Чому в Україні потрібно підвищувати пенсійний вік? Аргументи з міжнародного досвіду

Той факт, що пенсійна реформа назріла дуже давно, зрозумілий усім. Величезні пенсійні видатки, перманентний дефіцит Пенсійного фонду протягом останніх років, низький рівень пенсій, відсутність чіткого взаємозв'язку між сплаченими пенсійними відрахуваннями працівника і його пенсією, негативний демографічний прогноз – це лише найголовніші ознаки хворобливого стану пенсійної системи в Україні.

Нещодавно президент оголосив про початок пенсійної реформи. І хоча самої програми реформи пенсійної системи ще немає, уже зараз можна говорити про основні зміни, що стосуватимуться існуючої солідарної системи. Ці зміни були сформульовані ще влітку 2010 року. 16 липня уряд направив Лист про наміри до МВФ, де прописані основні зобов'язання, які бере на себе Україна для отримання нової програми кредитування.

Основне зобов'язання, яке викликало найбільший резонанс у суспільстві, стосується "поступового підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, із щорічним підвищенням на 6 місяців кожного року, починаючи з 2010 року, маючи на меті вирівняти пенсійний вік для всіх працюючих".

Чи справді в Україні необхідно підвищувати пенсійний вік? Таке підвищення має стосуватися лише жінок, чи пенсійний вік потрібно підвищувати й для чоловіків?

Розглянемо ці та інші питання з використанням міжнародного досвіду.

Пенсійні видатки

Україна витрачає на пенсії надзвичайно високу частку ВВП, і ця частка постійно зростає.

Так, у 2003 році пенсійні видатки становили 9,2% ВВП, 2004 – 11,4%, 2005 – 15,3%.

Таке різке зростанні пенсійних видатків було зумовлено тим, що за два місяці до президентських виборів у 2004-му році уряд різко підвищив пенсії. Усі пенсії, менші за прожитковий мінімум, були підвищені до цього рівня, і таке підвищення стосувалося майже 12 мільйонів пенсіонерів.

Склалася парадоксальна ситуація, коли мінімальна пенсія стала перевищувати мінімальну зарплату. Рівень видатків на пенсії в Україні почав суттєво перевищувати відповідні видатки в європейських країнах. Ситуація ускладнюється перманентними підвищеннями пенсій напередодні виборів, унаслідок чого таке підвищення доволі часто є хаотичним і політично обумовленим.

Так, у 2007 році видатки на пенсії становили 13,9% ВВП, 2008 – 15,8%, а в 2009 році – понад 18% ВВП. У 2010-му році пенсійні видатки перевищать 17% ВВП.

Різке зростання видатків призвело до того, що ПФ не має достатньо коштів для виплати пенсій. І цей дефіцит щороку зростає.

Це, у свою чергу, зумовлює необхідність постійних трансферів із держбюджету для покриття цього дефіциту. Так, у 2007 році ПФ отримав із держбюджету 18,7 мільярдів гривень, у 2008 – 33,7 мільярдів, 2009 – 40,2, у 2010-му – 60,0 мільярдів гривень.

У проекті закону "Про держбюджет-2011" на дотації Пенсійному фонду закладено 54,8 мільярдів гривень, з яких 37 мільярдів – дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, і 17,8 мільярдів гривень – покриття дефіциту коштів ПФ для виплати пенсій.

Висновок: Україна витрачає на пенсії більше будь-якої країни у світі. Але грошей усе одне не вистачає для виплати всіх пенсій.

Демографічний прогноз

Ситуація суттєво ускладнюється негативними демографічними процесами в Україні.

Населення України стрімко скорочується й старіє. У 1991 році в Україні проживало 51,8 мільйонів осіб, у 1999-му – 49,9, а станом на 1 січня 2010 року – 45,96 мільйонів осіб.

На жаль, негативні демографічні процеси будуть лише поглиблюватися. Так, за даними Світового банку, Україна буде мати найбільше відносне зменшення населення серед усіх пострадянських країн.

Скорочення населення викликане тим, що рівень смертності перевищує рівень народжуваності. Щороку населення України скорочується приблизно на 200 тисяч осіб.

Зменшення кількості населення в Україні супроводжується його старінням, тобто частка людей літнього віку у віковій структурі населення зростає. У 2009 році частка населення старше чинної межі пенсійного віку становила 26%. До 2021-го року вона збільшиться до 29%, а в 2050-му році – до 38% населення.

Співвідношення групи населення старше 65 років та населення у віці 15-65 років зросте з 23% у 2010 році до 38% у 2050-му році.

Старіння населення є загальною проблемою більшості розвинених країн. І саме це зумовлює підвищення пенсійного віку.

Висновок: населення України зменшується й старіє, а тому не можна зволікати з пенсійною реформою.

Вік виходу на пенсію: міжнародне порівняння

В Україні залишаються ще радянські стандарти пенсійного віку: 55 років для жінок і 60 років для чоловіків. Однак реалії сьогодення значно відрізняються від того, що було 20 і більше років тому.

З таблиці 1 видно, що в Україні є найнижчий вік виходу на пенсію, поряд із Росією, Білоруссю та Узбекистаном. Чинна межа пенсійного віку була встановлена ще в 30-х роках ХХ століття, і з того часу не переглядалась.

Таблиця 1. Демографічна статистика пенсійних систем

* – Кількість населення у віці 14 років і молодше, плюс кількість населення 65 років і старше, поділити на кількість населення у віці 15-64.

Джерело: Social Security Programs Throughout the World: Europe, 2010; Social Security Programs Throughout the World: Asia and Pacific, 2008

Натомість у країнах Центральної Європи середній вік виходу на пенсію для чоловіків становить 62 роки, найвищим він є в Польщі та Грузії – 65 років. Для жінок – близько 60 років, найвищий в Естонії – 63 роки. Однак очевидною є тенденція до збільшення віку виходу на пенсію.

Другою помітною тенденцією є наближення віку виходу на пенсію жінок до відповідного показника для чоловіків.

Світова економічна криза змусила країни переглянути свої пенсійні системи. Ці зміни доволі часто стосувалися підвищення пенсійного віку.

Так, у Чехії до 2028 року й в Угорщині до 2017 року пенсійний вік зросте до 65 років як для чоловіків, так і для жінок. В Естонії – до 63 для жінок до 2016 року, і 65 як для чоловіків, так і для жінок з 2017 до 2026 років. Румунія підвищує для чоловіків до 65 і для жінок до 60 років до 2015 року, а Азербайджан – до 63 для чоловіків і 60 для жінок, починаючи з 2010-го. Словаччина підвищує для жінок до 62 років до 2015-го, а Вірменія – до 63 років з 2011-го. У Латвії з 2012 року скасовують достроковий вихід на пенсію.

Як видно, абсолютна більшість країн зробила непростий крок у збільшенні пенсійного віку. При чому робили це поступово, за винятком Грузії, де пенсійний вік був підвищений одразу – до 65 років для чоловіків та 60 для жінок.

Україна не повинна відкладати з підвищенням пенсійного віку для жінок, оскільки в майбутньому проблеми лише загостряться. Водночас, на нашу думку, підвищення пенсійного віку для чоловіків на сьогоднішній день є передчасним.

Висновок: пенсійний вік підвищують навіть у тих країнах, де ситуація є кращою ніж в Україні.

Аргументи противників підвищення пенсійного віку

Противники підвищення пенсійного віку вказують на 2 основні причини, чому цього не слід робити:

1) низька тривалість життя населення;

2) підвищення пенсійного віку спричинить негативні наслідки на ринку праці.

Розглянемо ці аргументи детальніше.

Найчастіше, коли оперують даними про очікувану тривалість життя, використовують показник очікуваної тривалості життя при народженні. Саме такі дані зустрічаються в більшості публікацій міжнародних організацій, наприклад, у Звітах про людський розвиток Програми розвитку ООН.

Однак такий показник не можна використовувати для аналізу пенсійної системи, оскільки в ньому не враховуються зміни в тривалості життя покоління. Тобто використовують метод умовного покоління.

При використанні показника середньої тривалості життя не враховується надзвичайно висока передчасна смертність населення працездатного віку, особливо чоловіків. Так, наприклад, Україна посідає:

– перше місце у світі в рейтингу споживання алкоголю неповнолітніми;

– друге місце в Європі за рівнем смертності від зловживання алкоголем, включно з алкогольним психозом;

– перше місце в Європі за поширеністю тютюнокуріння серед дорослих чоловіків (67 відсотків) та перше місце в СНД серед жінок (більш як 20%);

– одне з перших місць серед країн Європи за рівнем смертності від хвороб системи кровообігу та інсультів;

– друге місце в Європі за смертністю від раку;

– друге місце за кількістю захворювань на туберкульоз;

– п'яте місце в Європі за кількістю жертв внаслідок ДТП.

Враховуючи ці та інші чинники, середня тривалість життя в Україні є невисокою.

Тому ми повинні користуватися показником тривалості життя при досягненні певного віку, наприклад, при досягненні 60-ти років. Цей показник показує, скільки ще років може прожити людина, яка вже досягла віку 60-ти років.

Як видно з таблиці 2, очікувана тривалість життя у віці 60-ти років в Україні була ненабагато менша, ніж у інших країнах. Однак пенсійний вік суттєво відрізняється, якщо порівняти з даними таблиці 1.

Таблиця 2. Очікувана тривалість життя у віці 60 років

Джерело: Demographic Yearbook – 2008

За даними Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення, тривалість життя чоловіків на момент виходу на пенсію в 60 років, становить 14,7 років, а жінок у віці 55 років – 23,4 роки. Відтак чоловіки, які досягли чинного пенсійного віку доживуть у середньому до віку 74,7 роки, а жінки – до віку 78,4 роки.

Тому перший аргумент противників підвищення пенсійного віку слід вважати безпідставним.

Другий аргумент проти підвищення пенсійного віку полягає в тому, що таке підвищення призведе до зростання безробіття.

Однак, за даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2010 року кількість працюючих пенсіонерів становила 2,6 мільйонів осіб, що становить 20,2% усіх пенсіонерів. ДКС не дає точних даних про зайнятість жінок у віці 55-60 років, однак відомо, що у віці 50-59 років зайнятими є 54,1% жінок, а у віці 60-70 років зайнятими залишається 21,8% жінок.

Тому поступове – шість місяців на рік – підвищення пенсійного віку для жінок не матиме різких негативних наслідків для ринку праці.

Висновок: не існує вагомих аргументів проти підвищення пенсійного віку для жінок в Україні.

* * *

Слід погодитися, що підвищення пенсійного віку для жінок, а в майбутньому – і для чоловіків, – є неминучим. Спроби деяких політичних сил установити мораторій на підвищення пенсійного віку в Україні слід вважати контрпродуктивними.

Очевидним позитивом підвищення пенсійного віку для жінок буде підвищення розміру пенсії в зв'язку зі зростанням страхового стажу. Відтак розмір пенсії жінок буде наближатися до величини пенсії чоловіків. Зараз це співвідношення становить 67%, тоді як співвідношення середніх зарплат становить 75%.

І на завершення хочемо наголосити: підвищення пенсійного віку – це ще не пенсійна реформа.

Це – один із багатьох кроків, хоча й найбільш болючий і соціально значимий крок у реформуванні солідарної пенсійної реформи.

Повна пенсійна реформа буде здійснена тоді, коли будуть запроваджені персоніфіковані накопичувальні рахунки й запрацює другий рівень пенсійної системи.

Назар Холод, д-р, Інститут міжнародної економіки імені Пітерсона, спеціально для УП