На що живуть німецькі депутати? Порівняйте з українськими

Українські парламентарі ніяк не наважаться об'єктивно подивитись на свій статус. Вони не розуміють, що їхня присутність у парламенті забезпечена винятково мандатом довіри виборця – звичайного українця, який бажає кращого життя.

Народні депутати України не усвідомлюють, що в західних демократіях парламент – це місце роботи, а конституційна діяльність на ньому винагороджується адекватною заробітною платнею з коштів платників податків.

Для більшості ж вітчизняних депутатів парламент є броньованою парасолькою для власного бізнесу та місцем, де можна безкоштовно отримати квартиру й політати щотижня на літаку. Для деяких депутатів парламентаризм є ще й діяльністю, яку можна не забезпечувати власною присутністю й отримувати за відсутність на роботі не тільки зарплату, а й усі можливі пільги, доплати, надбавки й компенсації.

Інформація про те, що в грудні 2011 року депутати відмовилися від деяких вагомих пільг, виявилась аж занадто перебільшеною. Щодо себе депутати проголосували тільки за те, щоб лише протягом 2012 року не отримати матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати, одноразову грошову компенсацію витрат для створення належних житлових умов та безкоштовну путівку для санаторно-курортного лікування.

Усі інші пункти "відмови від пільг" стосувались колишніх депутатів, і теж тільки в 2012 році.

На тлі зазначеного УП вирішила поцікавитись, на що живуть депутати за кордоном? Наприклад, члени Бундестагу в Берліні...

У всіх німецьких депутатів, членів Німецького Бундестагу – незалежно від попередньої діяльності – однакова зарплата. За посадою додаткові кошти отримує тільки керівництво парламенту: президент Бундестагу – додатково один оклад, а його заступники – половину окладу щомісяця.

Розмір зарплатні німецького депутата із січня 2012 року становить брутто 7 960 євро на місяць, до того часу – 7 668 євро.

Варто наголосити, що ця сума встановлена в законі й зорієнтована на розмір зарплати представників влади з порівняними умовами праці. Так, по зарплаті до депутатів Бундестагу, які представляють виборчі округи з кількістю виборців від 160.000 до 250.000 осіб, прирівнюються мери невеликих міст та общин з 50 000 – 100 000 мешканців, а також судді Федерального суду, які також є незалежними і підкоряються винятково закону.

Жодних понадзарплатних виплат членам Бундестагу не присуджується: вони не мають ні відпускних, ні різдвяних, ні премій.

Крім зарплати, на яку депутат забезпечує особисто себе й свою сім'ю, щомісяця він отримує 3 969 євро, які не оподатковуються і якими відшкодовується діяльність, пов'язана з виконанням депутатського мандату. Щодо витрат цих грошей депутат Бундестагу звітувати не повинен.

За словами німецьких депутатів, ця сума – 47 628 євро на рік – використовується на їхню поточну депутатську діяльність: оренду офісів у виборчих округах, їхнє меблювання, оплату комунальних послуг; оренду житла у Берліні, оплату готелів, таксі, літературу, репрезентативні матеріали щодо професійної депутатської діяльності тощо.

Зверніть увагу, що на оренду житла в Берліні для депутата Бундестагу кошти передбачені саме в межах зазначених 3 969 євро на місяць.

За законом, право на службову квартиру з меблюванням, яку оплачує парламент, має тільки президент Бундестагу.

Берлінець Гаральд Кох, депутат фракції "Лівиця" (Die Linke) у Бундестазі, розповів, що щомісячні кошти в сумі 3 969 євро він спрямовує на фінансування політичних заходів та утримання двох офісів у виборчому окрузі, а також на публікації за темами професійної політичної діяльності.

Депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Флоріан Пронольд витрачає ці кошти, зокрема, на оренду житла – 17% коштів, на відрядження – 13%, забезпечення літературою – 7%, на загально-управлінську діяльність в офісах у Бундестазі та виборчому окрузі – 34%, та на інші потреби.

Пронольд додав, що саме із цієї суми відшкодування депутат Бундестагу оплачує фракції й свої "прогули": неявка на пленарне засідання коштує депутатові 100 євро, а відсутність на "не пленарному" засіданні та під час поіменного голосування – 50 євро.

До речі, розмір відшкодувань за прогули визначений у німецькому законі про статус депутатів Бундестагу. У ньому записано й те, що депутати мусять оплачувати відсутність на засіданнях навіть за наявності лікарняного. Щоправда, такий прогул із поважної причини вартує лише 20 євро.

Необхідно додати, що депутати, які обіймають керівні посади у фракціях Бундестагу, також отримують від останніх зарплату. Так, Ульріх Клебер, який є заступником голови фракції СДПН, отримує 3.451 євро щомісяця за роботу на цій посаді.

Крім зазначених сум, депутати Бундестагу отримують і відшкодування для облаштування офісу в Берліні максимально до 12 000 євро на рік.

Оскільки Бундестаг надає кожному депутатові офіс у Берліні із двома комп'ютерами, одним ноутбуком, телефоном, факсом та необхідним меблюванням, то зазначені 12.000 євро на рік Бундестаг відшкодовує депутату як матеріальні витрати на утримання офісу, зокрема, телефонні розмови. Таке відшкодування здійснюється тільки за наявності відповідних рахунків і в межах названої суми.

Для офісів у виборчому окрузі Бундестаг надає депутату один комп'ютер із принтером та один ноутбук.

Іще одна графа витрат – оплата персоналу в депутатських офісах. Протягом 2011 року на оплату співробітників депутат отримував щомісяця до 14 978 євро, з 1 серпня 2011 року – до 15 053 євро. Ідеться про оплату помічників, наукових консультантів, практикантів, секретарок. Однак свою зарплату зазначені особи отримують, оминаючи депутата – тобто, безпосередньо від Бундестагу.

У Флоріана Пронольда працюють троє наукових консультантів, один референт, одна секретарка й двоє студентів. Їхній робочий час коливається від 12 до 35 годин на тиждень.

Деякі депутати обмежуються одним помічником або науковим консультантом, деякі на ці кошти ще запрошують на практику до себе в офіс молодих політично активних людей із виборчого округу або з-закордону.

Так, Ульріх Клебер від СДПН має по одному науковому консультанту в Берліні та Бонні, де знаходиться його виборчий округ, практиканта, і з цієї ж суми робить внески для оплати своїх співробітників у фракції СДПН та депутатської групи землі Північний Рейн-Вестфалія.

Якщо депутат повністю не використовує кошти, що виділяються на персонал, вони залишаються в Бундестазі, і наприкінці року право на них втрачається.

Що стосується відшкодувань на транспорт, то депутатам Бундестагу гарантується оплата поїздок Німецькою залізницею першим класом у межах Німеччини та використання на запит службових автомобілів у межах Берліна. Єдина умова – усі переміщення повинні бути пов'язані з депутатською діяльністю.

Єва Хааке із прес-служби Бундестагу наголосила, що дозволи на використання літаків та спальних місць у поїздах у межах Німеччини надаються тільки тоді, коли депутат підтверджує, що подорож пов'язана з виконанням депутатського мандату. На зарубіжні перельоти повинна надаватись згода президента Бундестагу.

За словами Єви Хааке, з держбюджету 2009 року на транспортні витрати депутатів було витрачено 6,99 мільйонів євро, у 2010 році – 6,14 мільйонів, а на 2011 рік було заплановано витрат на 6,34 мільйонів євро.

Флоріан Пронольд пояснив, що від Бундестагу він отримує спеціальну картку Німецької залізниці, через яку остання надсилає рахунок Бундестагу за поїздки залізничним транспортом.

Депутат розповів ще про одну авіа-дрібничку: оскільки авіакомпанії вводять бонусні програми, то Бундестаг домовився з "Люфтганзою" про те, що бонуси, які один депутат отримує за перельоти, він може або використовувати сам, або надавати в користування іншим колегам. Депутат наголосив, що при цьому йдеться винятково про службові відрядження, тобто використання бонусів на приватні перельоти забороняється. Цим самим Бундестаг економить кошти платників податків.

На питання "Української правди", чи перевищують депутати розміри транспортних лімітів, Єва Хааке відповіла: "У нас такого не відбувається. Тільки теоретично: якщо б сталося так, що заплановані витрати на службові пересування транспортом були б вичерпані, то необхідно було б через бюджетний комітет, міністерство фінансів та ухвалення змін у законодавство змінювати рядок таких витрат. Але я не пам'ятаю, щоб про це навіть ішла мова".

Також німецькі депутати та члени їх сімей, як і всі держслужбовці Німеччини, отримують часткове відшкодування коштів, що спрямовуються ними на медичне страхування.

Для більшого розуміння виборцями матеріального боку депутатської діяльності, Флоріан Пронольд навів на своєму веб-сайті дані останніх років, що дозволяють порівняти його доходи як депутата Бундестагу з доходами деяких інших професійних груп у Німеччині.

А щоб читач, який не є членом правління BMW, а працює в Україні вчителем чи служить офіцером в українській армії, зрозумів, як у Німеччині ставляться до його роботи в порівнянні з роботою депутата Бундестагу, ми поцікавились і даними про доходи таких груп населення.

У середньому по Німеччині зарплата вчителя в середній школі та гімназії становить від 2 807,65 євро на місяць після сплати податків, до 3 855,75 євро, у залежності від стажу роботи та рівня освіти. Із цієї суми сплачуються кошти на страхування від безробіття та медичне страхування. Ставки в початковій школі дещо нижчі.

Однак, треба наголосити, що Німеччина має федеративний державний устрій. Тож питання освіти відносяться до компетенції федеральних земель. Відтак, у кожній із земель існують свої законодавчі нюанси щодо регулювання діяльності шкіл та університетів.

Зарплата автомеханіка зі спеціальною освітою становить 12,45 євро на годину, при 38-годинному робочому тижні це – 1 890 євро на місяць.

Зарплата офіцера Бундесверу залежить від військового звання. Так, 22-річний лейтенант на початку служби отримує 2 000 євро на місяць після сплати податків, старший лейтенант авіації, наприклад, 25-річний пілот винищувача – 3 000 євро, 27-річний капітан десантного елітного підрозділу – 3 700 євро.

Військовослужбовці не сплачують страхові внески, оскільки вони застраховані державою.

...Ось таке німецьке c'est la vie.

Олена Міллер, спеціально для УП