Як Янукович покращував "квартирне" питання Рахункової палати

"Українська правда" вже писала про схеми відчуження майна, де в якості "перевалочного пункту" від держави до приватних власників виступала національна акціонерна компанія "Надра України".

Не менш цікавою виявилася історія, як змінював власника ще один об’єкт нерухомості у Києві, що належав органу влади, покликаному боротися з махінаціями на бюджетному рівні.

30 січня прем’єр Юлія Тимошенко поставила підпис під документом, який складався з одного речення: "Скасувати розпорядження Кабінету міністрів від 10 жовтня 2007 року "Про реконструкцію будівлі по вулиці Гетьмана 8/26 у місті Києві".

У цій історії фігурує Рахункова палата України. Це – контролюючий орган, який від імені Верховної Ради здійснює перевірку законності використання бюджетних коштів.

За роки свого існування Рахункова палата не відзначилася якоюсь суттєвою результативністю. Складно пригадати якесь гучне викриття махінацій у їх виконанні. А останнім часом про Рахункову палату почали згадувати тільки в зв’язку з ініціативою Тимошенко підсилити її додатковими функціями та віддати в руки опозиції.

Як виявилося, люди, покликані контролювати чистоту при витратах державних грошей, вирішили покращити свої "житлові" умови, а Янукович підтримав їх у цьому прагненні.

Рішенням Кабміну та Київради Рахунковій палаті було передано в оперативне управління будинок площею 7,8 тисяч квадратних метрів по вулиці Вадима Гетьмана (колишня Індустріальна). Там мало би розміститися управління Рахункової палати по Києву і області.

Хоча район це не центральний, але і не периферійний – навпроти станції метро "Шулявська" і поруч з торгово-розважальним комплексом "Більшовик".

Будівля, як стверджують у Рахунковій палаті, була в аварійному стані. Напевно, тут діє своєрідне прокляття, оскільки солідні державні установи час від часу отримують непридатні для використання приміщення і майже відразу їх втрачають. Якщо пригадати, то національна компанія "Надра України" також вирішила продати свою нерухомість, щойно отриману на баланс, у зв’язку з відсутністю грошей на капремонт.

У випадку з Рахунковою палатою також усе робилося дуже швидко.

30 липня Кабмін ухвалив рішення вивести з власності територіальної громади Києва будівлю гуртожитку заводу "Більшовик". Цей об'єкт по вулиці Гетьмана було передано у власність держави в особі Рахункової палати.

А вже через два місяці Рахункова палата вирішила поділитися новоотриманим майном, і Янукович підписав відповідне розпорядження.

Цікаво, що перед цим Мінюст пропонував доопрацювати проект нормативного акту, передбачивши у ньому умови залучення інвестора. Однак у остаточній редакції, яку скріпив Янукович, записали неконкретне формулювання – "на умовах, визначених Рахунковою палатою відповідно до законодавства".

Тут варто додати, що керівництво Рахункової палати мало непогані зв’язки з лідерами антикризової коаліції.

Так, Валентин Симоненко є давнім приятелем екс-спікера Олександра Мороза. Зокрема, син Симоненка є депутатом Київради від Соцпартії. А в часи Мороза-спікера він навіть був призначений радником голови Верховної Ради.

Тому не дивно, наприклад, що втілення схеми реконструкції погодила голова Фонду держмайна, полум’яна соціалістка і борець із розбазарюванням державної власності Валентина Семенюк.

Отже, отримавши будинок на вулиці Гетьмана, Рахункова палата розробила кошторис реконструкції – 100 мільйонів гривень, тоді як бюджет на поточний рік передбачав лише 8 мільйонів на ці потреби.

"Це призведе до збільшення терміну будівництва до 8-10 років", - ідеться у пояснювальній записці Рахункової палати.

Тому вони вирішили – якщо у бюджеті грошей немає, то існують комерційні структури, в яких кошти є.

Відкритих конкурсів, щоб знайти найкращі умови для реконструкції, ніхто не оголошував. Хоча, якби Рахункова палата вирішила стати прикладом прозорості та все-таки наважилася на цей крок, то в умовах тотальної забудови столиці виник би справжній ажіотаж за право вкласти гроші у проект.

Але, без зайвого галасу, Рахункова палата залучила приватного інвестора – товариство з обмеженою відповідальністю "Продагросервіс". Воно зобов'язалося відремонтувати для борців з корупцією один сектор – "Г".

Три ж інші сектори – "А", "Б" і "В" – інвестор забрав собі.

"Сторони домовилися, що після виконання умов інвестування право власності на будівлю блоку "Г" залишається за замовником (тобто Рахунковою палатою). Право власності на будівлі блоків "А", "Б", "В" переходять до інвестора", - ідеться в протоколі про наміри, укладеному Рахунковою палатою та "Продагросервісом".

За домовленістю, Рахункова палата втрачала сектори А, Б і В, а натомість отримувала відремонтований сектор Г

За протоколом, Рахункова палата здійснює інвестування реконструкції об’єкту шляхом:

- передачі під реконструкцію існуючої будівлі за адресою Київ, вул. Гетьмана, 8/26

- передачі під реконструкцію/будівництво земельної ділянки площею 0,46 га за цією ж адресою.

За домовленістю Рахункової палати та приватної компанії, "сукупні витрати інвестора у сумі 9 мільйонів гривень складаються з двох частин:

- компенсація всіх витрат, понесених замовником на об’єкт інвестування в сумі 4,138 мільйона гривень,

- фінансування будівельно-монтажних робіт з реконструкції блоку "Г" за адресою Київ, вул. Гетьмана 8/26 у сумі приблизно 5 мільйонів гривень".

Отже, якщо спрощено, виходить така картина.

Загальна площа аварійної будівлі складала 7,8 тисяч квадратних метрів, і Рахункова палата для своїх потреб залишила 2 тисячі квадратних метрів.

Інші 3/4 будівлі передали інвестору, який за це зобов’язався відремонтувати 1/4, тобто сектор Рахункової палати.

Загальні витрати "Продагросервіс" на потреби Рахункової палати мають скласти 9 мільйонів гривень.

Вклавши ці дуже скромні за сучасними мірками інвестиції, фірма отримала можливість будуватися на вигідному майданчику в не найгіршому районі столиці.

І решту ж грошей "Продагросервіс" витрачатиме вже для облаштування своїх секторів – "А", "Б" і "В".

У підсумку загальна площа будівлі збільшиться майже в два рази – до 13 982 метрів – за рахунок нових комерційних площ, які зведе інвестор уже як свою власність.

Про високу комерційну вигоду цього проекту для "Продагросервісу" свідчить і те, як компанія вирішила вчинити відносно своїх трьох блоків. Щоб не маятися, було ухвалено... просто знести ці будівлі та побудувати на їхньому місці нове сучасне приміщення.

Якщо зараз приїхати на об’єкт, то можна переконатися – там залишився стояти тільки один з чотирьох корпусів. Той самий старий корпус "Г", який відремонтують для Рахункової палати. На місці трьох інших секторів – сам лише фундамент.

На фото - блок Г, який залишили для Рахункової палати. Решту блоків, які отримував інвестор, демонтували

Як видно на карті, раніше будинок 8/26 був набагато більшим

До всього цього Рахункова палата отримала зобов’язання – "забезпечити отримання позитивного рішення про відведення земельної ділянки для реконструкції об’єкту інвестування".

Цікаво також, чому саме інвестором, який буде "жертвувати" свої кошти заради ремонту приміщення Рахункової палати, виявилася фірма "Продагросервіс". Вона... розташована по-сусідству. А відсутність будь-якого конкурсу, оголошеного Рахунковою палатою, та непублічність цих дій автоматично відсіяли гіпотетичних конкурентів.

Для "Продагросервісу" отримати три корпуси від Рахункової палати було стратегічно важливим завданням. Адже ця компанія має відношення до прилеглих будівель заводу "Більшовик", по вулиці Гетьмана, 6 і 6-Б.

У цьому легко переконатися, піднявши рішення архітектурно-містобудівної ради Києва за жовтень минулого року. Тоді було схвалено реконструкцію приміщень по Гетьмана, 6 і 6-Б з перетворенням їх на торговельно-розважальний центр. Замовником проекту виступили Агентство екологічних досліджень і знайоме вже нам ТОВ "Продагросервіс".

Враховуючи замислений великий обсяг робіт, для фірми "Продагросервіс" явно не складало проблеми знайти два мільйони доларів для потреб Рахункової палати, щоб отримати нерухомість по Гетьмана, 8/26 поруч зі своїми ж майданчиками по Гетьмана, 6 і 6-Б.

***

"Українська правда" звернулася по коментар до Рахункової палати і отримала відповіді голови цієї установи Валентина Симоненка стосовно рішення залучити приватного інвестора.

– Як відбувався вибір інвестора для здійснення запланованого обсягу робіт?

– За умов бюджетного фінансування, запланована реконструкція будівлі по Гетьмана, 8/26 затягнулася б на 15-20 років. Тому нами була розглянута пропозиція ТОВ "Продагросервіс", яке з трьох сторін межує з земельною ділянкою Рахункової палати щодо сумісного будівництва. ТОВ "Продагросервіс" запропонувало вигідні умови інвестування будівництва та безкоштовне підключення до енергетичних систем інвестора, тому що проектом реконструкції будинку передбачено влаштування власної дахової котельні і окремої трансформаторної підстанції.

– Чи мають, на вашу думку, заплановані дії навколо цієї будівлі ознаки прихованої приватизації?

– Рахункова палата не передає інвестору ніякого нерухомого майна. Відповідно до умов договору Рахункова палата відмовляється від частини вільної від забудови земельної ділянки. Право інвестора на користування цією земельною ділянкою буде вирішуватися сесією Київської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства.

(Від "Української правди". Очевидно, "вільною від забудови земельною ділянкою" опинилися площі, які утворилися після демонтажу корпусів А, Б і В. Також зрозуміло, що, знайшовши правильні аргументи для команди мера Черновецького, сесія Київради буде змушена відвести цю землю тим, чиї об’єкти вже розташовані на ній.)

– Чи не суперечить запланований спосіб фінансування цих робіт закону "Про джерела фінансування органів державної влади"

– Інвестор в інтересах Рахункової палати перераховує на спеціальний рахунок Рахункової палати кошти, які будуть використані для перспективного розвитку Рахункової палати і відповідає вимогам чинного законодавства.

***

"Українська правда" також звернулася до секретаріату Кабінету міністрів, де готувався проект постанови про скасування розпорядження Януковича, яким давалося добро на реконструкцію будівлі Рахункової палати.

Там повідомили, що документ скасовано, оскільки дії Рахункової палати суперечили закону "Про джерела фінансування органів державної влади", який передбачає: "Органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік".

Співрозмовник "Української правди" з числа керівників секретаріату Кабінету міністрів назвав дії Рахункової палати "прихованою приватизацією".

– У підсумку держава втратила 3/4 будівлі по вулиці Гетьмана. Рахункова палата каже, що інакше у них не було грошей на реконструкцію. Але якщо ми будемо керуватися такою логікою, до чого це призведе? Ви знаєте, у нас будинок уряду по вулиці Грушевського теж перебуває в аварійному стані, просідає, стіни в тріщинах... То давайте ми крило будівлі Кабміну продамо якомусь олігарху, а він нам зробить ремонт решти приміщення. Але ж це абсурд!