Навіщо йдуть в мери?
Більшість мерів, обраних громадами міст, були чи залишаються успішними бізнесменами. За цивілізованою схемою, людина, яка стала міським головою, використовує свій досвід, зароблений у бізнесі, на вирішення проблем своїх виборців.
Але в Україні, як завжди, цивілізовані схеми не працюють. Люди, що вклали гроші у вибори, використовують придбані посади лише для того, щоб допомогти бізнесу, який їх вигодував.
Ми проаналізували, з якого бізнесу вийшли мери обласних центрів, та як цей бізнес співпрацює з місцевою владою, іншими словами – зі своїми співвласниками. Виявилось, що не мало міських голів. (Аналізувалі поки що не всіх мерів.)
Младомери
Найбільш цинічною в розрізі допомоги власним підприємствам є діяльність молодих бізнесменів, які отримали владні крісла не так давно.
Серед них мер Полтави Олександр Мамай.
До того, як очолити Полтавську міськраду, він керував власним аграрним підприємством "Інтер-Агро".
Ставши міським головою, Мамай заявив, що позбавився бізнесу, але насправді він переписав його на свою дружину Людмилу та доньку – Ірину Климко.
Крім того, частина бізнесу Мамая дісталась народному депутату Андрію Веревському, який пройшов у Раду по спискам БЮТ, а після обрання президентом Віктора Януковича переметнувся до регіоналів.
Веревський – не тільки бізнес-партнер Мамая, але й родич.
Молодша донька полтавського мера в шлюбі із двоюрідним братом нардепа Богданом Кириченком.
Подивитися |
Подивитися |
Засновником фірми "Торговий дім "Інтер-Агро" із групи компаній "Інтер-Агро" є донька полтавського мера Ірина Климко
Показовим стала закупівля комунальним підприємством Полтавської міськради "Полтава-сервіс" послуг з охорони п'яти полтавських ринків. За результатами тендеру, який завершився в жовтні минулого року, переможцем було обрано ТОВ "Приватна служба охорони "Скорпіон".
До кінця 2010 року, тобто до місцевих виборів, на яких Мамай став мером Полтави, співзасновником охоронної фірми була донька мера Ірина Климко. З початку 2011 року в засновниках "Скорпіону" значиться ТОВ "Інтер-Агро Капітал" – одна з фірм групи компаній "Інтер-Агро", у засновниках яких переплетені родичі Мамая та Веревського. Вартість послуг "Скорпіону" склала 483 тисячі гривень.
Цей тендер цікавий ще й тим, що саме восени минулого року Олександр Мамай почав "війну проти стихійних ринків". Згідно з новелами, які запропонував мер, усі полтавські підприємці мають торгувати в лише відведених для цього місцях. Тобто – на ринках, які охороняє підконтрольний йому "Скорпіон".
Полтавська міськрада замовила охорону комунальних ринків фірмі, що контролюється родиною мера
Не менш цинічною є діяльність мера Черкас Сергія Одарича, бізнес-партнером якого називають урядового уповноваженого із питань дерегуляції господарської діяльності Михайло Бродського.
Обидва політичні діячі в минулому пов'язані спільним меблевим бізнесом. Фірма, що стала ексклюзивним дилером Черкаської міськради для будь-яких видів товару, навіть назву отримала "меблеву" – "Спецдревцентр".
Слід зазначити, що тут схема підтримки власного бізнесу видалась більш оригінальною.
Улітку минулого року на тендерах черкаських органів місцевої влади заявилась нова зірка – ТОВ "Спецдревцентр". Прізвища засновників цієї фірми нічого не скажуть пересічному громадянину.
Проте, її директор Андрій Дзюба, перед тим як очолити підприємство, майже три роки працював заступником мера Одарича, а до цього – на різних посадах у фірмах, що належать Одаричу й Бродському.
З липня по жовтень "Спецдревцентр" виграв три тендери Департаменту економічної політики та розвитку Черкаського міськвиконкому. Фірма продала міськраді матеріал для покрівлі даху, контейнери для сміття та теплові лічильники. Усе це коштувало більше мільйона доларів.
Вражає й сума закупівель, і різноманітність товарів, яку спромігся поставляти Черкаській владі "Спецдревцентр".
"Спецдревцентр" поставляє черкаській міськраді і будматеріали, і урни, і лічильники тепла
Приблизно таку саму схему використовує мер Харкова Геннадій Кернес, який із початку 90-х працював менеджером у різних комерційних структурах, а до влади прийшов у тандемі з іншим бізнесменом – Михайлом Добкіним.
При мері-Добкіні Кернес був секретарем міськради, при Добкіні-губернаторі став міським головою.
Ще з 2009 року тендери Харківської міськради на будівельні та ремонтні роботи почало вигравати ТОВ "Паркінг+".
З кожним роком здобутки цієї фірми на тендерах Добкіна-Кернеса зростали.
Із травня по вересень 2011 року Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради замовило "Паркінг+" капітальний ремонт восьми харківських вулиць на загальну суму 231,68 мільйонів гривень.
"Паркінг+" – найчастіший переможець на тендерах будівельного департаменту Харківської міськради
До 2011 року співзасновником і директором ТОВ "Паркінг+" був депутат Харківської міськради від ПР Володимир Чумаков. До речі, це відображено в його офіційній біографії.
У грудні 2010 року Чумаков став радником харківського мера. Тоді ж його було призначено на посаду голови Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міськради – того самого, тендери якого виграє "Паркінг+" – де він перебуває й нині. А влітку 2011 року Чумакова в засновниках фірми замінила офшорна компанія із Британських Віргінських островів "Валдхем трейдинг корп", визначити власника якої неможливо.
Невже колишній бізнесмен вирішив позбавитися свого бізнесу та перейти на чиновницьку роботу заради покращення свого фінансового стану? Зарплатня мера Геннадія Кернеса вкупі з окладом та матдопомогою не перевищує 1,5 тисячі доларів, а дохід начальника департаменту буде ще меншим.
Виходить, що пан Чумаков, який є відповідальною особою, за кошти платників податків замовляє власній фірмі ремонт харківських вулиць.
Подивитися |
Подивитися |
Тепер замість Чумакова засновником "Паркінгу..." є компанія "Валдхем трейдинг корп", власника якої визначити неможливо
Корпоративні висуванці
Ще одним прикладом використання своєї посади для просування власних бізнес-інтересів є діяльність Херсонського мера Володимира Сальдо.
Кар'єру він зробив на місцевому будівельному комбінаті "Херсонбуд". Як ідеться в офіційній біографії мера, прийшовши туди майстром в 1973 році, за 20 років він став начальником будівельно-монтажного управління "Промбуд-3" акціонерної проектно-будівельної фірми "Херсонбуд". На цій посаді Сальдо працював до 2001 року, аж поки не пішов у владу.
Після прийняття закону про захист персональних даних, у базі даних ДКЦПФР, сайт smida.gov.ua, не розкриваються прізвищ фізичних осіб – власників акцій. Тому документально підтвердити те, що Сальдо володіє частиною акцій "Херсонбуду" не можливо. Але достеменно відомо, що в 2010 році у власності херсонського мера були акції комбінату.
В 2011 році будкомбінат отримав у Херсоні два бюджетні підряди. У серпні БМУ "Промжитлобуд -5" ВАТ "АПБФ "Херсонбуд" стало переможцем тендеру Управління капітального будівництва Херсонської міськради, отримавши 585 тисяч гривень на встановлення фонтанів та благоустрій прилеглої території навколо будівлі Херсонської міськради по проспекту Ушакова, 37.
Іншими словами, херсонський мер заплатив півмільйона підприємству, на якому пропрацював 20 років і часткою якого, як мінімум до кінця 2010 року, володів сам.
Подивитися |
Херсонська міськрада замовила "Херсонбуду" благоустрій території навколо своєї будівлі
Пізніше "Херсонбуд" отримав від херсонської міської влади ще більший підряд. У жовтні Комунальний заклад "Херсонська міська клінічна лікарня імені Лучанського" замовив комбінату капітальний ремонт рентген-операційного блока за 1,13 мільйони гривень. Найцікавіше те, що тендер було проведено за безконкурсною процедурою "в одного учасника". Обрання такої процедури в тендерній документації аргументовано "нагальною потребою в здійсненні закупівлі в зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів".
Для тих, хто не часто стикається із креативними обґрунтуваннями під час державних закупівель, треба пояснити, ще ця цитата закону може означати що завгодно. Але зазвичай – говорить про те, що замовник хоче швидко віддати підряд конкретній фірмі, щоб унеможливити перемогу на тендері для інших учасників.
Подивитися |
Херсонська клінічна лікарня без конкурсу замовила ремонт у компанії, яка вигодувала мера
Приблизно за такою ж схемою преференції отримує кіровоградський завод "Червона зірка", на якому свій багаторічний трудовий шлях пройшов мер Кіровограда Олександр Саінсус.
З 1995 по 1999 роки він обіймав посаду голови правління – гендиректора ВАТ "Червона зірка". Сьогодні кіровоградська митниця орендує в "Червоної зірки" приміщення під свій офіс.
Аналогічні стосунки були між колишнім мером Запоріжжя Євгеном Карташовим та меткомбінатом "Запоріжсталь", на якому Карташов пропрацював заступником директора та голови правління з 1992 по 1999 роки.
Львівський мер Андрій Садовий через департамент "Адміністрація міськголови" Львівської міськради в червні минулого року за 158 тисяч гривень найняв ТОВ "РА Люкс" для рекламування діяльності міської влади. Радіостанція "Люкс" була заснована в 1993 році Олександром Кривенком та Ігорем Копистянським та безпосередньо Садовим. З 2002 по 2006 роки майбутній львівський мер був головою ради радіостанції. А із приходом до влади переписав свій медіа бізнес на дружину.
Втім, це лише вершина айсбергу – те, що можна прослідкувати, використовуючи вісник державних закупівель та офіційні біографії мерів.
До речі, більшість із керівників міст імітує відкритість своєї діяльності.
Сергій Одарич, наприклад, є активним блоггером. У Живому журналі мер Черкас розповідає про свою діяльність та питається порад у читачів свого ЖЖ. Одарич, Садовий, Сальдо, Мамай мають сторінки в соціальній мережі Facebooke, де теоретично спілкуються зі своїми виборцями.
Усе це має сприяти розповсюдженню позитивного іміджу, що в результаті допоможе їм бути переобраними на свої посади на наступних виборах.
А до того часу, разом із планами про розвиток своїх міст – мери обов'язково придумають, які ще використати сценарії переводу бюджетних коштів на рахунки підконтрольних їм фірм.
Сергій Головньов, за підтримки фонду "Відродження", проект ГО "Незалежна асоціація журналістів" – "Прозорість держзакупівель – посилення підзвітності та ефективності органів влади", спеціально для УП