Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 3

Читайте також:

Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 1

Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 2

Про майновий статус: За 2012 рік сім'я міністра енергетики та вуглепрому Едуарда Ставицького заробила майже вдесятеро більше ніж у 2011-му. Якщо в 2011 році сума сукупного доходу членів родини склала 284 тисячі гривень, то в 2012-му – уже 2,5 мільйони.

Квартиру площею 165 квадратних метрів Ставицькі за рік змінили на 212 квадратів. При цьому, кошти на банківських рахунках міністра за рік зросли майже втричі – до 155 тисяч гривень. Кошти членів родини знизились на 46 тисяч, до 85 тисяч гривень.

Скандали Ставицького: масштаби зростають

"Учора було здійснено рейдерське захоплення командою Януковича на чолі з паном Ставицьким, який безпосередньо є людиною народного депутата Джарти. Учора Ставицький разом із сімома охоронцями, разом із людьми, які допомагали їм силовим способом вриватися в будівлю НАК "Надра України"... І ця компанія була захоплена!" – обвинувачувала нинішнього міністра енергетики екс-прем'єр Юлія Тимошенко 20 серпня 2009 року.

Тоді сталася резонансна подія: отримавши рішення суду, Ставицький у супроводі працівників приватної охорони захопив будівлю НАК "Надра України" на вулиці Володимирській. Але на той час Ставицький у владі був фактично ніким, оскільки в 2009 році на посаді прем'єра була Тимошенко, а Янукович перебував в опозиції. Тому МВС за допомогою бійців "Беркуту" швидко відбило атаку Ставицького на офіс державної компанії.

Але зухвале захоплення будівлі не на жарт розлютило Тимошенко. Вона, особливо не стримуючи себе, звинувачувала "попередників" у масштабних оборудках. За її словами, "Надра України" часів Ставицького передали "на корупційній основі найближчому оточенню Віктора Януковича" 19 ліцензій на видобування нафти й газу, резиденцію "Межигір'я" та дві будівлі в центрі Києва.

Цікаво, що повідомлення з детальним описом "корупційних схем" нинішнього міністра енергетики досі висить на офіційному сайті "Надр України" під заголовком "Відбулося рейдерське захоплення НАК "Надра України". Його не видалили навіть після того, як із приходом Януковича в 2010 році Ставицький повернувся в крісло голови акціонерної компанії.

На офіційному сайті НАК "Надра України" Ставицького досі звинувачують у корупції та розкраданнях. Натисніть, щоб побачити всю картинку

Вивчивши документи того часу, можна дійти висновку, що в 2007 році частина ліцензій і справді відійшла компаніям, які були не чужі оточенню Ставицького і Януковича. Серед інших, дозволи тоді отримали: "Надра геоцентр", "Кримська бурова компанія", "Українська бурова компанія". Ланцюжок засновників цих компаній приводив до родинного кола екс-міністра охорони навколишнього природного середовища та екс-прем'єра Криму, нині покійного Василя Джарти.

Янукович та Джарти разом розбудовували Партію регіонів

Називаючи Ставицького "людиною Джарти", Тимошенко фактично не помилялась.

Можна припустити, що саме знайомство із цією впливовою на той час фігурою було одним із вирішальних епізодів у житті нинішнього міністра енергетики.

У вересні 2006-го Джарти призначає Ставицького спочатку своїм радником.

А вже за кілька місяців герой нашого розслідування стає керівником "Надр України".

Названі ж вище компанії, що отримали родовища, через засновників приводять до австрійських фірм Lifo Invest та Wellmind Invest.

Їх директором станом на 2007 рік був ніхто інший, як зять Василя Джарти – народний депутат від ПР Валерій Омельченко.

В "епоху Ставицького" схема передачі ліцензій від державних підприємств до приватних компаній була простою. Хрестоматійною виглядає історія "Кримської бурової компанії", що детально описана в "Реєстрі судових рішень".

У листопаді 2007-го фірму заснували 50 на 50 державна "Кримгеологія" та приватна "Українська торгівельна компанія", одним з її засновників котрої, у свою чергу, у 2007 році була вищезгадана Wellmind Invest зятя Джарти.

Едуард Ставицький (по центру) люб'язно запрошує підприємців до партнерства з державою

Менше ніж за місяць без особливих труднощів новоутворена компанія отримує дозвіл на видобуток вуглеводнів на Керлеутській площі в Криму. Та вже за кілька днів після отримання бажаного документу, частка держави в компанії зменшується до 3%. Внаслідок цього "Надра України" фактично втрачають контроль над компанією та видобутком надр на цій площі.

Тогочасне керівництво "Кримгеології", яка співзаснувала "Кримську бурову компанію", виявилось також близьким і до родини Едуарда Ставицького. За даними "Наших Грошей", її очільником був Роман Майдебура – колишній співвласник "Торгового дому "Гермес" разом із батьком міністра – Анатолієм Ставицьким.

"Слідство перевіряє факт злочинної змови Ставицького Едуарда, як посадової особи НАК "Надра України" та колишнього директора ДП "Кримгеологія" НАК "Надра України" Майдебури Романа, що перебуває в розшуку, оголошеному в межах кримінальної справи за фактом розкрадання майна в особливо великому розмірі", – заявляли "Надра України" у 2009 році.

Щоправда, справа так і не призвела до негативних наслідків для обох чиновників. За кілька років Ставицький пішов на підвищення по кар'єрній драбині, а Роман Майдебура в 2012-му очолив фірму, що стрімко розвивалась у видобувному сегменті – "Голден Деррік".

Золота вишка для міністрів

Саме при Ставицькому, "Надра України" передали "Голден Дерріку" майно державного підприємства "Полтаванафтогазгеологія" на 17 мільйонів гривень. Хоча керівники підприємства стверджували, що реальна вартість обладнання державної компанії набагато вища – 240 мільйонів гривень.

Компанія "Голден Деррік", назва якої перекладається з англійської як "золота вишка", отримала майно не випадково. На момент передачі активів "Полтаванафтогазгеології", "Голден Дерріком" рівною мірою володіли "Надра" та кіпрська Hartlog Limited. Але в 2008-му державна компанія люб'язно продала частину власної долі кіпріотам, залишивши собі всього 33%.

Особливо активний розвиток компанії розпочався в 2010-му році, коли Ставицький знову очолив "Надра України". За кілька років "Голден Деррік", тепер уже підконтрольний приватному власнику, отримав близько 30 дозволів на розробку надр у Центрально-Східній Україні. Цього року "Золота вишка" ще й почала перемагати на тендерах "Чорноморнафтогазу".

Така поблажливість до компанії та її власників могла виникнути ще й тому, що кіпрський офшор Hartlog Limited, крім "Голден Дерріку", був ще й засновником "Монолітінвесту" – будівельної компанії Ставицього-Присяжнюка. Згідно з розслідуванням Слідство.Інфо, кінцевим власником Hartlog Limited виявився угорський адвокат Пітер Паллаг – близький партнер сімейства Миколи Присяжнюка ще з 1990-х років.

Ближнє коло Ставицького (зліва направо): Олег Проскуряков, Пітер Паллаг, Роман Майдебура

Ставицький і Присяжнюк наполегливо відмовляються від зв'язку з "Голден Дерріком". В 2011 році в інтерв'ю журналісту "Forbes-Україна" Едуард Ставицький заявляв, що не причетний до видобутку природних ресурсів: "У мене особисто ніколи не було свердловин своїх . Не було й немає. Перевіряйте хоч як. У заправному секторі – працював, так. У нафтотрейдерському – так. А в частині видобутку – ніколи не був пов'язаний, та й не буду... Не хочу, бо не маю права, у першу чергу", – заявляв він.

Поговорити з журналістом "Слідство.Інфо" для цього матеріалу Ставицький часу не знайшов.

"Батя, я стараюсь!"

На посаді голови "Надр України" Ставицький прославився ще і як розпорядник нерухомості, догоджаючи особисто Віктору Януковичу.

25-го вересня 2007 року "Надра України" вирішили помінятись майном із фірмою "МедІнвестТрейд" та передати резиденцію "Межигір'я" в Нових Петрівцях в обмін на два будинки на Парковій дорозі в Києві. Будівлями національна компанія змогла покористуватись лише добу: уже наступного дня уряд Януковича передав їх на баланс ДУС. А менше ніж за місяць, майно Межигір'я перейшло до рук компанії "Танталіт", у чиїй власності перебуває донині.

Таким чином, саме Ставицький взяв на себе більшу частину юридичної відповідальності по відчуженню Межигір'я, де зараз мешкає президент Янукович.

Межигір'я з повітря. Фото журналу "Кореспондент"

Очевидно, глава держави оцінив і особисту вірність і заповзятість Едуарда Ставицького.

В якості бонусу Едуард Анатолійович не лише отримав один із найважливіших міністерських портфелів. Йому вдалося провернути ще одну операцію з відчуженням державної нерухомості. 

Натисніть, щоб збільшити

Ідеться про дві будівлі НАК "Надра України" на вулиці Володимирській у Києві.

У вересні 2007-го державна компанія, посилаючись на аварійний стан будинків, вирішує продати їх фірмам "Еліттранссервіс" та "Ярд-Шиппінг". Лояльність очільника Ставицького до двох фірм не була випадковою. Директором "Еліттранссервісу" у 2007 році був Олексій Харітонов, який ще з початку 2000-х працював разом зі Ставицькими. А "Ярд-Шиппінг" базувався в офісі народного депутата від ПР Віталія Борта – партнера Василя Джарти.

Досвідчені розпорядники надр Ставицький та Злочевський мають свою мрію. Фото журналу "Нефтерынок"

Однак, схоже на те, що будівлі зрештою так і не дійшли до Джарти чи Борта. У результаті перепродажу обидва об'єкти отримала кіпрська Zentax Limited.

Вказівку на можливих нових власників нерухомості дає "Реєстр судових рішень": представником Zentax Limited в українських судах був угорський адвокат Пітер Паллаг. Як було згадано вище, саме він обслуговував інтереси пов'язаного зі Ставицьким міністра АПК Миколи Присяжнюка. І саме Паллаг на сьогодні є формальним власником "Голден Дерріка".

Щоправда, покористуватись елітною нерухомістю на Володимирський нові господарі так і не змогли: будинки стоять закинутими, а НАК "Надра України" змушені винаймати приміщення в старому бізнес-центрі на Севастопольській площі.

Скандально відчужені Ставицьким офіси НАК "Надра України" стоять порожніми. Відео Громадське Телебачення

"Новий Курченко"

Державні тендери в енергетиці – золоте дно. Швидко й непрозоре свої перші сотні мільйонів на цьому заробила компанія "Газ України 2009", яку контролює скандально відомий Сергій Курченко.

Усі шанси стати ще одним Курченком має 29-річний Валерій Токар із Київщини, "людина нізвідки".

Валерій Токар – новий Курченко?

Два роки тому Токар балотувався в народні депутати по одному з округів Київщини.

Тоді він мав офіційний статус безробітного й жодної копійки особистого доходу.

У депутати Токар не пройшов, набравши 0,47% голосів виборців. А вже сьогодні він очолює ТОВ "Укратоменерго" – маловідому фірму, яка, тим не менше, виграла тендери у відомстві Ставицького на 61 мільйон гривень.

А місяцем раніше "Укратоменерго" "випала честь" бути єдиним конкурентом "Голден Дерріка" на тендері "Чорноморнафтогазу", де близька до Присяжнюка-Ставицького фірма отримала 112 мільйонів гривень.

– Про вашу фірму ніхто раніше не чув, а тепер їй вдається вигравати тендери на десятки мільйонів. Як? – питаємо Токара.

– Нам приховувати нічого, ми нормальна структура, зі спеціалістами. Ми будували, робили ремонти, реконструкції компресорних цехів, працювали в трансгазі, на лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів.

– У вашої фірми є офіс? Можна подивитися його? Поговорити з вами там?

– Добре, подзвоніть мені в понеділок, і я з вами зустрінуся в офісі.

Втім, в обіцяний час Валерій Токар виявився зайнятим і на зв'язок більше не виходив.

Пояснення тендерних успіхів його фірми може бути в тому, що одним із засновників "Укратоменерго" є Лариса Миколаївна Токар. Сам молодий директор підтвердив Слідству.Інфо, що це його родичка, щоправда, не уточнюючи, яка саме.

У соціальних мережах знайшлася Лариса Токар – уродженка Кіровоградської області 56-ти років.

Вона цілком може бути матір'ю Валерія Токара. А її походження підкріплює й без того вже усталену тенденцію: земляки Едуарда Ставицького з Кіровоградщини отримують чимало ласих шматків на тендерах міністерства енергетики.

Але, здається, це не дуже турбує Віктора Януковича.

Едуард Ставицький, будучи вірним членом президентської Сім'ї, схоже, заслужив право на створення власного угрупування у владі та бізнесі.

*   *   *

Спецпроект ЧЕСНО про УРЯД. Реалізується учасниками руху ЧЕСНО: ГО Центр ЮЕЙ, Інститутом Масової Інформації та Інститутом Медіа Права в партнерстві з Агенцією журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" та бюро журналістських розслідувань "Свідомо".

Повні матеріали розслідувань на сайті www.chesno.org

Катерина Каплюк, "Слідство.Інфо", спеціально для УП