Американський Сенат розбирався зі страхами Віктора Януковича

Юлії Тимошенко вдалося домогтися свого. За два тижні до вільнюського саміту Східного партнерства її прізвище на слуханнях в американському Сенаті лунало частіше, ніж будь-якого з керівників держави, що входить до цієї ініціативи, включно з самим Віктором Януковичем.

Інтрига, пов’язана зі звільненням екс-прем’єр-міністра, уже не перший тиждень провокує ажіотаж навколо будь-яких питань у Вашингтоні, що стосуються України.

Слухання у Сенаті зібрали повний зал – щонайменше 150 осіб. Хоча захід не передбачав ухвалення формального документу, офіційний Київ також приділив увагу засіданню. Про це свідчила присутність щонайменше трьох співробітників посольства України на чолі з послом Олександром Моциком, а також деяких лобістів Партії регіонів.

Головним промовцем на слуханнях була заступник державного секретаря Вікторія Нуланд - посадова особа з числа американців, що востаннє бачилася з Януковичем. Їхня зустріч позаминулого тижня вийшла далеко за межі відведеного протоколом часу.

Відео виступу Вікторії Нуланд у Сенаті доступне для перегляду тут

Перед візитом Нуланд українську столицю відвідав заступник помічника держсекретаря Томас Мелія, якому Віктор Янукович передав листа для керівника зовнішньополітичного відомства Америки Джона Керрі. Як стало відомо "Українській правді", це послання здивувало багатьох у Вашингтоні. Замість серйозної аргументації Янукович написав Керрі... текст молитви нинішнього державного секретаря США, яку той зачитав на молитовному сніданку 20 років тому.

Навзаєм Нуланд привезла Януковичу листа від Керрі, але його зміст встановити не вдалося. Відомо, що Януковичу подарували надію на переговори з державним секретарем уже у грудні. Той планує відвідати Київ заради зборів міністрів закордоних справ ОБСЄ, оскільки Україні випало головувати в цій організації. Але чи відбудеться "двосторонка" Януковича та Керрі, тепер залежить від того, як пройде саміт у Вільнюсі.

У своєму виступі перед комітетом Нуланд вкотре попередила, що без Тимошенко на свободі всі сподівання на асоціацію є марними.

- Звільнення Тимошенко за межі України для лікування – це умова підписання Угоди про асоціацію. Євросоюз дав чітко зрозуміти, і США посилили цей сигнал в двосторонньому діалозі з Україною - якщо Тимошенко не буде звільнена, то не буде консенсусу навколо підписання угоди.

Далі Нуланд вийшла за рамки гри, нав’язаної Януковичем - що начебто доля Тимошенко в руках Верховної Ради. Вона нагадала, що Янукович може це зробити без жодної санкції парламенту, просто помилувавши її.

- Є два шляхи, як українські керівники можуть вирішити питання. Перше – це видати акт президента, який має таку можливість у своїх руках. Але українське керівництво вирішило піти шляхом пошуку широкого національного консенсусу в парламенті, - повідомила Нуланд та порадила зачекати до наступного вівторка, коли знову збереться Верховна Рада.

Спокушаючи Януковича Асоціацією з Євросоюзом, Нуланд обіцяла гроші американських компаній, які після цього мають інвестувати в Україну.

- Ми віримо, що ринок прореагує позитивно, якщо Україна, звільнивши Тимошенко, підпише угоду з Євросоюзом.

Зокрема, вона згадала про "американські компанії, які наблизилися до укладення угоди щодо видобутку сланцевого газу".

- В Україні ми маємо активну американську бізнес-спільноту, яка хоче робити більше в енергосекторі, в сфері сланцевого газу. Якщо тема сланцевого газу спрацює, Україна буде дуже заможною країною - у не дуже віддаленій перспективі. Ми також ведемо переговори з ЄС, щоб купувати деякий український експорт, який заблокований на кордоні з Росією.

Нуланд змогла дати Януковичу відчути історичний момент, коли запропонувала йому мислити категоріями зони вільної торгівлі від Лос-Анджелеса до... Донецька.

- Хоча ми говоримо про "Східне парнетрство", між США та ЄС точаться дискусії про трансатлантичне торгове та інвестиційне партнерство, - зазначила Нуланд. - Якщо ми досягнемо згоди, а країни "Східного партнерства" увійдуть у зону вільної торгівлі з Євросоюзом, ми отримаємо великий простір вільної торгівлі, що простягатиметься від Лос-Анджелеса до Донецька.

Підсумовуючи промову Нуланд, головуючий на слуханнях сенатор Мерфі виголосив "правила життя" Віктора Януковича.

- Він хоче мати і Тимошенко в тюрмі, і Угоду про асоціацію, і зберегти глибокі стосунки з Росією, - зазначив американський політик, назвавши неприйнятною першу частину цього рівняння.

Після виголошення офіціної позиції Америки щодо України вустами Держдепу, слово надали аналітичним центрам. Ця частина слухань складалася з промов трьох відомих американських політологів – Андерса Ослунда з Peterson Institute for International Economics, Аріеля Коена з Heritage Foundation та Деймона Вілсона з Atlantic Council.

Ослунд, який добре розуміється на Україні через регулярну участь у заходах Фонду Пінчука, розкритикував економічну політику уряду Азарова за відсутність реформ - на фоні посилення тиску з боку Росії.

- Янукович не хоче помилувати Юлію Тимошенко, яку він тримає в тюрмі, засуджену до семи років ув’язнення без будь-яких серйозних правових підстав. Якщо угоду не буде підписано зараз у Вільнюсі, про неї слід забути аж до періоду після виборів 2015 року, - попередив економіст.

Крім власне виступу на слуханнях, Ослунд поширив серед присутніх ще розширений текст свого звіту, де згадав про утворення сімейного клану Януковича. "Він почав своє президенство з повного контролю над урядом, парламентом та судами. В його першому уряді були преставники дев’яти великих бізнес-груп, але зараз їх число зменшилося до трьох. Натомість друзі старшого сина президента Олександра Януковича почали домінувати в уряді".

Коен з консервативного центру Heritage Foundation був найбільш скептичним серед промовців у Сенаті: "В оcтанні дні дедалі більше свідчень того, що Україна не підпише Угоду про асоціацію".

Натомість Деймон Вілсон з Atlantic Council навіть натякнув, що Янукович заслуговуватиме на покарання в разі провалу Вільнюсу.

- Україна – це особливий виклик. Президент Янукович недостатньо рішучий у поборенні вибіркового правосуддя та звільненні Тимошенко. Якщо Янукович втратить такий шанс, то він має зіштовхнутися з наслідками такої поведінки.

Дискусію серед експертів спровокував сенатор-республіканець Рон Джонсон своїм простим запитанням:

- Чому Янукович боїться звільнити Тимошенко?

- Президент Янукович наляканий двома страхами: перший – це Путін, другий – це Тимошенко. Він боїться її як людину, що може виграти у нього вибори, - відповів Андерс Ослунд, згадавши також про спроби усунути лідера "Удару". - За соціологічними опитуваннями, зараз Віталій Кличко є найбільш популярним опозиційним політиком в країні. І Янукович уже підписав зміни до закону, які можуть недопустити його до виборів президента в 2015 році.

- Я був першим американцем, хто відвідав Тимошенко в тюрмі, коли президент Янукович дозволив це зробити делегації Freedom House, - взяв слово Деймон Вілсон. - Її пояснення свого ув’язнення полягало в тому, що вона керує опозицією до Януковича. Ця вся історія - надзвичайно персональне протистояння. Страх Януковича перед нею сильніший, ніж переваги, які може отримати Україна від Угоди про асоціацію.

Натомість Аріель Коен був найбільш драматичним в оцінці ризиків, які стоять перед Україною.

- Сьогодні ніхто не має розуміння історичної цінності цих подій. У 1654 році на квазідемократичному зібранні українські козаки проголосували за приєднання до Російської імперії. Це називалося "Переяславська рада". І тоді Україна втратила незалежність до 1918 року. Сьогодні не повинно бути нової "Переяславської Ради".

Про те, що слухання в Сенаті викликали підвищену увагу, свідчить і те, що їх перебіг відслідковувався американськими експертами онлайн. Колишній керівник Freedom House Адріан Каратницький не погодився з Вілсоном в його оцінці страхів Януковича. Він написав у фейсбуці одразу після виступу: "Деймон не розуміє елементарне про Януковича. Він не боїться Тимошенко, він боїться показати будь-який вияв слабкості або здатність піддаватись будь-яким тискам. Це велика різниця. Хто цього не розуміє, не віднайшов ключ до української політики 2010-их років".

Наступного тижня українську владу може чекати ще один неприємний подарунок із Вашингтона. Сенат може повернутися до розгляду резолюції сенатора Річарда Дурбіна, яка вже пройшла профільний комітет півроку тому, але так і не виносилася в зал, а була відкладена. Там закликається підписувати Угоду про асоціацію лише після того, як Тимошенко випустять на волю.

У поєднанні з аналогічною позицією Європейського союзу це створить уже трансатлантичний консенсус, який не залишає Януковичу простору для маневру в його меті – отримати угоду, не заплативши за неї повну ціну – звільнення свого головного опонента з тюрми.