"Ми ділили апельсин..." або Як журналіст викупив стенограму закритого засідання бюджетного комітету

На закритому від журналістів засіданні бюджетного комітету ВР, яке відбулось ще 26 березня 2013 року, було "поділено" 1 мільярд 700 мільйонів гривень. І лише тепер стало відомо, що саме обговорювали народні обранці.

На інформаційний запит бюджетний комітет надав стенограму розмови депутатів. Однак за протокол та стенограму засідання, який мав би бути у вільному доступі на парламентському сайті, апарат Верховної Ради запросив оплату.

Цінність отриманого документа очевидна: депутати говорили справді те, що думають, без огляду на партійні вподобання. Журналістів поруч – не було. Як не було й підстав про щось недоговорювати…

За надання 57 сторінок протоколу та стенограми бюджетний комітет виставив квитанцію про оплату на 73 гривні. Такі документи в цивілізованих країнах є у вільному доступі. Як мінімум у двох комітетах ВР є така практика – комітети з питань євроінтеграції та з питань свободи слова оприлюднюють стенограми своїх засідань в інтернеті.

Копія рахунку за отримання стенограми

1. "Обладнання вартістю 2 мільйони гривень – не потрібно"Отже, до вашої уваги ТОП-5 тем зі стенограми закритого засідання:

Прикладом абсурду й некомпетентності під час розподілу грошей стало обговорення на засіданні випадку надання двох мільйонів гривень Херсонському онкодинспансеру. За словами депутата Путілова, виділили 2 мільйони на купівлю обладнання – антіографа. Він передав лист від лікаря цієї лікарні. Виявилося, що купівля саме такого апарату лікарні не потрібна! Лікар наголошує, що їм потрібно інше обладнання.

Депутат Путілов: "Есть копия письма главврача, где он пишет, что оборудование стоимостью 2 миллиона гривен не нужно, где пишет, почему не нужно, и просит приобрести за эти деньги другое оборудование".

Ні на що інше, окрім непотрібного антіографа, онкодиспансер ці гроші витратити не зможе.

2. На Єнакієве – у 7 разів більше коштів, ніж на всю Вінницьку область

На місто Єнакієве, у якому народився президент України Віктор Янукович, дали в 7 разів більше грошей, ніж на всю Вінницьку область. Цей факт впав в очі депутатці Оксані Калетник, яка родом із Вінницької області.

Депутатка Калетник: "...100 мільйонів для соціально-економічного розвитку на місто Єнакієво Донецької області ... всем напрямую ... на социальное развитие, а тут дополнительние деньги еще через Минрегионстрой ... в то время как моя родная Винницкая область 13 миллионов".

Депутат Чорноволенко: "Да, конечно, а чего Енакиево? (сміх) У Донецькій області є багато інших гарних місць. У мене пропозиція: 50 мільйонів – у Єнакієве, а 50– Авдіївці Донецької області".

Євген Гєллєр, голова комітету: "Вы думаете, тоже надо?"

Олександр Чорноволенко: "У мене мама там народилася. Звісно, треба. Єнакієве – Янукович, Авдіївка – моя мама народилась".

Гєллєр: "Еще Донецку, я там родился".

Депутат-мажоритарник із Вінниччини Григорій Заболотний поставив запитання про принцип розподілу грошей у заступника міністра фінансів Сергія Рибака: "Розкажіть, як ділилися гроші? Чому Вінниця ще на 10 років продовжить будівництво хірургічного комплексу?"

Сергій Рибак: "Дякую. Даний обсяг розподілявся за територіальними громадами за принципом кількості населення".

(Для порівняння, населення у Вінницькій області в 16 разів перевищує за кількістю населення в Єнакієвому – 1 мільйон 600 тисяч і 104 тисячі – автор).

Свої міркування висловив щодо розподілу й депутат із фракції ПР Андрій Деркач. Колишній помічник, радник прем'єра, президент "Енергоатому" стверджує, що розібратися в принципі ділення грошей в уряді неможливо.

Деркач: "Никогда мы не разберемся в процедуре, которая идет по согласованию в кабмине, оснований никаких, это я вам как человек, который проработал в разных организациях, в том числе при кабмине, мы этого ничего не получим..."

3. 100 мільйонів на gps-навігатори для невідомо чи існуючих швидких

Найдовше на закритому засіданні депутати обговорювали виділення відомству Каськіва 100 мільйонів гривень на GPS-навігатори для швидких. Депутат Андрій Деркач назвав це відомство "агентством національної ганьби" і запропонував забрати ці гроші. Жоден із присутніх на захист Каськіва не став. Низка депутатів ущент розкритикували ініціативу виділення 100 мільйонів на GPS для швидких, замість придбання самих швидких.

Вершиною непрофесійності була неспроможність представників агентства Стеблинського та Гусєва відповісти на просте запитання – скільки ж "швидких" буде обладнано цими пристроями в кінцевому результаті? Але попри відсутність сильних аргументів на користь необхідності фінансування GPS-навігаторів, попри очевидну пріоритетність фінансувати інших проектів, депутати вирішили залишити на них суму 50 мільйонів гривень.

Та навіть 50 мільйонів – це вдвічі більше ніж, наприклад, на розширення інституту раку й реконструкцію старих приміщень – виділили 20 мільйонів, або в 25 разів більше ніж на Херсонський онкодиспансер – придбання непотрібного обладнання – 2 мільйони.

Розмова депутатів про GPS за закритими дверима:

Деркач: "Тут у нас есть агентство национального позора, это в лице товарища Каськива, который опять протаскивает через кабмин".

Гєллєр: "Есть представитель даже этого агенства здесь".

Деркач: "...Я вам хочу сказать, что 100 миллионов гривен, потраченных на GPS, которая нам в Сумской области, поверьте, ближайшие 15 лет, 10 лет, точно ваши GPS вообще не нужны. ...Ведь сидят же те, кто строил, сидят. Те, кто покупал машины, сидят. Все сидят. Но продолжается процес с GPS. Теперь новый вопрос, связанный с тем, что мы опять 100 миллионов пускаем туда. У меня висит предложение 100 миллионов изьять, перераспределить либо отложить этот вопрос. Всё".

Гєллєр: "Будь ласка, відповідь дайте. Стеблинський Микола Михайлович – заступник голови Держінвестпроекту."

(ФОТО 7) Микола Стеблинський

Стеблинський: "Я вам хочу сказати, що ці кошти, передбачені на придбання сучасного обладнання, у тому числі там комп'ютерної техніки, загальносиситемних апаратних компонентів, це другий етап у нас. Ми взагалі просили 300 мільйонів. Національний проект затверджений президентом, урядом. Зараз ми просимо ці кошти на обладнання для організації пілотних проектів у декількох областях України".

Деркач: "Есть проект, утвержденный в Минфине? Должен быть проект, утвержденный Госинвестэкспертизой".

Стеблинський: "У нас є розроблені ТЕО й затверджені".

Юрій Гусєв, керівник Департаменту Національних проектів держагентства з інвестицій та управління національними проектами: "Шановні колеги, це було передбачено відповідним дорученням президента, було проаналізовано, було проаналізовано використання GPS-навігації в Україні..."

Депутат від "Удару" Ярослав Дубневич: "Микола Михайлович, дайте цифру на цих 100 мільйонів, яка кількість автомобілів швидкої допомоги по пілотним проектам буде забезпечена системою GPS".

Гусєв: "На виконання закону "Про екстрену медичну допомогу" саме на побудову серверних центрів і побудову апаратних комплексів, оперативно-диспетчерських служб, і вже в третю чергу на закупівлю GPS для карет швидкої допомоги будуть спрямовані ці кошти".

Дубневич: "Хвилиночку. Ви так і не дали відповіді. Яку кількість автомобілів швидких ви забезпечите системою GPS?"

Гусєв: "Якщо ми зможемо отримати до кінця року ще 200 мільйонів, то будуть забезпечені всі".

Дубневич: "Всі, це скільки?"

Гусєв: "Просто в мене немає точної цифри саме карет швидкої допомоги".

Володимир Шкварилюк, фракція "Батьківщина": "Я візьму на себе відповідальність. Виключіть, будь ласка, Івано-Франківську область із даного проекту, я думаю, погоджу з губернатором, і дайте в розмірі 3 відсотків нам готівкою, і ми собі купимо й GPS, і швидкі ще купимо, і все ще купимо. Цей хай жарт, але не треба нам".

Дубневич: "Я підтримую, як мажоритарник від Львівщини. Дайте кошти на швидкі допомоги, і вони поки поїдуть без GPRS. А то ми купляємо GPRS, а не маємо на що їх встановлювати".

4. Золотий дощ для прокуратури

Одна з тем, яку обговорювали на закритому засіданні – виділення грошей на прокуратуру та податкову. Першим про це почав говорити депутат від "Батьківщини" Олександр Чорноволенко:

"По прокуратурі. Ремонт – 90 мільйонів гривень. Нове будівництво. Що це ми так прокуратуру полюбили? Ремонт податкової – 35 мільйонів, на Львівській площі. По-моєму, цілком пристойний будиночок, нема чого тут ремонтувати, хіба що золоті унітази ставити. Львівська площа, 8. Недавно збудовано, потім ремонт після того був".

Депутат від ПР Артур Мартовицький поставив практичне запитання: "Як вплине використання цих коштів, або перерозподіл, на поліпшення криміногенної обстановки в Україні, на який відсоток?"

Із залу: "На 50 процентів скоротиться (сміх)".

Юрій Ударцов, заступник генпрокурора України: "Шановний народний депутат. Я не можу так огульно відповісти, на який відсоток скоротиться криміногенна обстановка, але я єдине можу сказати, що із введенням усіх цих заходів, повірте, у нас є й буде ще більш належна реєстрація всіх кримінальних проступків, кримінальних правопорушень".

Тут депутати дізналися й про збільшення на 2, 5 тисяч кількості працівників прокуратури, і про відеозв'язок для районних прокуратур, і про створення таємно-режимних підрозділів у кожному районі, щодо ремонту на 90 мільйонів.

Ударцов: "Чисельність працівників прокуратури в зв'язку із введенням КПК була збільшена на 2,5 тисячі працівників. ...У 2012 році були надані гроші для здійснення першочергових заходів на створення Єдиного реєстру, на закупівлю необхідного обладнання, на створення режимно-таємних підрозділів в кожній районній і в кожній міській прокуратурі, а також в прокуратурах областей. Тому що раніше, до 2012 року, режимно-таємні підрозділи були створені тільки в прокуратурах областей і в ГПУ.

Працівники районних і міських прокуратур не займалися здійсненням нагляду за законом про оперативно-розшукову діяльність. ...З метою реалізації вимог кримінально-процесуального законодавства нам необхідно запровадити захищену систему прямого відео зв'язку і телефонії до рівня районних прокуратур, що передбачає закупівлю та налагодження певного обладнання та програмного забезпечення. І оновити парк комп'ютерної й оргтехніки.

Що стосується запитання народного депутата про кошти по капітальним видаткам у сумі 90 мільйонів гривень. То я можу сказати, і я вже говорив, що чисельність працівників органів прокуратури в зв'язку із введенням Єдиного реєстру й КПК була фактично збільшена на 2 із половиною тисячі осіб. Тому, за рішенням уряду, нам було виділено приміщення загальною площею 19 тисяч 697 квадратних метрів. Це й у місті Києві, і я вже казав про військову прокуратуру. Тому за розрахунками, для того щоб забезпечити й провести їх у належний вигляд, нам потрібно 90 мільйонів".

Чорноволенко: "Ну, так, я не бачу зв'язку, можна й без ремонту попрацювати".

Ударцов: "Олександре Віленович, шановні депутати, ці приміщення в занедбаному стані, тому ми повинні десь розміщувати людей, забезпечити їх належною технікою.

Ми відслідковуємо, ми робимо вже державний реєстр, ми робимо державну статистику.

Якщо статистика усіх кримінальних злочинів знаходилася у віданні МВС, то зараз це знаходиться, починаючи від реєстрування кримінальних проступків і до визначення чисельності осіб, які скоїли в тому чи іншому стані кримінальні правопорушення, тобто в нетверезому стані, неповнолітні і таке інше."

5. Чому засідання бюджетного комітету – закриті для ЗМІ

Чому ж засідання бюджетного комітету – закрите, поцікавилося відразу два народних депутати: Оксана Калетник та Павло Різаненко.

Оксана Калетник, звертаючись до голови комітету Гєллєра: "Якщо наше засідання не є закритим офіційно, тоді преса може бути присутня на засіданні, якщо інших заперечень немає.

Для того щоб ми взагалі не поверталися до цього питання й не повторювали такі моменти, як сьогодні в комітеті, коли преса прийшла з бажанням бути присутньою на нашому засіданні, після цього вийшов представник апарату ВР, почав доводити якусь свою думку з точки зору якоїсь нової процедури, яка зовсім на окреслена в 41-й статті. І знову ми маємо якусь сварку, яка стовідсотково винесена буде на загальне обговорення".

Гєллєр: "Согласно статье 44, которая гласит о том, что "відеозйомка може бути присутня, якщо головуючий на засіданні це побажав". А якщо хтось із членів комітету проти, тоді ставиться на голосування".

Калетник: "Фраза "якщо головуючий побажав" мені вже зрозуміла декілька комітетів підряд. Ми вже з'ясували, що в нас... Але давайте тоді, чи ми ставимо це питання на голосування".

Павло Різаненко, депутат: "Я просто хочу уточнити по законодавству. Якраз стаття 44 говорить, що засідання комітетів проводиться відкрито й гласно, крім випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання. Якраз головуючий може не погодити тільки здійснення звукозапису й відеозв'язку".

Гєллєр: "Можна..."

Різаненко: "Можна я до кінця просто пройду? Здійснення звукозапису, кіно- і відеозйомки, трансляції засідань. Тобто мова не йде про те, що в головуючого є право обмежити доступ засобів масової інформації до комітету".

Гєллєр: "Ніхто не обмежує. Я що, вийшов і не пустив його?"

Різаненко: "Я хотів уточнити. Я не стверджую, що ви..."

Гєллєр: "Если процитировать статью 44, пункт второй: "Засідання комітетів проводяться відкрито й гласно, крім випадків, коли за рішенням комітету проводиться закрите засідання". Крапка. "Здійснення звукозапису, кіно- і відеозйомки, трансляції засідання по радіо й телебаченню проводиться за згодою головуючого на засіданні комітету". Крапка".

Різаненко: "Про обмеження мова не йде" (Загальна дискусія).

Гєллєр: "Павел Александрович, я вас приглашаю с Оксаной Николаевной ко мне в кабінет, и мы это все обсудим".

Різаненко: "Добре".

Гєллєр: "УСЕ. Засідання закрито. Дякую за роботу".

Сергій Андрушко, Рух "ЧЕСНО", спеціально для УП