Віктор Янукович під Варшавським пресом

"...Хмари над нашою євроінтеграцією розвіюються", - дивився щасливим поглядом на ясне варшавське небо посол України при Євросоюзі Костянтин Єлисєєв.

Стояла сонячна погода, і добігав кінця самміт Східного партнерства. Більш суперечливого твердження в цих умовах складно було уявити.

З одного боку, Україна справді може досягнути небаченої глибини інтеграції з Євросоюзом, після чого стане взірцем для решти пострадянських республік. З іншого – вона зупинилася за крок до формалізації нової якості відносин – Угоди про асоціацію. І хепі-енд у цій історії залежить від людини, яка сьогодні не має іншого статусу, ніж ув’язнена камери № 242 Лук’янівського слідчого ізолятору.

Стосунки нинішнього українського президента із Заходом дісталися перехрестя. "Усі погляди на Януковича", - такими словами зустрічала самміт Східного партнерства у Варшаві місцева газета Warsaw Business Journal, що вмістила на першу шпальту фотоколаж Тимошенко за гратами.

Східне партнерство – це ініціатива Євросоюзу для шести країн колишнього Радянського Союзу: України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії та Білорусії. Воно виникло старанням Польщі та Швеції як спроба залучити пострадянський табір до ЄС, не обіцяючи при цьому перспективу членства.

Успішне завершення історії з Україною – це виклик самій Варшаві та їхньому головуванню в Євросоюзі. Це - екзамен їхнім амбіціям претендувати на роль регіонального лідера ЄС.

Янукович прорахувався, сподіваючись, що Польща, виходячи зі стратегічної дружби з Україною, пом’якшить удар від посадки Тимошенко. Насправді Варшава стала головним адвокатом ідеї звільнення лідера БЮТ.

З іншого боку, поляки не можуть бути аж надто делікатними. Сьогодні там при владі тріумвірат від Європейської народної партії – президент, прем’єр-міністр і спікер представляють ту саму силу, яка входить в одну політичну родину з Юлією Тимошенко.

До зустрічі з Януковичем у Варшаві готувалися не лише поляки. Самміт Східного партнерства мав стати майданчиком, де європейські лідери збиралися послати українському президенту останнє попередження.

Так, напередодні зустрічі Меркель та Януковича посол Німеччини в Києві зібрав у себе опозиціонерів. Крім того, на судових засіданнях по справі Тимошенко постійно була присутня заступник глави німецької дипмісії Анка Фельдгузен.

За тиждень до самміту в Брюсселі побували Арсеній Яценюк і Петро Порошенко, де вдвох переконували профільного єврокомісара Штефана Фюле не втрачати Україну з поля зору.

Ще одна неприємність для Банкової – до американського, німецького, французького та польського голосів, які публічно попереджають Україну про ризики зриву євроінтеграційного процесу, додалася Британія.

Як відомо, Янукович давно і безрезультатно домагається запрошення до Лондона від Девіда Кемерона. Єдине, що він зміг отримати - це рукостискання в кулуарах останнього Давосу. Британію на самміті Східного партнерства представляв заступник прем’єр-міністра Її Величності Нік Клегг.

В нього не було двосторонніх зустрічей з Януковичем, але про настрої, які панують на Даунінг стріт, свідчить блискуча промова Клегга на форумі громадських організацій Східного партнерства, де він приділив декілька слів і підконтрольній Януковичу території.

- ...У держави Україна є все, щоб стати європейським титаном. Але тільки якщо її буде побудовано на динамічній ринковій економіці, поєднаній з живою демократією. Щоб закінчити переговори з ЄС - переговори, які мають перетворити українську економіку революційним чином - ми маємо бачити чесні вибори, вільну пресу і гарантії того, що влада не займається переслідуваннями за політичні погляди. В іншому випадку Європарламенту буде дуже важко ратифікувати угоду – угоду, яка зараз так спокусливо близька.

Тобто всі обставини вказували на те, що Віктор Янукович потрапить у єэвропейський епіцентр уваги.

Варшава вітає гостей

Віктор Янукович прилетів до Варшави вдень у четвер. У поїздці його не супроводжувала Ганна Герман, яка досі вважалася провідником Януковича в польський контекст, оскільки тривалий час прожила в цій країні. Відсутність Герман можна вважати знаком остаточного занепаду її зірки.

Янукович прибув завчасно, щоб встигнути провести двосторонню зустріч з президентом і прем’єр-міністром Польщі. Про зміст цих переговорів офіційно не повідомлялося.

Янукович і польський прем'єр Дональд Туск. Фото прес-служби польського уряду

Водночас, за інформацією Української правди, Янукович озвучив полякам спосіб виходу з колізії навколо Тимошенко. Президент, як завжди, абстрагувався і сказав, що не має важелів впливу на суд. Але, додав він, йому так здалося, що група депутатів може погодитися внести законопроект про декриміналізацію статті 365 пункт 3, за яким Тимошенко світить сім років в’язниці.

Ви ж розумієте, продовжував розмірковувати Янукович, я не можу впливати на парламент. Але не виключено, що Партія регіонів підтримає ці поправки, а президент їх підпише. Правда, додав Янукович, за двох умов. Перше – Тимошенко публічно має визнати свою помилку. Друге – Тимошенко має компенсувати завдані "Нафтогазу" збитки.

На бажання Януковича "продати" Заходу саме цей сценарій вказує той факт, що наступного дня, у п’ятницю його було озвучено в державному інформагентстві Укрінформ вустами депутата-регіонала Дмитра Шенцева.

Польські співрозмовники Януковича на самміті були шоковані – озвучені умови означають небажання шукати вихід з ситуації. Тому вони просто запитали Януковича, чи усвідомлює він наслідки, на які наражає Україну.

Після зустрічей з польськими керівниками варшавська програма Януковича передбачала вечерю, організовану для перших осіб саміту Східного партнерства. На ганку гостей вітали польський прем’єр та найвищий посадовець Євросоюзу Герман Ван Ромпей.

Інколи мова жестів говорить красномовніше за слова.

- Добрый вечер! – протягнув Янукович руку Туску.

Польський прем’єр її потиснув.

- Гуд івнін! – Янукович переключив увагу на Ван Ромпея.

Нейтральне вітання з Януковичем здавалося, нічим особливим не вирізнялося. Але цю картину варто порівняти з тим, як європейські керівники тепло обіймали молдавського прем’єр-міністра Влада Філата. Сьогодні його країна, яка активно імплементує європейське законодавство – це новий фаворит брюссельських чиновників на полі Східного партнерства.

Вечеря керівників делегацій відбувалася глибоко законспірованою. Туди не допускалася не лише преса, але навіть особистий фотограф польського прем’єра. Загалом самміт проходив повністю в закритому режимі – преса не чула жодного виступу на жодному із заходів.

Наступного ранку Янукович мав двосторонні зустрічі. Журналістам було продемонстровано протокольну зйомку його рукостискань з європейськими керівниками Баррозо і Ван Ромпеєм, а також з Ангелою Меркель.

Побачення Януковича з канцлером, за словами німецьких журналістів з каналу ARD, тривало не більше 10 хвилин, хоча в програмі президента їй було зарезервовано 40. Враховуючи, що напередодні Меркель протягом півтори години спілкувалася з білоруською опозицією, це також яскраво показує сьогоднішні пріоритети канцлера.

Розмова Януковича з європейцями була малоприємною, судячи з похмурої маски, з якою він попрямував на своє місце за квадратним столом самміту.

Янукович після сеансу психотерапії від європейців. Фото прес-служби польського уряду

Учасники Східного партнерства сиділи окремо від європейців, а місце українського президента виявилося поряд з вакантним кріслом Білорусії, яка повністю проігнорувала захід через відмову ЄС запросити Лукашенка. Порожнє місце по ліву руку від Януковича – це була красномовна ілюстрація для нього, чим закінчуються ігри в диктаторів у Європі.

Сам самміт відбувався у форматі три хвилини від кожної держави-члена Євросоюзу і п’ять – від країни Східного партнерства. Жодна трансляція також не була передбачена.

Після закінчення пленарних засідань прес-служба президента України вирішила зробити підхід до преси. Він ніде не анонсувався - за задумом, там мали брати участь лише ті журналісти, яких Янукович привіз з собою із Києва, оплативши їм переліт за кошти державного бюджету. Зазвичай це лояльні до нього видання, які дорожать місцем в пулі, тому вони ніколи не засмучують Януковича неприємними запитаннями.

"Українській правді" випадково вдалося дізнатися, де буде підхід. Те, що відбулося далі, стало черговим підтвердженням, що Банкова використовує технологію фільтрування запитань до Януковича від непідконтрольних журналістів - і робить це навіть за кордоном.

Спочатку Янукович відповів про Тимошенко. Так, озвучена ним позиція виглядає надто цинічною для кожного, хто знайомий з українськими реаліями.

- Ми бачимо, що це питання хвилює представників деяких країн ЄС... Мені взагалі не хотілося би його коментувати , бо це може розглядатися як тиск на суд чи правоохоронні органи. А суд у нас є незалежною гілкою влади, і в ЄС це добре розуміють... - не відводячи очей, заявив Янукович.

А далі журналісти з пулу вирішили поцікавитися у Януковича про його бажання... підвищити зарплати вчителям – дуже "актуальне" запитання у Варшаві, де темою номер один навіть для європейських журналістів є драматичні події з демократією в Україні.

На це питання Янукович відповідав ледь не 10 хвилин – дві третини всього брифінгу. Звісно, цей сценарій призвів до того, що "непулівські" журналісти були позбавлені права на запитання. Коли до них дійшла черга, з-за спин пролунав голос керівника президентського протоколу Юрія Ладного:

- Брифінг закінчено. У нас наступний захід.

Його тут же підтримала прес-секретар Януковича Дарія Чепак, яка відповіла невдоволеним журналістам оригінальною пропозицією:

- Якщо у вас залишилися запитання до президента, надішліть їх мені у письмовому вигляді.

Насправді жодних заходів, на які так поспішав Янукович, у нього більше не було. Після підходу до журналістів передбачалася його участь в обіді глав делегацій. Це – останній пункт програми самміту Східного партнерства. Однак в призначений час він не з’явився в Королівському замку.

"Президент вирішив не залишатися на ланч та полетів додому", - повідомив співрозмовник у складі української делегації.

Можливі причини скасування цього пункту програми Януковича стали відомі пізніше - з виступу президента Європейської ради Германа ван Ромпея на підсумковій прес-конференції після закриття самміту Східного партнерства.

- І на вечері вчора вночі, на пленарних сесіях, і на двосторонніх зустрічах з паном Януковичем, в тому числі на якій присутній був я, порушувалася тема Юлії Тимошенко... - сказав керівник Євросоюзу.

Цікаво, що ван Ромпей цю відповідь на питання журналістів про Тимошенко... читав з папірця. Тобто події в Києві настільки глибоко зайшли в контекст східної політики Брюсселя, що єврочиновники передбачили таке запитання до свого керівника та підготували йому тези до прес-конференції. Іншими словами, позиція по Тимошенко вироблена в Євросоюзі навіть на рівні технічного персоналу.

- ...Ми передали нашу стурбованість долею колишнього прем’єр-міністра, - продовжував Ван Ромпей, - а також наше неприйняття можливого вибіркового використання правосуддя щодо колишніх членів уряду.

Чи не вперше європейські керівники, дуже обережні у своїх виразах, публічно дорікали Януковичу судом над екс-прем’єр-міністром.

- Ми всі висловили наше задоволення рішучим вибором України на користь європейського шляху, - продовжив президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо. - Це дуже ясно передали і я, і президент Ван Ромпей пану Януковичу. Але водночас ми ясно висловили пану Януковичу свою стурбованість справою Тимошенко.

Під час фінального брифінгу було поставлено три запитання - польськими, українськими та європейськими журналістами. Всі три стосувалися справи Тимошенко.

Найбільш відвертим був прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, якому сьогодні не позаздриш – геополітично він має відстоювати Україну, але водночас перевиховувати її керівника. Туск прямо попередив, що історія може закінчитися зривом Угоди про асоціацію.

- І ми дуже чітко передали керівництву України позицію ЄС загалом і кожного з нас окремо: утиски опозиції, порушення прав людини дуже серйозно ускладнюють реалізацію таких устремлінь і може кинути тінь на фінал переговорів про Угоду про асоціацію”, - повідомив Туск.

- Самміт Східного партнерства не залишив ніяких ілюзій, - продовжував польський лідер. - Європейські стандарти – це в першу чергу дотримання прав людини. І ніхто не повинен мати сумнівів, бо ми ставимо ці цінності дуже високо, коли говоримо про європейські перспективи наших партнерів...

Перспектива мовою натяків

За підсумками самміту Східного партнерства було ухвалено декларацію. Для Євросоюзу важливо було здійснити ритуал, який би показував їхню хоча би вдавану зацікавленість у цьому регіону. Насправді ж для України декларація має декілька сигналів.

Так, у тексті вдалося змінити формулювання щодо безвізового режиму між країнами Східного партнерства та ЄС. Замість слів "у довгостроковій перспективі” написали, що скасування віз можливе "у свій час”, коли будуть виконані необхідні критерії.

Подібні дрібні, на перший погляд, зміни важливі у діалозі з єврочиновниками, які формалізують всі свої кроки. Очевидно, саме таке визначення про безвізовий режим перепишуть в Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Це – позитивно для України, тому що на сленгу єврочиновників "довгострокова перспектива" означає 5-10 років, не менше. Таким чином, це дозволяє сподіватися, що омріяне може статися раніше.

Також у варшавській декларації міститься формулювання, що переговори стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС "можуть" закінчитися до самміту Україна-Євросоюз в грудні 2011 року.

Тобто Брюссель не наважився брати на себе чіткі зобов’язання. При цьому, насправді, переговори майже завершені, а головний відповідальний за них, заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін, уже обговорюється як можливий новий посол України в Німеччині. Головна проблема, яка стримує Угоду про асоціацію – це справа Тимошенко.

Крім того, фахівців з євроінтеграції може насторожити заява Януковича про те, що Україна наполягатиме на фіксації в Угоді про асоціацію перспективи членства. Це є неприйнятним для єврочиновників, оскільки вони не мають відповідного мандату від своїх урядів, а ті не мають згоди всередині європейських країн. І спроби Банкової дотиснути питання може лише зірвати підписання. А в нинішніх обставинах ця умова Януковича взагалі може виглядати як пошук Києвом приводу, щоб відмовитися від Угоди про асоціацію.

Насправді, Східне партнерство і Угода про асоціацію як вінець цієї програми не дають обіцянки членства в Євросоюзі. Але по формі саме Угода про асоціацію є частиною сценарію, який переживали країни Східної Європи на шляху до ЄС.

Тут показові слова польського міністра закордонних справ Радека Сікорського, сказані у Варшаві:

- Коли Польща підписали на початку 1990-х Угоду про асоціацію з ЄС, вона була значно вужчою. Якщо ми були в змозі увійти до Союзу, то чому інші зазнають невдачі?

Окрім того, що переговори з Україною можуть завершитися цього року, в декларації самміту також повідомлялося, що в 2011 році вони можуть початися з Молдовою та Грузією.

Насправді, успіх України у Східному партнерстві є важливим для всіх. Київ є криголамом, і результатами його досягнень користуватиметься решта держав, які вже йтимуть прокладеним фарватером. Питання лише, чи усвідомлює до кінця Віктор Янукович свою роль в цьому процесі? І те, що спрага політичного реваншу важить набагато менше, ніж історія цілого регіону?

Поїздка журналіста Української правди до Варшави організована за сприяння представництва Євросоюзу в Україні та фонду Томпсона