Атака політичних вірусів

Із наближенням виборів та літнім зниженням цін на медіа-послуги політичні штаби вирішили активізуватися - чого ж добру пропадати. Дехто пішов класичним шляхом, викупивши дешеві білборди, а дехто зробив наголос на вірусному маркетингу - за чутками, найбільш ефективному та недорогому. Щоправда, завдяки вітчизняним консультантам, дешевизна вірусних проектів починається із сум з п'ятьма нулями.

Femenетизація ефіру

Жіноча організація Femen, мабуть, найкращий політичний проект останніх років, успішність якого не викликає сумнівів. Створений за стандартними лекалами, завдяки вдало підібраним лідерам, проект сьогодні може претендувати на самостійне існування, без сторонніх політичних задач.

Те, що Femen не є рухом за права жінок - очевидно для багатьох експертів. Організація взагалі не використовує досвід, який накопичили аналогічні західні структури за десятиліття: немає ані серйозної теоретичної бази, ані проектів законів, ані сильно вираженої діалогічної позиції. Дівчата просто виходять напівголі і привертають увагу до суперечливих проблем на кшталт "Україна - не бордель".

Однак замість дієвих пропозицій щодо захисту жінок (так, наприклад, схожі організації за кордоном лобіюють скоріше легалізацію проституції, ніж обвинувачення жінок легкої поведінки), дівчата зводять розмову до термінів загального значення.

Це так звана "мільтон-мова": коли людину питаєш, чому в неї немає сайту, а на сайті - служби підтримки жінок, а людина відповідає, що в усьому винні продажні політики. А ще краще - гіпотетичні "вони", які все продали, і тепер борються з "нами".

Говорити про різницю між Сімоною де Бовуар та Юлією Кристевою із дівчатами немає сенсу - скоріше за все, вони будуть відповідати в стилі: "Поки ви замилюєте очі футболом, політики розкрадають країну". Між тим, саме Femen замилюють очі своїми сосками, не пропонуючи серйозних тем для дискусій.

Відсутність теоретичного і практичного феміністичного базису в організації підкріплюється декількома публічними випадками: спільним проводженням часу з політиками, хуліганські витівки на ток-шоу. Якщо переглянути ефіри Шустера і Кисельова, то добре видно, що всі учасники просто грають: ведучі не викликають охорону, охорона і сама не спішить виводити непрошених гостей, дівчата красиво ходять по сцені, викрикуючи загальні фрази...

Коли свого часу в прямому ефірі Жириновський і Нємцов плескалися соком одне одному в обличчя - це була політична баталія. Коли пані Шевченко в образі епатажної дівчини просто кидає Нестору Івановичу декілька запитань і спокійно іде від нього (могла хоча б тортом в обличчя шваркнути), то це виглядає як театральна постановка.

Людям, які працюють в рекламі, поведінка Femen зрозуміла і знайома. Це ж звичайні маркетингові прийоми, які мають на меті привернути увагу до продукту. Адже всім відомо, що найдієвіші eye-catchers (образи, що привертають увагу) в рекламі - це секс, жінки, діти та тварини. У випадку із вітчизняними феміністками ми отримали ідеальний рекламний сюжет - дівчата модельної зовнішності світять грудьми на фоні політичного товару.

Вершина Femen як технічного проекту - це перфоменс на виборчій дільниці за декілька хвилин до приїзду Януковича. Звичайно, все можна пояснити іншими причинами - для поїздки до Тимошенко не було грошей, в Києві було багато преси тощо.

Але варто визнати одне: для будь-якого політика це ідеальна ситуація - в день, коли заборонена агітація, гарні напівоголені дівчата влаштовують веселе шоу перед його появою. І, як свідчать численні дослідження, в такій рекламі ніхто не запам'ятовує тексти, найефективнішим є сам сексуальний стимул, а також візуалізації рекламованого товару.

І цілий день всі ЗМІ показували дівчат перед Януковичем... Звичайно, не можна сказати, що саме це забезпечило йому перемогу, чи стало ключовим моментом виборчої кампанії.

Лише маленький гвинтик великої системи, і він відіграв свою роль у нашій внутрішній боротьбі між раціональним і емоційним. Дуже потужний емоційний фактор сексуальності сприяв тому, що деякі люди (особливо чоловіки) менше вагалися, легше робили свій вибір на користь кандидата. Особливо це важливо для тих, хто не визначився, адже ніхто не відміняв фактор візуального заміщення: саме сьогодні, після ранішнього ефіру мені чомусь сподобався Янукович. Можливо, не сам він, а голі дівчата, але яка різниця?

Femen в нашій політиці розпочався як технічний проект, покликаний згладжувати складні запитання, демонструвати західним колегам, що у нас теж є феміністки, і головне - грати роль сексуального оформлення для рекламованого політичного продукту.

Варто зауважити: дівчатам дуже пощастило. Просте й агресивне позиціонування, відсутність конкурентів на феміністичній арені зробило Femen самостійною організацією, яка може претендувати на вільне плавання. У випадку перетворення організації на більш серйозну, підковану і системну структуру туди потягнуться люди, з'явиться реальна команда, і з'явиться перспектива. Але для цього треба із квазіфеміністок стати простими феміністками.

Казочка про невістку

Арсеній Яценюк продовжує пожинати плоди невдалого підбору команди та несистемного підходу до власного іміджу. Останнім часом, в умовах політичного затишшя, проти нього розгорнулася справжня війна. Що ж буде під час виборів?

Після лютневого використання веселки, міжнародного символу гомосексуалізму, у своїй зовнішній рекламі Арсеній Петрович перейшов із візуальної сферу у текстову - туди, де він може контролювати ситуацію і може самостійно створювати дискурс. Прес-конференції, заяви, мітинги - це правильна і послідовна діяльність для молодого політика в міжвиборчий період.

Змінено акценти, знову європейський вибір та активна опозиція "старій владі".

Однак сильний і несподіваний удар нижче пояса завдала Адміністрація президента -Сергій Льовочкін у інтерв'ю назвав Яценюка "одним з найбільш яскравих людей" в опозиції. У випадку із цільовою аудиторією Арсенія Петровича така підтримка з боку влади є скоріше "чорною міткою" - визнанням технічності самого опозиціонера, його слабкості. Леонід Кучма свого часу багатьох опозиціонерів заспокоїв "ласкавим словом" та доброю посадою.

Відтепер всі конкуренти Яценюка (в першу чергу, Юлія Тимошенко) почали оперувати цією цитатою, і стало все складніше боротися із режимом, якому щиро подобається сам борець. Позиція Яценюка відтепер лише в одному стала кращою за позицію Тігіпка - він все ще може розпочати справжню критику.

Спланований чи випадковий, "вірус" від Льовочкіна став лише початком літніх проблем штабу Яценюка.

Так, не менш злий жарт зіграла із Яценюком його псевдо-сучасність. Адже багато разів публічно обговорювалась ситуація із кадрами в штабі "Фронту змін", режимом контрольованої демократії, меркантильно налаштованими спеціалістами, невдалою грою лідера в яппі з походами до "Пузатої хати" та дописуванням у блоги.

Як наслідок, люди, що нав'язували невластивий йому стиль, і, за чутками, не отримали винагородження, банально забрали собі всі електронні прояви Арсенія Петровича: блоги, екаунти. І на них почали дописувати нібито від імені лідера досить небезпечні для його іміджу речі. Як наслідок, штаб офіційно відмовився від проектів, в які протягом тривалого часу вкладалося безліч грошей. Profit?

Втім, блоги виявилися лише першим проявом спланованої акції конкурентів проти Яценюка. Надалі пішли акції, які можна звести під умовною назвою "марш бомжів".

З'явилися інвестори та акціонери, що почали вимагати від Яценюка повернути вкладені гроші. З'явилися мітингувальники, які почали вимагати від одного банку не чіпати їхнього лідера. З'явилися мітингувальники, які стали вимагати від лідера виконати свої обіцянки.

Всі змішалося у фронті змін. Завдяки успішній рейдерській атаці на імідж Яценюка, обивателям міцно вкладається розуміння того, що не все прозоро у його діяльності.

Адже коли на фоні гучних заяв ми читаємо новини про фінансові махінації - то мало кого цікавить, чи мали місце ці махінації.

І недаремно використаний термін "марш бомжів" - саме цим завершувалися подібні атаки в Росії - політика бралися захищати представники далеко не його цільової аудиторії.

В цій ситуації Арсеній Петрович потребує комплексного кризового менеджменту - із заміною значної частини команди, проведенням відкритих тендерів на медійні послуги, із відкриттям справді персонального блогу, із якого можна буде дізнатися новини від Яценюка, а не Петрова.

Прес-служба має моментально реагувати на будь-які провокації, створюючи інформаційні приводи, а не ідучи в хвості подій. Тільки така позиція дозволить вирівняти імідж, і розпочати активну кампанію.

П.С. Цього місяця знову підтвердилася аксіома про те, що будь-який продукт мають робити професіонали. Так, у створенні політичної реклами важливо розбиратися не тільки в політичних слоганах, але і в шрифтах, кольорах, компоновці і розумінні форматів. Мало зробити картинку, яка гарно виглядає на екрані монітора. Вона має також чітко читатися і на вулицях, не допускаючи різночитань. Тому що будь-яка помилка - це подарунок для конкурентів. І дивно, що конкуренти досі не звернули увагу на останню ініціативу Сергія Тігіпка.