Зразок позову щодо незаконності засідання Ради на Банковій

ПОЗОВНА ЗАЯВА
ПРО ВИЗНАННЯ ПРОТИПРАВНИМИ ДІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ТА ВИЗНАННЯ НЕЗАКОННИМИ РІШЕНЬ

1. 1.     Фактичні обставини справи.

04 квітня 2013 року Верховна Рада України (надалі – "ВР") провела своє пленарне засідання у актовому залі будинку №6-8 по вул. Банковій у місті Києві.

Як стало відомо із засобів масової інформації Голова ВР Рибак В.В. забезпечив проведення реєстрації народних депутатів України, які прибули за вказаною вище адресою, відкрив ранкове засідання другої сесії Верховної Ради України сьомого скликання Верховної Ради України та головував на ньому.

Перший Заступник Голови Верховної Ради Калєнтнік І.Г. теж був присутній на цьому засіданні та брав участь у його роботі. Голова Верховної Ради України позиціонував це засідання як пленарне засідання Верховної Ради України.

Як повідомляє Інформаційний відділ Апарату Верховної ради України рішення стосовно проведення пленарних засідань у приміщенні актового залу будинку 6-8 на вул. Банковій у місті Києві "було ухвалене на зборах народних депутатів від фракцій Партії Регіонів, комуністичної партії і окремих позафракційних депутатів" (див. додаток 1).

На засіданні Верховної ради України 04 квітня 2013 року народні депутати України прийняли рішення про виділення 5 888 000 000 гривень з державного бюджету на діяльність Міністерства доходів і зборів та 1 723 000 000 гривень - на діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій у 2013 році (див. додаток 2).

Крім того народні депутати України затвердили деякі законопроекти та прийняли рішення про внесення змін до законів України (див додаток 1). Загалом, як зазначив народний депутат України Єфремов О.С., 04 квітня 2013 року Верховна Рада України "розглянула близько 20 законів, дуже важливих для соціально-економічної ситуації в країні" (див. додаток 3).

Я вважаю, що дії Верховної ради України, Голови Верховної ради України та Першого заступника Голови Верховної ради України, які виражаються у проведені засідання у приміщенні актового залу на вулиці Банковій 6-8 у м.Києві є протиправними, а правові акти прийняті Верховною Радою України на цьому засіданні є незаконними.

1. 2.     Правове обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Стаття 75 Конституції України передбачає, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України орган законодавчої влади здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 82 Конституції України визначено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України

Статтею 84 Конституції України передбачено, що засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (надалі – "Регламент") Регламент "встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань … визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень…".

Відповідно до статті 2 Регламенту "Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5). За рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці…"

Таким чином Регламентом встановлено, що засідання ВР відбувається у будинку Верховної ради України за адресою: місто Київ, вул. Грушевського, 5. Регламентом ВР передбачена можливість проведення засідань у іншому місці, але для цього необхідним є прийняття відповідного рішення ВР. 

Стаття 47 Регламенту встановлює порядок прийняття рішень Верховної Ради.
"Відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України та цим Регламентом.
           Статтею 3 Регламенту передбачено, що  засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом.

Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом …публікації … її [Верховної ради] рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті "Голос України" та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради.

Оскільки рішень Верховної Ради щодо проведення закритого засідання в іншому місці, аніж будинок Верховної Ради не публікувалося у жодному із зазначених вище ЗМІ, це свідчить про те, що відповідне рішення не було прийняте.

Окрім того, в Україні не введено воєнного чи надзвичайного стану, запровадження якого допускає можливість проведення засідань Верховної Ради в іншому порядку, аніж визначено Конституцією України та Регламентом.

Пленарні засідання

Акти, які прийняті народними депутатами 04 квітня 2013 року та оформлені як акти Верховної ради, є незаконними ще з тієї підстави, що прийняті не на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Конституційний суд України у своєму Рішенні від 11 липня 2012 року у справі 1-23/2012 прийшов до висновку, що рішення Верховної ради, які прийняті не на пленарному засіданні парламенту є неконституційними.

Зокрема суд зазначив, що прийняття рішення щодо обрання Голови Верховної Ради України таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів, тобто прийняття рішення не на пленарному засіданні Верховної Ради України, суперечить частині другій статті 84 Конституції України, відповідно до якої рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях.

Засідання народних депутатів України від фракцій Партії Регіонів, комуністичної партії і окремих позафракційних депутатів не може вважатися пленарним засіданням Верховної Ради України. Окрім того, що таке засідання відбулося не в будинку Верховної Ради України, що є саме по собі порушенням Регламенту, засідання відбулося з порушенням норм та процедур, які регулюють проведення пленарного засідання Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 26 Регламенту перед відкриттям кожного пленарного засідання… народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою. Відповідної реєстрації проведено не було, тому можливість підтвердити кількість присутніх депутатів на засіданні є сумнівною.

На початку ранкового пленарного засідання Апарат Верховної Ради подає головуючому на пленарному засіданні список народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні Верховної Ради… Відповідно до ст.27 Регламенту Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради повідомляє про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин. Проте, Головою Верховної Ради не встановлено кількість відсутніх народних депутатів та не надано оцінку поважності причин відсутності (див. додаток 5).

Більше того, як стало відомо із ЗМІ, народних депутатів від інших фракцій фізично не пропускали на засідання ВР, що беззаперечно свідчить про порушення норм Регламенту (див. додаток 4).

Голова Верховної Ради зобов’язаний дотримуватися норм Конституції України та цього Регламенту і вживати заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні; також зобов’язаний створювати рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям (депутатським групам) для участі в обговоренні питань відповідно до положень цього Регламенту. Проте Головою ВР України не вчинено жодних дій спрямованих на забезпечення рівних можливостей народним депутатам України.

Статтею 30 Регламенту, передбачено, що процедура обговорення питань на пленарному засіданні Верховної Ради включає виступи представників депутатських фракцій (депутатських груп), народних депутатів. Проте народним депутатам від інших фракцій не лише не забезпечили можливість виступу, а й не допустили до участі у засіданні.

Таке засідання також не може вважатися закритим засіданням Верховної Ради, оскільки рішення про проведення закритого засідання приймається більшістю голосів у загальному порядку, а такого рішення прийнято не було.

Зважаючи на вище викладені факти, такі збори не містить ознаки пленарного засідання Верховної Ради України, тому рішення, які прийняті на зборах, не можуть вважатися актами Верховної Ради України.

Підсумовуючи викладене вище, дії Верховної Ради України щодо проведення засідання у актовому залі будинку за адресою: м.Київ, вул. Банкова 6-8, є такими, що вчиненні з порушенням норм Конституції України та Регламенту Верховної Ради, отже є протиправними, а нормативно-правові акти, прийняті на засіданні є незаконними.

1. 3.     Право на звернення до суду.

Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Згідно з статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У Рішенні Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року № 11-рп/2010 зазначено, що Верховна Рада України є органом державної влади, який здійснює свої повноваження на засадах представництва народними депутатами України інтересів Українського народу (абзац перший підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини).

Сутність представницької демократії полягає, насамперед, в опосередкованій участі громадян у прийнятті рішень державного значення через своїх представників, покликаних виступати від імені виборців, виражати та захищати інтереси всього народу.

Конституційний суд України у справі № 1-1/2012 від 29 серпня 2012 року зазначив, що юридичні форми реалізації повноважень Верховною Радою України… мають важливе значення для держави та суспільства, стосуються прав і свобод громадян.

Таким чином, дії Верховної Ради України, а також нормативно-правові акти, які Верховна Рада України прийняла на засіданні 04 квітня 2013 року напряму стосуються прав та свобод громадян України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 Конституції України повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:

"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".

Вважаю, що дії народних депутатів та Верховної Ради України, як єдиного органу законодавчої влади, щодо проведення 04 квітня 2013 року засідання за межами будинку Верховної ради є порушенням Конституції України, присяги народного депутата України перед народом України.

Оскільки носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, порушення народними депутатами України Конституції України, Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є безпосереднім порушенням присяги народного депутата, а отже шкодою конституційним правам та інтересам громадянина, порушенням принципів верховенства права та режиму законності на території України.    

1. 4.     Предметна підсудність справи.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу про адміністративне судочинство Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо … оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України.

Таким чином позовна заява подається до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції.

1. 5.     Заява про забезпечення позову.

Згідно з статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених цим Регламентом.

Проведення депутатами Верховної Ради України засідань за межами будинку Верховної Ради з порушенням норм Конституції України, Регламенту має очевидні ознаки протиправності. В результаті таких дій відбулось та може надалі відбуватися прийняття рішень Верховної Ради України з порушенням Конституції та Регламенту.

Нормативно-правові акти, які прийняті чи приймаються з порушенням Конституції України, Регламенту Верховної Ради України з моменту їх прийняття є такими, що порушують правовий та публічний порядок у державі, тому підлягають визнанню незаконними. Прийняття нормативних актів з порушенням встановленої законом процедури створює ситуацію неоднакового тлумачення та застосування таких актів громадянами України, юридичними особами, іншими органами державної влади чи місцевого самоврядування, зважаючи на сумніви щодо їхньої законності.

Виконання подібних рішень ВР України може завдати значну шкоду охоронюваним законом інтересам громадян України. Для відновлення порушених прав громадян доведеться докласти значних зусиль.

1. 6.     Судовий збір

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати. Станом на 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 грн. Таким чином, до сплати підлягає 34,41 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати, тобто 114,70 грн. Таким чином загальна сума судового збору становить 149.11 грн.

1. 7.      Позовні вимоги:

На підставі викладеного вище, на основі ст. 5, 6, 8, 19, 55, 75, 76, 79, 82, 84 Конституції України та ст. 2, 3, 26, 47 Закону України "Про регламент Верховної Ради України", керуючись ст. 2, 17, 18, 19, 117, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження за позовною заявою.
2. Вжити заходів забезпечення адміністративного позову до Верховної Ради України, а саме:
   1. Зобов’язати Верховну Раду України проводити засідання Верховної Ради України у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" у будинку Верховної Ради України – м. Київ, вул. Грушевського, 5 до вирішення справи по суті.
   2. Заборонити Голові Верховної Ради України відкривати та вести пленарні засідання за межами будинку Верховної Ради України – м. Київ, вул. Грушевського, 5 до вирішення справи по суті.
   3. Заборонити Першому заступнику Голови Верховної Ради України відкривати та вести пленарні засідання за межами будинку Верховної Ради України – м. Київ, вул. Грушевського, 5 до вирішення справи по суті.

1. Визнати протиправними дії Верховної Ради щодо проведення засідання Верховної Ради України 04 квітня 2013 року у приміщенні актового залу, за адресою: вул. Банкова 6-8 у м. Києві.
2. Визнати протиправними дії Голови Верховної Ради щодо ведення засідання Верховної Ради України 04 квітня 2013 року у приміщенні актового залу, за адресою: вул. Банкова 6-8 у м. Києві.
3. Визнати протиправними дії Заступника Голови Верховної Ради щодо участі у засіданні Верховної Ради України 04 квітня 2013 року у приміщенні актового залу, за адресою: вул. Банкова 6-8 у м. Києві.
4. Визнати незаконними нормативно-правові акти Верховної Ради України, що прийняті народними депутатами України 04 квітня 2013 року на засіданні у приміщенні актового залу, за адресою: вул. Банкова 6-8 у м. Києві.

ДОДАТКИ:

1. Публікація інформаційного управління Апарату Верховної ради України (http://rada.gov.ua/news/Novyny/Plenarni_zasidannya/75273.html)
2. Публікація на інтернет-ресурсі Главком http://glavcom.ua/news/121079.html (про фінансування Мін податків та зборів)
3. Публікація на інтернет-ресурсі Українська правда https://www.pravda.com.ua/news/2013/04/4/6987400/ (цитата Єфремова)
4. Публікація на інтернет-ресурсі Українська правда https://www.pravda.com.ua/news/2013/04/5/6987475/ (регіоналине пускають на засідання інших депутатів)
5. Витяг із стенограми засідання ВР від 04.04.14 р. http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/4951.html
6. Квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову та заяви про забезпечення позову.
7. Копія позовної заяви з додатками для відповідачів – 3 примірники.

05.04.2013 р.                                              Ружицький О.А.

Інструкція, як оскаржити дії чи бездіяльність Верховної Ради України.

1. Написати позовну заяву
2. Сплатити судовий збір (Вищий адміністративний суд)

Сума судового збору становить 35 грн. (якщо позов подається без заяви про забезпечення) і 150 грн. (якщо разом із заявою).

1. Долучити додатки до позову
2. Подати (надіслати поштою або подати в канцелярію суду) позовну заяву до суду у достатній кількості примірників (один примірник суду, і по одному примірнику кожному із відповідачів) .