З життя прокурорської еліти: маєток Олександра Медведька

Тоді президент Ющенко спочатку зробив подання до парламенту на іншу кандидатуру – Василя Присяжнюка, який навіть пройшов відповідні співбесіди на Банковій. Однак у останній момент Петро Порошенко переграв ситуацію – документи відкликали, і генпрокурором став Медведько.

Разом з посадою генпрокурора Медведько отримав необхідний атрибут своєї влади – державну дачу на території комплексу відпочинку "Пуща-Водиця".

Цей привілей поширюється на можновладців за рішенням Кабміну, яке всі останні роки трималося у секреті від платників податків.

Лише у березні 2008 було знято позначку "не для друку" з постанови Януковича від 6 серпня 2003, якою затверджувався перелік осіб – щасливих мешканців державних санаторіїв.

За цим документом, генпрокурор потрапляє під категорію чиновників, яким надається у користування дача.

Цинізм найвищих можновладців дійшов до того, що вони приписали собі сплачувати лише 30% комунальних послуг.

Генпрокурор також потрапив у категорію громадян, які мають компенсувати держави лише третину "комуналки".

Цікаво, що за цією ж постановою, заступник генпрокурора може претендувати лише на дві кімнати в будинку відпочинку. Це, втім, не заважає заступнику Медведька Ренату Кузьміну зводити справжній палац у "Пущі-Водиці". На фоні якого маєток генпрокурора виглядає навіть скромніше.

Олександр Медведько побудував свій будинок на місці дачі колишнього глави уряду радянської України Олександра Ляшка.

На відміну від нинішньої "еліти", Ляшко був скромним у побуті та жив у будинку, зведеному в 1938 році. Після його смерті тут мешкала його дружина. Потім, коли померла і вона, будинок отримав Медведько.

Уже будучи генпрокурором, Медведько трохи пожив на цій дачі, після чого звернувся до ДУСі з проханням провести "покращення" житлових умов власним коштом – та побудував нову "хатинку".

Сьогодні у Медведька гарно оздоблена територія площею близько півгектара. Відчувається, що її охайно доглядають садівники.

Сам маєток генпрокурора зроблений зі смаком і вписується в природне середовище, яке його оточує. Відчувається, що зводилося це з любов'ю і для себе.

На яких умовах "інвестор" покращує житлові умови – це тримаєтся у секреті. Хоча є приклади, коли чиновники набували право власності на новозбудовану житлову площу. 

За урядовою постановою, після виходу на пенсію цей будинок має залишиться за Медведьком.

Будівництво подібного об’єкту "під ключ" з ландшафтними роботами мало б коштувати не менше півмільйона доларів.

Водночас офіційна біографія Медведька не містить жодних згадок про його бурхливу бізнесову діяльність. У 1980 році він став помічником прокурора міста Дружківка Донецької області. І з того часу його кар'єра пов'язана виключно з прокуратурою.

Перед призначенням генпрокурором в 2005-му була оприлюднена декларація Медведька за 2004 рік, коли він працював заступником генерального.

За дванадцять місяців він отримав лише 79 тисяч 936 гривень доходу, з яких зарплата склала 55 тисяч. Він також вказав, що не володіє нерухомим майном, транспортними засобами та не має внесків у банках.

"Українська правда" звернулася з запитом до Медведька повідомити про джерела доходів, які дозволили йому, кар’єрному прокурору, облаштувати райське гніздечко в "Пущі-Водиці".

Листом свого заступника Віктора Кудрявцева генпрокурор Медведько повідомив, що "це доходи його сім'ї, одержані від зарплати, матеріальної допомоги, пенсії та інших виплат, заощаджених згідно із законодавством за час його роботи на київському заводі "Авіант" та в органах прокуратури".

Вочевидь, за роки роботи генпрокурором справи пішли стрімко вгору, тому що на 2005 рік у Медведька в декларації не було жодних банківських заощаджень.