Посол Євросоюзу Тейшейра: Президент Янукович прикидається перед ЄС та Росією, щоб торгуватися

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра – один з небагатьох європейських дипломатів, хто на власні очі бачив метаморфози, які сталися з Україною за останні часи.

З чотирьох років його перебування в Україні два припали на президентство Віктора Ющенка, і стільки ж – на Віктора Януковича.

За ці роки пан Тейшейра рідко коли схвально відкликався про Україну. За часів Ющенка він говорив про відсутність злагодженості та прогресу. Після інавгурації Віктора Януковича він став одним з найменш лояльних до українського уряду європейських дипломатів.

За останні два роки жорсткий та іноді занадто прямолінійний пан Тейшейра неодноразово опинявся на лінії конфлікту з Міністерства закордонних справ. Він став чи не єдиним дипломатом в Україні, щодо якого лунали неприховане обурення  зовнішньополітичного відомства.

Тепер Костянтини Грищенко може зітхнути з полегшенням – днями Жозе Мануел Пінту Тейшейра поїде з України. Він відправиться з дипломатичною місією на західне узбережжя Африки – до республіки Кабо-Верде.

Своє останнє інтерв’ю на посаді голови представництва Європейського Союзу в Україні пан Тейшейра вирішив дати "Українській правді".

В невеличку кімнату для перемовин в будівлі представництва ЄС пан Тейшейра прийшов у доброму настрої: "Ну, все! Я вже майже в Кабо-Верде! Там цілий рік тепло. А з України я тепер хочу чути лише добрі новини…"

- Пане посол, рік тому відбулася зустріч президента Януковича з європейськими представниками у Ялті, на яку потім європейці неодноразово посилалися в своїх критичних заявах. Сьогодні можна розкрити карти - що насправді там сказав президент? Що обіцяв Янукович стосовно справи Тимошенко?

- Рік тому на зустрічі в Ялті я побував разом із комісаром Фюле і міністром закордонних справ Білдтом, а також Елмаром Броком, який є главою комітету закордонних справ Європейського парламенту. Президент Янукович не робив ніяких конкретних обіцянок. Але він говорив про цю проблему таким чином, що це нас навело на думку про те, що він шукає рішення. Він створив очікування, що він шукає рішення.

- Рік пройшов. Як ви думаєте, він знайшов це рішення?

- Ні, він не знайшов такого рішення. Насправді дуже скоро після засідання в Ялті, у жовтні минулого року, Європейський союз направив до України двох членів Європарламенту – це представник Європейської народної партії Елмар Брок і представник соціалістів Ханнес Свобода.

Вони прибули з очікуванням, що ті можливі рішення, на які натякав президент, можуть матеріалізуватися. Ці члени Європарламенту провели кілька зустрічей. Зокрема, вони зустрічалися з паном Єфремовим як лідером фракції Партії регіонів у парламенті, і з представниками опозиції у Верховній Раді.

Наскільки було зрозуміло із зустрічей з Єфремовим і представниками Партії регіонів, вони не хотіли впроваджувати це рішення, тобто скасовувати статті 364, 365 Кримінального кодексу.

І після цього вже і Янукович заявив про те, що він не може знайти рішення, тому що його партія була проти цього. Таким чином, це очікування було зруйноване. Ви якийсь час чекаєте, але насправді нічого не відбувається.

- Хто для вас зараз Віктор Янукович? Це людина, яка не дотримала своєї обіцянки - або людина, яка з об’єктивних обставин не змогла їх виконати?

-  Я б не хотів вдаватися в оцінку персоналій. Коли Янукович обрався президентом, він заявив про те, що хоче встановити вертикаль влади для того, щоб "зупинити помаранчевий безлад", і для того, щоб у президента, парламенту, уряду були чіткі обов’язки і чітка відповідальність.

Після цього ми побачили, що дійсно відбувалася консолідація влади. Ми це бачили в тому, як було посилено контроль над судовою системою, як були проведені місцеві вибори - в не зовсім прозорий спосіб.

Все це робилося начебто в напрямку консолідації влади, щоб можна було впроваджувати також і політику європейської інтеграції. Що відбулося сьогодні? Дійсно, консолідація влади є, але тих результатів, яких ми очікували, ми не бачимо.

Після того, як в Україні безрезультатно побували представники Європарламенту Ельмар Брок і Ханнес Свобода, настав певний період, коли Європейський Союз прийняв рішення не робити ніяких рухів у напрямку України. Було заплановано саміт на грудень минулого року, і в ЄС існувала частина людей, які говорили, що цей саміт не повинен був проводитися в Україні, але так само була частина людей, які підтримували проведення саміту.

Потім на початку грудня в Україні побував комісар Фюле, і знову з'явилося очікування, особливо після того, як він зустрівся з Юлією Тимошенко, що рішення може бути знайдено. Саміт Україна-ЄС також відбувся у контексті таких сподівань.

Але після цього ми побачили цілу лавину повідомлень про порушення нових справ проти Тимошенко. Сьогодні йдеться про п’яту чи шосту справу. І ми бачимо, що насправді не робиться жодних реальних спроб для того, щоб знайти якесь рішення.

- Цієї осені, за графіком, має відбутися наступний саміт Україна-ЄС. Як ви прогнозуєте, чи він відбудеться взагалі - і на якому рівні? Хто візьме в ньому участь із європейців?

- Якщо цей саміт відбудеться, то на території Європейського Союзу. Хтось має прийняти рішення - і це буду не я - про те, чи відбудеться цей саміт. Якщо він відбудеться, то він має пройти на рівні глав держав з європейського боку – це президент Ван Ромпей, президент Баррозу і з українського боку – президент Янукович.

- Як ви думаєте, він відбудеться чи ні?

- По-перше, порівнюючи з попередніми роками, як правило, ці саміти оголошувалися завчасно і завжди сприймалися як такі, що обов’язково відбудуться. Ніхто не ставив під сумнів можливість того, що саміт буде проведений. Сьогодні ми ще не починали обговорення дат, місця проведення саміту чи питань, які будуть підніматися на саміті.

Ми знаємо про те, що в Україні заплановані вибори на жовтень цього року. І до того ж, є кілька питань, які ЄС відслідковує з величезною увагою – це політично мотивовані справи, використання юстиції та майбутні вибори. Тому сьогодні немає підтвердження тому, що будуть створені належні умови для проведення цього саміту.

- Які у вас очікування щодо виборів до Верховної Ради? Наскільки атмосфера сприяє вільним і прозорим виборам?

- По-перше, від дуже багатьох українців я чую, що вони не вірять у те, що майбутні вибори будуть відповідати стандартам, які б ми очікували. І це настрої серед населення України. Я думаю, що українці знаходяться в значно кращому положенні, ніж я, щоб оцінити ситуацію.

По-друге, треба сказати кілька слів про закон про вибори. Кілька років тому Україна взяла зобов’язання перед ЄС прийняти Виборчий кодекс, що визначав би правила для всіх майбутніх виборів. Таким чином, можна було зламати зачароване коло – створення нового законодавства під кожні нові вибори в інтересах тих, хто знаходиться при владі.

Євросоюз профінансував процес підготовки Виборчого кодексу, і цей кодекс навіть отримав підтримку з боку Ради Європи як такий, що відповідає європейським стандартам. Це було приблизно два роки тому.

Навіть коли президент Янукович прийшов до влади, він заявляв як на зустрічах з лідерами ЄС, так і публічно про те, що Виборчий кодекс буде прийнято.

Навіть після місцевих виборів 2010  року президент Янукович сказав, що ці вибори були далекі від очікуваних стандартів, і тому він підтримує ухвалення Виборчого кодексу для того, щоб упередити такі випадки в майбутньому.

Але приблизно рік тому вся та робота, проведена за підтримки Європейського Союзу, була викинута на смітник. Замість цього розпочали новий процес підготовки виборчого законодавства. І навіть виборча система, коли 50% парламенту обирається за мажоритарними округами, була обрана особисто президентом Януковичем.

Європейський Союз і США дуже уважно відслідковували процес підготовки нового виборчого законодавства. Я разом з іншими послами навіть зустрічався з міністром юстиції Лавриновичем, який досить відкрито нам сказав: "Рішення про виборчу систему було прийнято президентом Януковичем". І також, що в "різних країнах використовуються різні виборчі системи".

Я підтвердив, що дійсно в різних країнах використовуються різні виборчі системи. Але я попросив, щоб Лавринович навів приклад країни ЄС або іншої демократичної країни, де президент приймає рішення про виборчу систему? Тому що такої країни не існує в демократичному світі!

Значна частина опозиції підтримала новий закон про вибори, але вони заявили про те, що альтернатива цьому закону була значно гірша. Тобто в цьому випадку вибирали між "дуже поганим" і "менш дуже поганим".

Я НЕ ВІРЮ, ЩО В УКРАЇНІ Є СПРАВЖНЯ ДЕМОКРАТІЯ

- Чи визнає ЄС результати виборів за умови відсутності Тимошенко і Луценка в бюлетенях?

- Як ви знаєте, у Європейському Союзі такий спосіб прийняття рішень, що думка ЄС висловлюється лише коли прийде для цього час. До ЄС входить 27 країн-членів, які по-різному сприймають ці події в Україні.

Уже зараз в різних інституціях ЄС порушується питання виборів в Україні. Але я не можу передбачити, яким буде рішення ЄС - до того, як всі представники країн Євросоюзу обговорять результати виборів.

- Давайте припустимо: вибори відбудуться нормально, але Тимошенко залишиться в тюрмі. Чи зможе це призвести до перезавантаження стосунків між ЄС і Україною?

- Сьогодні існує дві позиції щодо України - особливо серед тих країн, які більшою мірою задіяні у відносинах з Києвом. Частина країн підтримують розвиток відносин з Україною, який спирається на цінності. Вони  заявляють: якщо Україна хоче бути частиною ЄС, то вона має впроваджувати у себе цінності ЄС. І є так звані геостратеги, для яких найголовніше – це щоб Україна не була з Росією, а як там сама Україна – це не так важливо.

Тобто перші більше зацікавлені в тому, яка ситуація в Україні, як живе народ України - чи він живе в більшій демократії, більш справедливому суспільстві? А другі більше зацікавлені в тому, чи Україна з нами, чи з ними. А як сама Україна, їх менше цікавить.

- Зараз влада і Партія регіонів зокрема винайняла багато піар-структур в Європі, які розказують про досягнення адміністрації Януковича. До Європи їздить перший заступник генпрокурора пан Кузьмін. Чи може це якось вплинути на точку зору європейців?

- Я особисто не думаю, що ці ініціативи можуть мати значний вплив. Ті, хто дійсно цікавиться відносинами з Україною, відслідковують події у вашій країні. Тому їх ці ініціативи не можуть ввести в оману.

- Ви казали про геостратегів, який цікавить, аби тільки Україна не упала під Росію. Чи не здається вам, що їх точка зору зараз перемагає? Україна почала рухатися на Схід, позичає гроші у Росії або Китаю, проситься в спостерігачі до ШОС...

- Врешті-решт, рішення про долю України мають прийняти самі українці. На жаль, я не вірю в те, що в Україні існує справжня представницька демократія, коли народ дійсно представлений в парламенті або в тих структурах, які вирішують долю України.

Врешті-решт, це рішення про долю України має бути знайдене. І народ України, громадянське суспільство і політики, які підтримують ідею України в ЄС, мають забезпечити рух України в цьому напрямку.

Якби Європейський Союз прийняв Україну такою, як вона є, то яка була б цінність від цього для людей України? І якою була б довіра українців після того до європейського проекту?

Якби я був українцем, то мене б найбільше цікавила суть. І мене б не цікавила лише риторика лідерів країни, без змін в умовах життя в Україні.

- Але ви самі помітили, що в Україні є вертикаль влади і одна людина відповідає за дуже багато речей. Яке ваше відчуття, зараз Віктор Янукович схильний до співробітництва з Європою - чи він вже повернувся до Сходу?

- Він зацікавлений у співпраці з ЄС, але на певних умовах, як це демонструвалося протягом останніх двох років.

Звичайно, президент Янукович хотів би мати більший доступ до європейського ринку, однак інша складова цієї пропозиції не виконується.  Вона полягає в тому, щоб розвивати демократичне суспільство в Україні і впроваджувати реформи, які б перетворили Україну на більш прозору країну.

Я також не думаю, що президент Янукович повернувся до Сходу в сенсі інтеграції України в Митний союз, що означає більшу залежність від Росії. Це не в інтересах Віктора Януковича, який прагне дедалі більшого впливу в Україні, а також не в інтересах тих олігархів, які підтримують владу.

Я думаю, що мабуть вони більше зацікавлені в тому, щоб прикидатися перед обидвома сторонами - тобто перед ЄС та Росією - що вони йдуть в один чи інший бік. Бо це створює можливість торгуватися поміж цими двома сторонами.

І це - основна різниця між Україною і державами, які пройшли через процес демократизації та інтеграції з ЄС. Бо в них не було інших варіантів інтеграції, вони не гралися в ці ігри "куди рухатися - на Схід чи Захід?". І хто зміг скористатися результатами цих реформ? Звичайні громадяни.

Насправді, хто втрачає від того, що зараз не відбувається в Україні реформ, які б сприяли євроінтеграції? Це звичайні прості українці! Якщо подивитися на найбагатших людей в Україні, можна зразу зрозуміти, кому вигідне таке позиціонування України.

- Чи вдалося вам зрештою зустрітися особисто з Юлією Тимошенко після її арешту?

- Звичайно, 11 серпня цього року.

- Яке ваше враження? Чи правда, що вона заблокувала євроінтеграцію до свого звільнення з тюрми? Бо раніше вона казала, що не хоче бути перешкодою.

- Вона не є перешкодою для європейської інтеграції. Перешкодою є те, що її засадили у в’язницю політично мотивоване використання правосуддя.

- У якому стані була Тимошенко? Чи вона могла сидіти?

- Вона весь час лежала. Звичайно, пані Тимошенко зараз дуже відрізняється від того, як вона виглядала, коли була вільною людиною. Вона і зараз дуже цікавиться всім, що відбувається. Вона дуже добре поінформована і уважно слідкує за подіями. Але, безумовно, вона не в хорошій формі.

- Чи не складається враження, що вона затягує своє перебування в лікарні, щоб не повертатися в тюрму, де значно жорсткіші умови?

- Я не є лікарем. У неї були незалежні лікарі, які підтвердили її ситуацію. Але, здається, нема сумнівів у тому, що вона потребує лікування.

- Ви вже залишаєте Україну. Зараз у багатьох кабінетах кажуть про міжнародну ізоляцію керівників України. Ви можете відверто сказати, що відбувається насправді?

- Ми, звичайно, не можемо говорити про таку ізоляцію, яка була впроваджена відносно деяких країн та деяких лідерів. Ми зараз не на тому етапі. Європейський Союз хоче поглибити відносини з Україною, думаючи при цьому про громадян України.

Але також правда і те, що рівень контактів сьогодні є зовсім іншим, ніж був рік тому. Ми сподіваємося, що це перехідний період і що ситуація в Україні зміниться, і що у ЄС знову будуть дуже позитивні очікування щодо України - із залученням посадовців на найвищому рівні в Україні.

- Ви очікуєте? Рік тому ми бачили, що Януковича вмовляли. Що відбувається зараз? Ви продовжуєте його вмовляти? Чи ви просто очікуєте, що зміниться влада?

- Ми очікуємо, що зміниться політика. Ми не займаємося зміною лідерів. І ми очікуємо, що ця політика зміниться таким чином, щоб відповідати заявам, які роблять самі лідери.

Вони заявляють, що вони рухаються в напрямку європейської інтеграції, що майбутнє України в ЄС. Відповідно, ми очікуємо, що їхня політика буде відповідати цим заявам.