в Державні представництва, голови яких призначаються президентом України за поданням уряду.
Головна функція цих представництв полягатиме в координації діяльності місцевих органів виконавчої влади та нагляді за відповідністю актів органів місцевого самоврядування чинному законодавству. При цьому президент позбавляється права звільняти голів Державних представництв та скасовувати будь-які рішення виконавчої влади на місцях. Ці функції переходять виключно кабміну.
Таким чином, у майбутньому так звана президентська вертикаль, як така, не існуватиме.
4. Президент повністю позбавляється прямого права на утворення судів.
Його вплив на суддівську систему стає опосередкованим, він лише призначає п'ять із вісімнадцяти членів Вищої ради юстиції. Суди в країні утворюватимуться законом, який вноситься на розгляд парламенту головою держави, але за поданням Вищої ради юстиції й тільки після погодження із прем'єром.
5. Недоторканість суддів тепер повністю переходить до рук самих суддів. Якщо раніше суддю можна було затримувати або заарештовувати за рішенням парламенту, – тепер це прерогатива Вищої ради юстиції.
Дещо змінився вікові та професіональні вимоги до кандидата в судді. Зараз суддею може стати громадянин не молодше 25 і стажем роботи в галузі права не менше як три роки. Змінами до Конституції пропонується підвищити ці терміни відповідно до 35 років і п'яти років стажу.
6. Голова держави також позбавляється права на визначення процедури помилування.
Якщо раніше правила помилування встановлювались указом президента, тепер це має відбуватись згідно прийнятого парламентом законом про помилування.
Імпічмент у три кроки
Процедура усунення президента від влади істотно спрощується.
Імпічмент можуть ініціювати 150 народних депутатів, а не більшість, як це передбачено діючою Коснтитуцією. Після цього, у разі, якщо в діях президента будуть наявні ознаки злочину, парламент простою більшістю звертається до Конституційного суду із проханням дати свої висновки. У діючій Конституції для ухвалення цього рішення потрібно 300 голосів.
Зрештою, Конституційний суд і стає кінцевою інстанцією перевірки дій президента на відповідність до закону. Нагадаємо, що згідно з діючою Конституцією справу про імпічмент має розглядати ще й Верховний суд. Остаточне рішення про усунення голови держави з посту приймається 300 голосами, а не 327-ма, як це передбачено зараз.
При цьому повноваження самого президента щодо розпуску парламенту значно звужуються.
Голова держави позбавляється права на розпуск парламенту в разі неспроможності Ради зібратись протягом тридцяти днів або сформувати коаліцію. Президент зможе достроково припинити повноваження Верховної Ради лише в одному випадку: якщо протягом шістдесяти днів після відставки кабміну не сформовано персональний склад уряду.
Крім того, президент буде позбавлений привілеї на позачерговий розгляд його законодавчих ініціатив.
Щодо парламенту, цікаво, що повністю скасована норма про обов'язкове входження народного депутата України до складу депутатської фракції політичної партії, від якої він обирався.
Окремо в Конституції описана обов'язковість персонального голосування народних депутатів: рішення парламенту приймаються шляхом голосування в спосіб, що унеможливлює голосування замість народного депутата України іншою особою.
* * *
У цілому, атмосфера стосунків між депутатами та головою держави відчувається навіть у тому, як прописані окремі нюанси, які не змінюються за суттю, але мають дати зрозуміти, яка саме інституція впливовіша та важливіша.
Наприклад, у діючій Конституції вказано, що в разі необхідності президент має право оголошувати військовий або надзвичайний стан при наступному підтвердженні Верховною Радою. Нова редакція Основного закону по суті нічого не змінює – лише розставляє акценти. Зокрема, тепер президент не оголошує надзвичайний або військовий стан, а звертається з відповідним проханням до парламенту.
Останні аргументи президента
Як ми вже вказували вище, висновки Венеціанської комісії можуть надійти ще до другого туру президентських виборів. Втім, наразі це лише рекомендації міжнародної інституції, які у внутрішньому правовому полі матимуть лише символічне значення.
Навіть після повернення з Венеціанської комісії запропоновані зміни до Конституції не матимуть юридичної сили, доки їх не буде оформлено як окремий законопроект.
Відповідно процедурі, ініціативу щодо внесення змін у Основний закон мають підписати 150 народних депутатів. Після цього документ буде відправлений на розгляд Конституційного суду. І вже не наступній сесії Верховної Ради, тобто восени, за нього мають проголосувати 300 народних депутатів.
Втім, у новообраного президента буде достатньо повноважень та прав, щоб зупинити процес внесення змін до Конституції. У публічній площині новий голова держави зможе апелювати до того, що його обирали з конкретними повноваженнями, і змінювати їх під час каденції не є правильним по відношенню до виборців.
А в юридичній площині в нього завжди є можливість ввести військовий або надзвичайний стан, під час яких, згідно Конституції, вносити зміни до Основного закону не дозволяється. Або достроково припинити повноваження Верховної Ради.
Але, як уже було зазначено вище, самі депутати в запропонованих змінах навіть варіант дострокових виборів навіть не розглядають. Сотні загиблих та поранених внаслідок дій саме цього парламенту звелися до двох строк про проведення наступних парламентських виборів в останню неділю жовтня 2017 року.
Єдине, чим можуть втішитись пересічні громадяни – це обіцянка двох основних лідерів президентської кампанії, що дострокові парламентські вибори пройдуть уже восени цього року.
Це обіцяв і Петро Порошенко, і Юлія Тимошенко.
Мустафа Найєм, УП
