Хто є хто на мажоритарці: Львівська область

Спільний проект "Української правди" та Комітету Виборців України

На останніх мажоритарних виборах у 2002 році майже у всіх, крім одного, округах Львівської області перемогли представники опозиції.

У 2004 всі вони, окрім Тараса Чорновола, Петра Димінського та Петра Писарчука, стали "обличчями" Помаранчевої революції, після якої вже переобирались до Верховної Ради за списками або займали різноманітні посади в державних органах. Сьогодні вони здебільшого вже "герої минулих днів". На перший план виходять "нові опозиціонери".

Але і серед "нових" точаться справжні бої довкола погодження кандидатур на округи. Поки між трьома партіями "Фронтом змін", "Свободою" і "Батьківщиною" існує умовний паритетний розподіл – по 4 округа на партію.

Одначе, не дочекавшись столичних рішень по персоналіях, обласні керівники цих партій почали вести місцеві переговори про підтримку того чи іншого кандидата на окрузі.

Єдине, не зрозуміло, що будуть робити місцеві керівники партій, що входять до львівського КОДу, коли центральні штаби пришлють перед виборами інших погоджених кандидатів?

Та навіть ті попередні домовленості, які вже намітилися, можуть вщент розлетітися на наступний день після того, як Конституційний суд заборонить подвійне балотування.

Соціологічні опитування фіксують готовність більше половини виборців Львівщини віддати свій голос за "єдиного кандидата від опозиції", незважаючи на прізвище та партійність.

Однак, не виключено, що коли виборці побачать ці прізвища в бюлетенях, така готовність може кудись пропасти. Бо занадто все складно і заплутано у львівському опозиційному таборі.

Окрім традиційних політичних сил, на цьогорічну кампанію вплинуть кілька нових факторів:

Фактор "Свободи" – після приголомшливого успіху партії на останніх місцевих виборах, "Свобода" буде намагатися закріпити цей успіх на парламентській мажоритарці, тим більше, що подолання 5-ти відсотків для них є сьогодні непростим завданням.

Фактор "залізничників" – угрупування впливових місцевих підприємців створилося у регіоні ще за часів Георгія Кирпи. Сьогодні вони претендують на своє місце в українській політиці. Хоч і не бажають напряму асоціюватися з партією влади, всі вони знаходяться в орбіті Михайла Костюка – губернатора Львівської області.

Фактор Димінського – "галицький олігарх" намагається розставити своїх людей по округах і забезпечити їм перемогу. Політичний спектр групи його можливої підтримки традиційно широкий: від "незалежних" самовисуванців до представників "Свободи".

До останнього вносив інтригу в місцеві розклади "фактор Садового". Але не так давно міський голова Львова заявив, що у Верховну Раду не піде. У нього у Львові своя гра, яка може опосередковано вплинути на вибори парламентські.

Садовий намагається ще через діючий склад Верховної Ради провести призначення дострокових виборів Львівської міської ради, яка влаштувала повну обструкцію меру.

Якщо це станеться, то не виключено, що вибори міської ради співпадуть в часі з виборами народних депутатів. Основні опоненти Садового будуть зосереджені на парламентській кампанії, що дозволить йому спокійно "провести" своїх людей до муніципальної ради.

У цьому дослідженні автори як і раніше спиратимуться на межі округів, які були у 2002 році. Є всі підстави вважати, що саме такі межі збережуться і в 2012-му, хоча можливі і невеликі зміни.

Округ Львів – Галицький, частково Сихівський та частково Личаківський райони

Степан Кубів,  Петро Писарчук, Степан Курпіль та Пилип Пилипенко

На виборах у 2002-му році тут переміг Тарас Чорновіл, але зі зрозумілих обставин повторно балотуватися тут не буде. Він придивляється до одного із київських округів. Однак і без нього бажаючих позмагатися за мандат вистачає.

Невідомо яким чином квоту на цей округ між собою поділять партії в межах КОДу. Якщо виходити з останніх даних опитування агентства "Рейтинг", то тут є два рівносильних кандидати. Степан Кубів – лідер обласного осередку "Фронту змін" та Пилип Пилипенко, депутат Львівської обласної ради від ВО "Свобода".

Степан Кубів з 2000 по 2008 рік очолював "Кредобанк", був одним із засновників обласного "Фронту змін". Після обрання до облради почав активну політичну діяльність, активно розбудовує обласну структуру партії, працює над політичною освітою її членів. Однак політична вага Кубіва насамперед зумовлена брендом "Фронту змін".

Пилипенко – авторитетний науковець-правознавець. Своєму особистому рейтингу також зобов‘язаний  приналежністю до "Свободи". До слова, син Пилипенка - депутат нинішньої Верховної Ради з "групи Портнова" Володимир Пилипенко.

У "Батьківщини" є свій можливий кандидат – народний депутат України Степан Курпіль, до обрання у Верховну Раду – головний редактор газети "Високий замок". Йому вдалося зберегти вплив на редакційну політику газети і сьогодні.

Курпіль балотувався на цьому окрузі у 2002 році, однак не виграв вибори. Зараз він також не виявляє особливого бажання змагатися на окрузі, сподіваючись на прохідну частину в партійному списку.

Від Партії регіонів на цей округ пророкують лідера львівських регіоналів Петра Писарчука. Писарчук є одним і з найбільш популярних представників партії влади у цьому непростому для неї регіоні.

У 2002-му році, як самовисуванець, він виграв вибори по мажоритарному округу, що охоплював Миколаївський, Золочівський та Перемишлянський райони. Тому логічним виглядало б його повторне балотування в області. Однак за деякою інформацією, Писарчук прийняв рішення таки йти по міському округу.

Можливо, це зумовлено тим, що він не полишає амбіцій колись очолити місто, оскільки двічі – у 2006 і 2010 роках – балотувався на посаду міського голови Львова, хоча і приходив до фінішу відповідно третім або другим.

Округ Львів – Залізничний, частково Шевченківський райони міста

Ірина Фаріон,Василь Куйбіда, Ярослав Гінка, Юрій Підлісний та Роман Ілик

На виборах у 2002 році в цьому окрузі переміг Павло Качур, який під час президентства Ющенка працював міністром ЖКХ та губернатором Сумської області. Однак, депутатських амбіцій він вже не має, зосередивши свою діяльність на керівництві Альянсом "Нова енергія України".

Натомість всі соціологічні опитування фіксують лідерство в окрузі представниці ВО "Свобода", депутата обласної ради Ірини Фаріон. Позмагатися з популярністю цієї ексцентричної жінки конкурентам буде важко, незважаючи на деяку втому львів’ян від "Свободи".

Наявність популярного кандидата дає "Свободі" більше аргументів для того, щоб в межах КОДУ квота на висування у цьому окрузі відійшла до цієї партії. Але навіть якщо таке станеться, то конкурувати з Фаріон можливо будуть:

Василь Куйбіда – колишній міський голова Львова. На виборах до обласної ради він програв вибори у цьому окрузі Фаріон, однак має підтримку певної части виборців.

Оскільки це центральні райони Львова, то тут мешкає велика частина львівської "аристократії", для якої ідеї "Свободи" не зовсім прийнятні.

Партія "Удар", на відміну від багатьох інших округів Галичини, має тут достатньо відомого претендента – Ярослава Гінку – молодого політика, депутата Львівської міської ради, який вже розпочав у Львові кампанію зовнішньої реклами.

"Фронт змін" та "Батьківщина" мають в цьому окрузі своїх потенційних претендентів, чия участь у виборах поки-що залишається під питанням.

Політична сила Арсенія Яценюка може висунути Юрія Підлісного, депутата Львівської обласної ради. А голова обласної "Батьківщини" Роман Ілик поки-що не виявляє активності на окрузі. Можливо він спробує пошукати депутатського щастя у Дрогобичі.

Округ Львів – Франківський, частково Сихівський, частково Пустомитівський райони

Тарас Стецьків, Юрій Михальчишин, Андрій Шкіль, Андрій Парубій та Дмитро Добродомов

У цьому окрузі зосередився справжній "зоряний склад" опозиційної команди. На сьогодні залишається інтригою, хто з цих "зірок" стане узгодженим кандидатом від опозиції.

На сьогодні найбільше шанси бути "узгодженим" має Тарас Стецьків – народний депутат, обраний до парламенту по квоті "Народної Самооборони" у НУНСі, хоча у 2002 році саме він виграв тут мажоритарку. Нині представляє "Зарваницьку ініціативу" – об’єднання громадян, яке позиціонує себе як активного учасника "Комітет опору диктатурі". Активно з’являється у ЗМІ, засвідчує готовність балотуватися, але поки-що без прив’язки до конкретного округу.

"Свобода" має тут Юрія Михальчишина – депутата Львівської міської ради, кандидата на міського голову Львова у 2010. Михальчишин скандально-відомий своїми виступами з націоналістичними гаслами. Півтора роки тому він провів потужну агітаційну кампанію як кандидат на міського голову, однак сьогодні особливої активності не спостерігається.

Від "Батьківщини" може балотуватися Андрій Шкіль, котрий також претендує на право-радикальну нішу, склавши конкуренцію представнику "Свободи". Однак залишається велика ймовірність балотування Шкіля за виборчим списком.

Не чужий цей округ і для Андрія Парубія від "Нашої України", але наразі невідомо про його бажання тут балотуватися.

Ще одним можливим учасником виборів в окрузі називають Дмитра Добродомова – продюсера, редактора телеканалу "ЗІК", автора відомої рейтингової передачі "Хто там живе", яка оприлюднює реальні статки чиновників та високопосадовців. Власником медіа-холдингу "ЗІК" називають Петра Димінського, тому кандидатуру Добродомова також пов‘язують з цим олігархом.

Округ м. Львів – до складу входять частково Личаківський, частково Шевченківський райони, місто Винники, частково Пустомитівський район

Олександр Гудима, Богдан Дубневич, Ярослав Мудрий та Микола Кадикало

У 2002 році тут виграв вибори Олександр Гудима від УНП. У 2006 він балотувався на посаду міського голови Львова, але програв. Нині він – народний депутат від БЮТ.

Можливе його повторне балотування, однак на даний момент активності не зафіксовано.

Натомість соціологічні опитування показують непогані стартові позиції в окрузі одного з братів Дубневичів – Богдана Дубневича, якого пов‘язують з середовищем "залізничників". Це середовище близьке до голови ЛОДА Михайла Костюка.

Можливо Дубневич буде висунутий партією "Відродження" або Українською партією, яку очолює Насалик, хоч до 2010 року Дубневичі перебували в складі БЮТ. Потенційний кандидат активно працює в окрузі: діють громадські приймальні, надає матеріальну допомогу громадам.

Окрім Дубневича в цьому окрузі поки-що не заявили про своє бажання балотуватися інші потужні кандидати.

Від "Свободи" тут може піти депутат облради Ярослав Мудрий, а від "Фронту змін" – депутат облради Микола Кадикало.

Бродівський виборчий округ – Бродівський, Радехівський, Буський, частково Кам'янко-Бузький райони

Ірина Сех, Олег Панькевич, Богдан Козак, Сергій Сенчук, Петро Федашко та Володимир Кожан

У 2002 році в цьому окрузі впевнено виграв Олег Тягнибок, але якщо цього разу він і буде балотуватися на мажоритарці, то на рідній Тернопільщині.

Та навіть без персональної участі у виборах Тягнибока, округ вважається "свободівським". Тим більше, що партія має тут не менш потужного кандидата – Ірину Сех. Сех – депутат Львівської обласної ради, одна зі спікерів "Свободи", уродженка Бродівщини.

Наразі веде активну діяльність як депутат обласної ради, але найчастіше це відбувається у тій частині округу, де вона отримала перемогу на місцевих виборах.

Між іншим, перемогу в іншій частині Бродівського району на виборах до облради здобув рідний брат Ірини – Олег Панькевич, нині голова Львівської обласної ради.

На Львівщині говорять, що надмір активна сестра має великий вплив на брата. Деякі експерти називають потенційним кандидатом у парламент саме Панькевича, але у разі його походу до Верховної Ради, "Свобода" може втратити контроль над радою обласною.

В національно-демократичному таборі є ще один претендент на цей округ – Богдан Козак від УНП, депутат обласної ради, підприємець. Має імідж господарника та злагоджену команду. В обласній раді свого часу мав місце публічний конфлікт Козака з головою фракції Партії регіонів.

Від "Єдиного центру" на вибори може піти Сергій Сенчук, син загиблого екс-голови Львівської ОДА Степана Сенчука. Молодшого Сенчука пов‘язують з Віктором Балогою. У 2008 році, коли йому було 26 років, Сенчук деякий час працював в.о. голови Києво-Святошинської РДА. Потім займав посаду радника голови Секретаріату президента Віктора Балоги, а після повернення на Львівщину очолив управління земельних ресурсів Львівської ОДА.

В Радехівському районі цього округу сильні позиції має Петро Федашко від "Сильної України". Не так давно в мережі з’явився нібито лист Михайла Цимбалюка, коли той ще був головою обладміністрації Львівщини, де нібито він пропонував Федашка як кандидата від влади. Хоча про достовірність цього листа стверджувати важко.

У 2002 році на цьому ж окрузі балотувався від блоку "За ЄдУ" Володимир Кожан – голова Західноукраїнської спілки промисловців і підприємців, власник одного з ринків у Львові, почесний консул Казахстану у Львові.

У 2002-му він зайняв друге місце, поступившись Тягнибоку. Поки-що не демонструє бажання взяти участь у перегонах, однак володіє належним фінансовим ресурсом, постійно допомагає школам, церквам району, талановитим дітям. Широко висвітлює власну благодійність у ЗМІ.

Самбірський виборчий округ – Городоцький, Мостиський, Самбірський райони

Ярослав Дубневич, Юрій Візняк , Тетяна Чорновил, Петро Колодій та Іван Білак

У 2002 році тут, перебуваючи у СІЗО під слідством за події 9 березня 2001 року, здобув перемогу Андрій Шкіль. Однак за останні 10 років він втратив зв’язки з округом.

Але з‘явились нові претенденти, серед яких:

Ярослав Дубневич – депутат Львівської обласної ради від партії "Відродження", бізнесмен, брат Богдана Дубневича, що балотуватиметься до Верховної Ради у місті Львові. Зважаючи на потужний фінансовий ресурс, постійну та активну діяльність на окрузі, підтримку губернатора, шанси Дубневича залишаються високими.

Ще один кандидат, якого важко віднести до опозиційного табору – Юрій Візняк – голова Городоцької районної адміністрації. Як голова РДА веде активну діяльність. Візняка удостоєно Папського Благословення Бенедикта ХVI, що може стати не останнім аргументом для галицького електорату.

"В плюс" йому піде і те, що раніше він працював головою Мостиської районної адміністрації, яка входить до округу. Однак, за деякою інформацією, у Візняка не склалися стосунки з новим губернатором Костюком.

Екзотики до виборів у цьому окрузі додасть Тетяна Чорновіл – журналіст, відома своїми розслідуваннями. Її бажання балотуватись в окрузі, де колись вона працювала на перемогу Андрія Шкіля, викликало пожвавлення серед столичного громадського та журналістського середовища. Однак поки-що невідомо, як це сприйнято на окрузі.

Заявляє, що гроші на виборчу кампанію дають самі виборці. Зараз підбирає команду, організовує зустрічі з мешканцями округу.

Від "Свободи" тут може бути зареєстрований Петро Колодій, заступник голови Львівської обласної ради. Ще одним потенційним кандидатом розглядають Івана Білака – голову Самбірської районної адміністрації.

Дрогобицький виборчий округ – міста Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник та частина Дрогобицького району

Пертро Димінський,  Михайло Задорожній, Ігор Курус та Роман Ілик

У цьому окрузі передбачається серйозне змагання за мандат. У 2002 році тут виграв галицький олігарх Петро Димінський, який балотувався від Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Однак, тоді він мав в регіон потужний ресурс - Дрогобицький НПЗ, який вже йому не належить. Тому повторна поява Димінського на цьому окрузі малоймовірна.

Однак, не виключено, що він буде присутній тут опосередковано, підтримуючи інших кандидатів, ймовірно Михайла Сендака або Михайла Задорожного.

Михайло Задорожній (ВО "Свобода") – депутат Львівської обласної ради, голова комісії з питань промисловості, ЖКГ, енергоефективності, транспорту та зв'язку. Навіть якщо за розподілом в КОДі квота на Дрогобич не дістанеться "Свободі", то Задорожній готовий йти як самовисуванець.

Проти Задорожнього гратиме його партійна неперебірливість в минулому. До того як стати членом "Свободи", він стиг побувати і в НДП, і в СДПУ(о).

Одним з реальних претендентів називають Ігора Куруса – колишнього першого заступника голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Сьогодні Курус працює в Держагентстві Владислава Каськіва, де керує національним проектом "Відкритий світ".

Курус народився на Дрогобиччині, є засновником і редактором місцевої газети "Каменярі". За його ініціативою була розроблена стратегія розвитку регіону. Слабкі місця цього кандидата – відсутність політичного досвіду та прив‘язка до "Національних проектів", про які з‘являється дедалі більше негативної інформації в ЗМІ.

Від опозиції також не виключено балотування Романа Ілика – голови обласного осередку партії "Батьківщина", також уродженця округу. Ілик очолив обласну організацію після розколу "Батьківщини" перед місцевими виборами, який був ініційований колишнім головою Денькевичем.

Сьогодні Ілик проявляє недостатньо публічної активності в окрузі, очевидно сподіваючись на місце в партійному списку або на округ у місті Львові. Шанси бути обраним в Дрогобичі у Ілика залишаються лише у випадку, якщо він буде висунутий від об’єднаної опозиції.

Також є низка претендентів, які або напряму або опосередковано асоціюються з владою.

Михайло Сендак, Олексі Радзієвський, Лев Грицак,Руслан Козир та Віктор Возняк

Перший з них – Михайло Сендак, голова Дрогобицької районної адміністрації, депутат Львівської обласної ради від Партії регіонів. У 2002 – голова Львівської обласної ради від "Нашої України", незабаром покинув партію і вступив до "Батьківщини", з якої вийшов у 2008. Сьогодні в інтерв’ю ЗМІ називає себе "людиною президента Віктора Януковича".

Не залишає депутатських амбіцій і Олексій Радзієвський – колишній голова обласного осередку Партії регіонів і діючий міський голова Дрогобича. На мера висувався від партії "Сильна Україна".

Парадокс в тому, що Радзієвський завжди обирався в національно-демократичному регіоні, балотуючись від російсько-орієнтованих партій. Його традиційно підтримують місцеві ліві, які відзначаються високою активністю на виборах. Однак останні роки керівництва Радзієвського містом супроводжувалися постійними скандалами, що може завадити йому перемогти на виборах.

Але дрогобицький електорат хоч і складає левову частку округу, на цій території розташоване ще одне місто – курортний Трускавець, чиї міські голови (колишній і теперішній) розглядаються як потенційні кандидати.

Лев Грицак – колишній міський голова Трускавця, лідер трускавецьких регіоналів. Під час минулих виборів на посаду міського голови зайняв у Трускавці 3 місце. Є засновником та власником кількох місцевих газет. Більшість своєї політичної діяльності зосереджує на критиці діючого міського голови – Руслана Козира.

Руслан Козир, міський голова Трускавця. Останнім часом підвищив свою публічну активність, що може свідчити про бажання балотуватись у Верховну Раду. Якщо це станеться, то Козир може розраховувати на підтримку ЗАТ "Трускавецькурорт".

Ще одним потенційним кандидатом, що може серйозно втрутитись у непрості розклади на окрузі, називають місцевого підприємця Віктора Возняка. Довгий час він був бізнес-партнером колишнього мера Трускавця Лева Грицака, але зараз їх шляхи розійшлися, хоча вони і не в конфлікті.

Возняк володіє місцевою популярною радіостанцією "Твоє радіо". Сьогодні його пов‘язують з мером Калуша Насаликом, який, очевидно, не проти провести в майбутній парламент кількох представників від своєї Української партії і по Львівщині.

Жовквівський виборчий округ – місто Жовква, Жовківський та Яворівський райони

Тарас Козак, Іван Бокало та Михайло Барбара

У 2002 році тут переміг Володимир Яворівський, але сьогодні великої кількості бажаючих позмагатися на цьому окрузі не спостерігається.

Найбільш відомою фігурую є Тарас Козак – депутат Львівської обласної ради, обраний від Української селянської демократичної партії. Хоча нині він має статус безпартійного, його партійний шлях доволі звивистий.

Свого часу він встиг побувати в СДПУ(о), але вже на виборах до Верховної Ради у 2006 році йшов по списку ПСПУ. З початку 2000-х, Козак працював заступником начальника Львівської податкової адміністрації, начальником регіональної митниці, а з 2004 – заступником голови Державної митної служби.

Своїм просуванням по митній службі до 2004-го року Козак має завдячувати "сім‘ї Медведчуків", а після 2004-го - "сім‘ї" Калетників.

Разом з тим, в області зараз ходять чутки, що Козак може стати висуванцем "Батьківщини". Не так давно Козак зробив гучну заяву, що нібито тодішній голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк вимагав у нього 1 мільйон доларів за можливість кандидатувати на виборах до Верховної Ради.

Оскільки округ прикордонний, то на ньому може з‘явитися ще один "митник" Іван Бокало – екс-начальник Рава-Руської митниці, а нині депутат Львівської обласної ради від "Сильної України".

ВО "Свобода" представлена в окрузі Михайлом Барбарою – депутатом Львівської обласної ради. Його успіх залежить від того, як домовляться між собою опозиціонери в рамках КОДу.

Сокалький виборчий округ – міста Сокаль, Червоноград, Сокальський район, частково Кам’янко-Бузький райони

Петро Димінський, Володимир В'язівський, Андрій Корнат та Микола Пшевлоцький

У 2002 перемогу тут отримав нині покійний Петро Олійник, який висувався від виборчого блоку Ющенка "Наша Україна".

Сьогодні більшість з представлених кандидатів цього округу розраховують на підтримку КОДу. Тому багато буде залежати від рішення об’єднання опозиційних партій.

Хоч цей округ також входить до сфери інтересів Петра Димінського, оскільки він колись очолював тут підприємство "Червоноградвугілля". Тому залишається можливість, що він особисто буде брати тут участь виборах.

Інший претендент – народний депутат від "Нашої України" Володимир В’язівський. В‘язівський належить до середовища Петра Олійника, котрий лишив по собі в регіоні добру пам‘ять.

Депутат також користується підтримкою голови міста Червоноград Чудійовича. На окрузі почав активно працювати в період різдвяних свят, головним чином проводить зустрічі з виборцями. Для участі у виборах збирає команду.

Розглядається можливість балотування Андрія Корната – голови Львівської крайової організації НРУ, депутата Львівської облради, хоча на окрузі він не дуже помітний.

В Сокальлькій частині округу більш відомий Микола Пшевлоцький, який колись тут очолював районну адміністрацію. Пшевлоцький – голова Львівської обласної організації Конгресу українських націоналістів, а деякий час виконував обов’язки голови всеукраїнського КУНу.

Микола Криштопа, Сергій Вишневський, Михайло Блавацький та Ігор Коцюруба

Середовище "вугільників" в цьому окрузі представлятиме Микола Криштопа – директор шахти "Надія" та депутат Львівської облради від "Сильної України". Свого часу він здобув тут визнання в 2003 році, коли шахта, яку він очолює, вийшла зі структури "Львіввугілля" і стала самостійним підприємством в системі Мінвуглепрому України.

Підприємство активно розвивається та покращує інфраструктуру району.

Ще один потенційний кандидат Сергій Вишневський – відомий бізнесмен. На початку 2000-х був першим секретарем Червоноградського міськкому СДПУ(О), з 2002 – безпартійний.

В 2005-му створив власний благодійний фонд, з якого допомагає мешканцям регіону. Час від часу з’являється в ЗМІ.

"Свободу" в цьому окрузі представляє Михайло Блавацький, що веде активну діяльність як депутат облради, де постійно порушує актуальні для округу проблеми. Однак не виключена підтримка "Свободою" Ігора Коцюруби – ветерана Афганістану, одного з лідерів студентської "революції на граніті" 1990-го. Коцюруба є прихильником радикальних націоналістичних ідей.

Миколаївський виборчий округ – місто Миколаїв, Миколаївський, Золочівський, Перемишлянський райони

Петро Писарчук, Тарас Батенко та Ярослав Рущишин

У 2002 році тут переміг Петро Писарчук – єдиний обранець в області, який висувався не від опозиційних сил. Хоч ішов він тоді як самовисуванець, однак перебував в лавах СДПУ(о). Ймовірність повторної його тут появи в якості кандидата не висока, хоч він і не перестає допомагати жителям округу.

Інших кандидатів теж особливо не спостерігається. Називають прізвище Тараса Батенка – депутата Львівської обласної ради від УНП, директора Львівської дирекції "Магістрального нафтопроводу "Дружба", що входить до "Укртранснафти" Ігоря Коломойського.

З 2004 року Батенко працював з "Нашою Україною", був правою рукою, заступником колишнього губернатора Петра Олійника. Після відходу Олійника з поста губернатора, Батенко не виявляв політичної активності. Лише у 2010 пройшов по округу до Львівської обласної ради. Має позитивні відгуки у місцевих ЗМІ.

Інший кандидат – відомий на Львівщині підприємець Ярослав Рущишин – голова комітету підприємців Львівщини, генеральний директор ВАТ "Троттола" (мережа швейних фабрик). Член "Унівської групи", активний учасник КОДу.

Свого часу організовував протести під податковою, коли її очолював Сергій Медведчук. Однак сьогодні на окрузі активно не представлений, хоча шанси на обрання залишаються високі.

Старосамбірський виборчий округ – місто Старий Самбір, Самбірський, Старосамбірський, Сколівський, Турківський райони

Орест Фурдичко,  Анатолий Дейнека, Володимир Гребенюк, Богдан Піх та Михайло Гичка

У 2002 році в цьому окрузі перемогу здобув актор Іван Гаврилюк від виборчого блоку Ющенка "Наша Україна".

Гаврилюку тоді програв попередній обранець від округу Орест Фурдичко, котрий за часів Кучми вважався неформальним "володарем" цього передгірського регіону. В окрузі досі ходить легенда, що він має в цих районах 400 похресників. У пресі був навіть скандал про фінансування виборчої кампанії Фурдичка лісгоспами області.

З 2003 року він особливої активності на окрузі не проявляв. Сьогодні Орест Фурдичко – директор інституту Агроекології у Києві, однак про нього знову почали говорити як про можливого кандидата.

На вибори також може піти інший "лісник", давній конкурент і майже особистий ворог Фурдичка Анатолій Дейнека – депутат Львівської обласної ради, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Свого часу він балотувався від Народної партії. Подейкують, що саме він буде неофіційним кандидатом від влади, хоч з 2004 по 2010 рік входив до фракції "Наша Україна" у обласній раді. Колись Орест Фурдичко звинуватив Анатолія Дейнеку у приватизації на користь родичів та знайомих будівель контор і садиб лісництв.

Формально від Партії регіонів тут можливе висунення Володимира Гребенюка – голови Турківської районної адміністрації. Він активно працює на окрузі, але ареал його активності поширюється лише на Турківський район.

Від "залізничників" в окрузі може з‘явитись Богдан Піх – депутат Львівської обласної ради, начальник Львівської залізниці. За часів Григорія Кирпи був першим заступником начальника Львівської залізниці. В 2010 році з великим відривом переміг на місцевих виборах.

Інший лояльний до влади кандидат – Михайло Гичка – депутат облради трьох останніх скликань. У 2010 році обирався від Партії промисловців і підприємців України. Головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні. Демонструє підтримку нинішньої влади – не голосував в облраді проти продовження базування Чорноморського флоту в Криму. За деякою інформацією є помічником народного депутата від ПР Миколи Комара.

В опозиційному таборі на цьому окрузі своя невизначеність.

Андрій Тягнибок, Андрій Лопушанський та Ігор Пукшин

ВО "Свобода" може бути представлена Андрієм Тягнибоком – рідним братом Олега Тягнибока. Андрій виграв вибори до обласної ради у Сколівському районі і відтоді активно працює на окрузі.

Однак є там і опозиційні важковаговики.

Андрій Лопушанський – кандидат, який має великі шанси стати кандидатом від КОДу. Колишній заступник Олексія Івченка в НАК "Нафтогаз" - виходець з міста Добромиль Старосамбірського району, член КУНу, підприємець, меценат, засновник благодійного фонду власного імені, який працює в окрузі з 2003 року.

У Старому Самборі та Самборі Лопушанський допоміг встановити пам’ятник Степану Бандері, надає допомогу школам та дитбудинкам. У шести райцентрах області працюють його безкоштовні юридичні приймальні "Народний адвокат".

Очевидно, тут буде балотуватися і Ігор Пукшин, екс-заступник з правових питань голови Секретаріату президента Ющенка, виходець з Турківщини. Будучи заступником міністра юстиції, в 1998 році вже балотувався в цьому окрузі і тоді за короткий період став фаворитом перегонів.

Непублічний, однак досвідчений політик, Пукшин здатен вплинути на розстановку сил в окрузі. Тому одразу декілька політичних сил розглядають можливість його висування.

Стрийський виборчий округ – місто Стрий, Стрийський, Жидачівський райони

Ігор Осташ, Олег Канівець, Андрый Кіт, Михайло Гладій та Зиновій Карпінський

Це ще один округ, який, вживаючи футбольну термінологію, можна зарахувати до "групи смерті" у Львівській області. Тут є одразу кілька потужних гравців.

З 1994 по 2002 роки у цьому окрузі впевнено вигравав Ігор Осташ. Але враховуючи перерву в мажоритарних виборах, він мало займався проблемами округу, а після того як у 2006 році був призначеним послом до Канади, взагалі втратив зв'язок з регіоном.

З наближенням виборів Осташ знову розвинув активність в окрузі, з’являється в ЗМІ та на офіційних заходах. Колишній посол не полишає надії бути узгодженим кандидатом від КОДу, але якщо цього не станеться, то він готовий шукати "тепле місце" в одному з опозиційних списків.

Окрім Осташа, на цей округ претендують інші, не менш потужні кандидати.

Олег Канівець – голова львівської організації Української партії. У Львівській облраді 4-го скликання був головою фракцій "Нашої України" і "Батьківщини". Через свій фонд "Добре серце" займається благодійністю. Різні соціологічні опитування фіксують позитивну динаміку його рейтингу. Але Канівець є давнім бізнес-партнером і особистим приятелем Осташа і зараз вони змагаються за звання "єдиного кандидата" від опозиції.

Ще один претендент – депутат Львівської обласної ради Андрій Кіт. Це молодий і амбітний підприємець, який представляє агропромисловий бізнес регіону (агрохолдинг "Оліяр", ТМ "Майола", ДГ "Оброшино").

Під час проведення місцевих виборів 2010 року отримав серйозну підтримку виборців у Жидачівському районі. Він балотувався від "Сильної України", політичної сили, яка не дуже користується підтримкою на Львівщині. Однак ще до ситуації з самоліквідацією партії Тігіпка, Андрій Кіт одразу після виборів покинув лави партії.

Замикає четвірку потужних гравців – Микола Кміть – колишній голова Львівської обласної держадміністрації. Він президент IDS Group, що контролює виробництво "Моршинської", "Миргородської" і "Трускавецької" мінеральних вод, а також імпорт в Україну "Боржомі".

На даний момент збирає команду та розгортає діяльність штабу. Екс-губернатор буде балотуватися як самовисуванець, хоча не виключено, що для підтримки "опозиційного" іміджу він буде висунутий від Української народної партії. Кмітя пов’язують з міністром надзвичайних ситуацій Віктором Балогою.

Інші претенденти на обрання в цьому окрузі швидше відіграватимуть роль статистів.

Михайло Гладій, який обирався депутатом 4 та 5 скликань Верховної Ради від блоку "За єдину Україну" та від Блоку Юлії Тимошенко. За часів Кучми двічі голова Львівської ОДА. Він бажає вийти із забуття української політики, але остаточного рішення про балотування ще не прийняв. Однак агітаційну кампанію на білбордах він вже розпочав.

Зиновій Карпінський – депутат Львівської обласної ради від КУНу, підприємець. У березні 2011 року визнаний одним з кращих підприємців у конкурсі "Власний бізнес". Проводить зустрічі в окрузі, працює як депутат, відкриті громадські приймальні.

Олександр Черненко, голова Правління Комітету виборців України, Оксана Дащаківська, виконавчий директор Львівської обласної організації КВУ, для УП