Полювання з Русланом Щербанем. Жертва - друг бізнес-партнера Януковича

Руслан Щербань нині є головним свідком у справі вбивства свого батька Євгена Щербаня. Саме він дав цій старій резонансній справі новий поштовх, коли 3 квітня минулого року заявив, що до вбивства причетна Юлія Тимошенко.

Невдовзі по тому опозиційний депутат Геннадій Москаль виступив з заявою, що головний свідок генпрокуратури зробив це через тиск. Москаль повідомив, що Руслан Щербань "на п’янці-полюванні застрелив громадянина Дроздова Р.В., і щоб не сісти у в’язницю погодився давати брехливі свідчення проти Юлію Тимошенко".

Автор вирішив поцікавитися тим вбивством і з’ясувати, наскільки незалежним є свідок обвинувачення Руслан Щербань.

Вирок суду і загадкова особа № 6

Офіційно у справі вбивства Дроздова події розвивалися наступним чином. Вбивство сталося 18 лютого 2012 року біля села Сидорове Донецької області. По факту було порушено кримінальну справу за статтею "умисне вбивство".

Підозрюваний Новіков О.Г. з’явився у слідчих вже на наступний день. 30 березня, за три дні до публічної заяви Руслана Щербаня проти Тимошенко, склад злочину було перекваліфіковано на вбивство з необережності. Невдовзі справу передали до суду.

Весь цей час правоохоронні органи заперечували будь-яку причетність Руслана Щербаня до цього злочину.

29 серпня минулого року Слов’янський суд Донецької області виніс вирок по цій справі - засудив громадянина Новікова до 4 років обмеження волі та одночасно звільнив навіть від цього умовного покарання.

Вирок по цій справі нині кожен бажаючий може прочитати на сайті "Єдиний реєстр судових рішень". Є лише одна проблема: інформація особистого характеру там втаємничена. Отож будь-яке прізвище, в тому числі Руслана Щербаня там не знайти. Проте там фігурує цікава "особа №6".

Отож коротко викладемо офіційні обставини смерті Дроздова, згідно з вироком.

Зокрема Особа №6 розповіла суду, що "біля села Сидорово Славянського району в Маяцькому лісництві у нього є база відпочинку, на якій він періодично відпочиває і полює разом зі своїми друзями". Вранці 18 лютого 2012 на цій базі зібралася ціла компанія. Коли присутні сіли снідати, спалахнула суперечка між власником бази особою № 6 та єгерем.

Як розповів суду єгер, "особа № 6 скаржився, що мало звірів в угіддях, мовляв він витрачає гроші на корми та нічого не відстрілює". Єгер тоді запропонував поїхати подивитися сліди звірів.

В результаті у ліс на двох авто Лексусі та Ниві поїхали власник бази (особа №:6) з охоронцем та водієм, майбутня жертва Дроздов, майбутній офіційний вбивця Новіков, друг жертви, та друг власника бази, який приїхав з ним з Донецька в одному "Лексусі". Восьмим був єгер.

Згідно із свідченнями, зброю "слідопити" взяли з собою на всяк випадок. Зокрема, власник бази прихопив аж дві рушниці Ліонх 35 Тітан та Бенеллі Вінсі.

Коли в лісі єгер пішов перевіряти кормушки, інші залишилися біля автомобіля. Згодом власник бази з особистим охоронцем пішли у ліс, за ними рушили Дроздов та Новіков. При чому Новіков взяв рушницю особи№6, як він повідомив суду, без дозволу власника.

За показаннями Новікова, Дроздов всіх випередив та спустився в яр. В цей момент Новіков побачив лисицю, двічі вистрелив і через кілька секунд почув стогін. Він побіг на звук і побачив Дроздова, у якого всі груди були в крові і ротом йшла кров, поряд з ним - особа №6. Слідство встановило, що одна з куль, випущених у лисицю, відрикошетила від дерева і потрапила жертві в груди.

Охоронець та водій особи №6 повезли пораненого на автомобілі "Нива" у лікарню, однак по дорозі у нього зупинилося серце. Один з учасників полювання - особа № 8 - пізніше заїхав до лікарні та повідомив на базу, що Дроздов мертвий. Тоді Новіков взяв рушницю, з якої був вбитий Дроздов, і поїхав в додому в Донецьк. По дорозі заїхав до знайомого і почистив зброю.

На наступний день Новіков зателефонував до особи №6, домовився з ним про зустріч, віддав рушницю, розповів, що збирається здаватися і поїхав в Слов’янський міськвідділ міліції.

Така офіційна версія того, що трапилося. На її основі суд визнав громадянина Новікова винним у смерті громадянина Дроздова. Суд визначив, що це було вбивство з необережності отож покарання було призначено суто символічне. Також суд присудив Новікову штраф в 3 400 гривень за незаконне полювання у Національному заповіднику "Святі гори".

Однак офіційний вирок суду не відкидає всі сумніви. Чи не є Новіков підставною особою? Чи не обмовив він себе? Адже згідно з вироком суду стає зрозуміло, що єдиний доказ проти Новікова - його особисте зізнання. Все!

А от якщо прибрати зізнання Новікова, обставини вбивства, викладені у вироку, кидають підозру на іншу людину - власника бази відпочинку, організатора полювання, загадкову особу №6.

Адже з рушниці саме особи №6 був застрелений Дроздов. Особа №6 першим знайшов пораненого. Вбивство відбулося на очах особи №6 та його особистого охоронця. Інших свідків, що можуть підтвердити, що стріляв саме Новіков, а не особа № 6, поряд не було.

Хто ж ця загадкова особа № 6?

Як бачимо, це особа з певним статусом. Він - власник бази відпочинку, "Лексуса", двох рушниць, які коштують 14 і 20 тисяч гривень, а також має власного водія та охоронця.

Про статусність цієї особи свідчить той факт, що він регулярно влаштовує для своїх друзів полювання в заповіднику. На суді свідки прямо говорили, що вони неодноразово приїжджали до особи № 6 полювати. А зі слів єгеря стає зрозуміло, що особа №6 сприймає навколишні ліси, як власні мисливські угіддя, підгодовує тварин і відстрілює їх.

Так само, з матеріалів справи стає відомо, що власник бази оформлював незаконне полювання через "Маяцьке лісництво", як відстріл шкідливих тварин. Таке в нашій країні собі може дозволити лише дуже впливова персона зі серйозними зв’язками в органах влади.

Щоб дізнатися, хто ця особа №6, проти якої виявилося найбільше свідчень, автор відбув на місце злочину.

Село Сидорове, біля якого відбулося смертельне полювання, знаходиться зовсім недалеко від Святогірської лаври. Поряд - улюблені місця відпочинку донецької еліти. Ліси біля Святогорська нагадують київську Конча-Заспу – вщент забудовані базами та маєтками.

Однак біля села Сидорове інша ситуація – тут вже не модні місця для забудови, отож немає ні маєтків, ні баз. Коли проїжджаєш Сидорове дорогою через ліс, в якому відбулося злощасне полювання, зустрічаєш автомобілі з людьми в плямистій формі та зброєю. В вечір п’ятниці, і певно як і тоді, коли був убитий Дроздов, в заповіднику відбувається "відстріл шкідливих тварин".

В Сидоровому питаю місцевих, чи є поряд бази відпочинку. Люди розповідають, що є одна єдина база у лісі над яром і належить вона… Руслану Щербаню.

"Це біля цієї бази рік тому на полюванні застрелили людину?", - питаю місцевих біля магазину. "Чому біля? Прямо на базі і вбили", - відповідає один чоловік. Треба сказати, що версії вбивства селом ходять найрізноманітніші, але селяни зізнаються, що це лише чутки. "Нас до бази Щербаня навіть близько не підпускають, там охорона з автоматами" - пояснює чоловік брак інформації з перших вуст.

Йду в напрямку бази, і нарешті перед моїми очима відкривається частина маєтку.

Побачене не вражає - якийсь недобудований дерев’яний будинок, з труби якого валить дим, менші будиночки та альтанка, якісь ще споруди, що сховані за деревами. Підійти ближче мені не дає шлагбаум та серйозна охорона. Хоча автоматів у хлопців я не помітила, але очевидно, що власник бази справді стурбований власною безпекою.

"Це база Руслана Щербаня?",- питаю. "Так",- підтверджують охоронці. "Вам кого?" Кажу: "Руслана Щербаня. Він вже тут?". "Так", - знову підтверджує охорона. Питають, чи я домовлялася. Я представляюся, як є, але господар через охоронців відмовився мене приймати.

Хоча поговорити було про що. Адже, як бачимо, саме Руслан Щербань виявився тим самим власником бази, особою № 6 з вироку суду. До речі, пізніше автор отримав ще одне підтвердження, що особа №6 - це саме Руслан Щербань. Прокуратура Донецької області відписала Геннадію Москалю, що рушниця, з якої був застрелений Родіон Володимирович Дроздов, належить Щербаню Р.В.

Отож правий був Геннадій Москаль, коли заявив про причетність Щербаня до тих трагічних подій. Питання тільки, яку роль у них насправді відігравав Щербань. Лише свідка? Чому тоді такою підозрілою була поведінка Щербаня після вбивства?

Він не повіз друга до лікарні на своєму "Лексусі", який безумовно більше підходив для перевезення важкопоранених, аніж "дерев’яна" Нива. Зате виїхав в Донецьк, по-суті, добу ховався від міліції, поки пан Новіков не зголосився давати свідчення.

Можна також звернути увагу на поблажливе чи халатне ставлення слідства до особи Руслана Щербаня. Наприклад, на відміну від інших учасників полювання, у Щербаня не був взятий змив з обличчя та шиї і зріз нігтів (ця інформація взята з вироку).

Сам Щербань розповідає про це полювання так: "Це було не полювання, а санітарний відстріл хижаків, які вбивають інших звірів. У нашій групі було 8 чоловік, всі друзі і всі дуже давно знайомі. Хлопця, який загинув, я знав 5 років. А з тим, який стріляв у лисицю і ненароком зачепив товариша, знайомий 17 років.

Не я стріляв. За мною стояв охоронець з міліцейського "​​Титану", він давав свідчення відразу після події. Не знаю, чому з восьми осіб Москаль вибрав саме мене, якщо я проходжу по цій справі як свідок".

Там такі впливові люди!!!

Автор також намагався встановити інших осіб, які були в гостях у Руслана Щербаня того дня, коли був вбитий Дроздов. У вироку по справі разом з адвокатами фігурують 16 осіб, які так чи інакше були причетні до справи. Інформацію про цих осіб можна знайти в архіві Слов’янського міськ-районного суду.

Отож автор звернулася до осіб, які працюють в суді. Допомогти журналісту зголосилося аж троє. Але по черзі сходивши в архів і поглянувши в документи, двоє працівників суду та один адвокат вибігали з однаковими переляканими очима і відмовлялися спілкуватися з автором. Лише одна працівниця пояснила свою відмову: "Там такі впливові люди!!!", - жіночка аж закотила очі, - я не ризикну вам назвати їх імена".

Дивно було спостерігати таку реакцію. Особливо, якщо зважити на те, що навряд чи місцевих так могло вразити лише прізвище Руслана Щербаня. Не настільки він відома людина. Хто ж тоді ще був на смертельному полюванні?

З рушниці Щербаня був застрелений приятель бізнес-партнера Януковича

Автору вдалося встановити прізвище ще однієї людини. У фрагменті вироку, який був вивішений на сайт "Єдиного реєстру судових рішень" випадково не було засекречене одне прізвище, отож стало відомо, що "особа № 8" - це такий собі громадянин Богданов.

Саме разом з цим чоловіком в гості до Щербаня приїхала майбутня жертва - Дроздов Родіон Володимирович.

Богданова і Дроздова свідки у справі називають друзями, так само свідки вказують на те, що вони обидва давно знайомі з Русланом Щербанем.

Проте Богданов і Дроздов - не лише друзі, а також бізнес партнери. Автору вдалося з’ясувати, що у Донецьку зареєстроване Промислово-комерційне підприємство "Метуглетрейд 2008", яке добуває та збагачує кам’яне вугілля. Власниками цього підприємства на момент вбивства були Родіон Володимирович Дроздов та Сергій Володимирович Богданов.

Цей же Богданов Сергій Володимирович є директором ТОВ фінансово-промислової компанії "Капітал", яке на 100% належить Руслану Щербаню.

Але найбільш цікаво, що у 2008 році цей же Богданов був засновником ТОВ "Донснабтара". Це перше публічне підприємство … старшого сина Януковича! В 2008 році під його дахом зібралися нинішні зірки політично-економічного життя країни.

Зокрема, цим підприємством тоді керувала Валентина Арбузова - мама нинішнього віце-прем’єра Сергія Арбузова. А головним власником цієї фірми з долею 75 мільйонів тоді був особисто Олександр Вікторович Янукович. У Богданова доля була поменше - 21 мільйон гривень, стільки ж у Андрія Федорука, нинішнього керівника облради Донецької області, скільки ж у Едуарда Слинька, який нині займається газовим сектором бізнесу Сім’ї.

Виходить, що з рушниці Руслана Щербаня був застрелений приятель бізнес-партнера Олександра Януковича?

Також схоже на те, що Руслан Щербань та Олександр Янукович були близькі у бізнесових справах. Цілком можливо, що Богданов представляв в "Донснабтарі" інтереси особисто Руслана Щербаня.

До речі, в молодшого Щербаня та Януковича є спільне захоплення - банківська сфера. В Єдиному реєстрі судових рішень за травень 2009 автор навіть знайшов цікаву інформацію про кримінальну справу, в якій розслідувалася діяльність великого конвертаційного центру, в якій фігурували банки як сина Януковича "Укрбізнесбанк" так і Руслана Щербаня АКБ "Капітал".

Досить цікава суть тієї кримінальної справи. Слідство розслідувало злочинну діяльність ТОВ "ІР-бізнес плюс", що мало рахунки в "Укрбізнесбанку" і надавала фіктивні рекламні послуги газовим трейдерам. Газові трейдери в свою чергу на основі цих витрат формували завищену вартість природного газу при його розподілі кінцевим споживачам та ховали прибуток.

При чому мова йшла про немалі суми. Автор дослідив, що в 2009 році ТОВ "ІР-бізнес плюсс" ввійшла в засновники ТОВ "Акцент-бізнес" і остання фірма на кінець року показала величезний дохід майже в півмільярда грн.

Син Януковича також рятує заповідник від шкідливих тварин

А ще молодшого сина Щербаня та старшого сина Януковича єднає жага до полювання. Причому мова йде про спільне полювання.

Мешканці "Маяцького лісництва" розповіли автору, що Олександр Янукович час від часу приїжджав до Руслана Щербаня "відстрілювати шкідливих тварин".

"Давно його щоправда не було, - розповів один дядько з лісництва, - півроку тому останній раз приїжджав".

Тут автор згадала переляк працівників Слов’янського суду, зокрема вигук жіночки: "Там такі впливові люди!" і спитала: "А минулої зими приїжджав?". "Був", - киває чоловік. "А, коли людину на полюванні вбили?" І тут чоловік повністю закрився. Окрім "нічого не знаю", автор більше нічого від лісника не почула.

Проте той факт, що Олександр Янукович близький з Русланом Щербанем сам по собі є дуже цікавим. Адже Юлія Тимошенко вважає, що генпрокуратура фабрикує проти неї справи на особисте замовлення Віктора Януковича. А тут виходить, що головний свідок обвинувачення дружить з сином особи, яка найбільше зацікавлена, щоб Тимошенко була засуджена на довічне.

Отож природно виникають питання чи впливають на свідчення Щербаня його високі друзі? Так само є питання чи впливав фактор знайомства Щербаня з Януковичем на роботу слідства у справі розслідування вбивства Дроздова.

Адже близькість до Сім’ї нині гарантує вирішення проблем в будь-яких кримінальних справах. Приклад цьому історія вірного шляховика Віктора Януковича, багаторічного керівника "Укравтодору", нинішнього нардепа Володимира Демішкана. В позаминулому році суд звільнив від відбування покарання в зв’язку зі станом здоров’я його сина Сергія, який здійснив звіряче вбивство ( Демішкан-молодший прив’язав літнього чоловіка до батареї, чавив його груди ногами і нарешті зі словами "Передавай вітання Кусто" кинув в озеро). Однак Демішкан "вислужив" звільнення свого сина - посприяв відчуженню бази відпочинку шляховиків "Мис Айя" в Криму в інтересах Сім’ї. Ця база разом з 400-метровим пляжем була нахабно виведена у власність фірм, які пов’язані зі структурами, що приватизували та розбудовують славнозвісне "Міжгір’я".

Отож Щербаню могли допомогти у його проблемах по-дружньому. Хоча в такому разі і Щербань не міг відмовитися теж по-дружньому посвідчити проти Тимошенко.