Держава стає найбільшим донором ГО

Уже стереотипним стало розуміння того, що міжнародне співтовариство є основним фінансистом діяльності громадських організацій в Україні. Уже звичними в лексиконі українців стали слова "грант" і "грантодавець", "проектна пропозиція" і "заявка", "донор" тощо.

Але з прийняттям державного бюджету цього року одним з лідерів фінансової підтримки громадських організацій стає Кабінет міністрів України. Так, у бюджеті на цей рік планується тільки між молодіжними громадськими організаціями розподілити через міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту 15,3 млн. грн., а після внесення змін до бюджету весною, можливо і всі 20 млн.!

Куди ж підуть ці кошти і як вони розподіляються зараз?

Передісторія питання

Ще в середині 90-х років з державного бюджету почали фінансуватися масово громадські організації. Зокрема, найбільше "перепало" саме тим громадським організаціям, які оголосили себе "реалізаторами молодіжної політики" та об'єдналися в Український Національний Комітет Молодіжних Організацій (УНКМО).

Керівництво цього комітету було у надзвичайно близьких стосунках з тодішнім спікером Верховної Ради Олександром Морозом та відповідно СПУ, а молодіжне крило партії Соціалістичний Конгрес Молоді займав у Комітеті потужні позиції.

Наприкінці 1998-го року при ухваленні закону "Про молодіжні та дитячі громадські організації" учасникам комітету навіть вдалося провести норму – "Молодіжний рух в Україні координується Українським національним комітетом молодіжних організацій, який є незалежною неурядовою організацією і має статус всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадських організацій", що дало можливість цілком законно отримувати з державного бюджету та розподіляти між організаціями ще значно більші суми.

Так, якщо у 1998 році УНКМО "мало" 7 млн., то у 2000-му році вже майже 13. І це при тому, що ще за підсумками використання коштів 1998-го року фахівці Рахункової палати встановили, що УНКМО (голова Рябіка В.Л.) у 1998 році при використанні бюджетних коштів допустив порушення по 18 із 19 перевірених заходів на загальну суму 1 млн.189 тис. гривень.

Одразу з прийняттям відповідного закону між молодіжним рухом розгорнулася справжня боротьба щодо ліквідації корупційної системи. Головними поборниками з УНКМО стали незалежні громадські та молодіжні організації, які підтримувалися діаспорою, бізнесом та найбільше міжнародним співтовариством, і розуміли необхідність ліквідації системи, що навчає молодь реальної корупції.

Найбільшого ж успіху вдалося досягти тоді, коли керманичі УНКМО ввійшли повністю в орбіту впливу Віктора Медведчука, і тоді молодіжні організації, що знаходилися в орбіті ще сильної на той час НДП, завдали смертельного удару – на підставі Рішення Конституційного Суду від 2001 року Положення втратило чинність, як таке, що є неконституційним.

З того часу, система розподілу коштів повернулася до Державного комітету, а нині міністерства у справах сім'ї та молоді. Минулого року сума коштів для проектів громадських молодіжних громадських організацій становила 11 млн. грн., з цього року – 15.

Як і ким розподіляються кошти ? Дещо про результати...

Щороку на виконання постанови Кабміну про затвердження порядку проведення конкурсу, затверджується склад конкурсної комісії з розгляду проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї.

У 2007-му році до складу комісії увійшли 15 осіб, більшість з яких мали пряме та безпосереднє відношення до Партії Регіонів, КПУ та СПУ. Ще 2 особи мають прямий стосунок до УНКМО. Тут варто згадати, що УНКМО спільно з Асоціацією молодіжних організацій України "Спектр" та ще цілим рядом спілок утворили "Український молодіжний форум", керівник якого - теж член комісії.

І от ця комісія розглянула проекти, подані до міністерства. А це - 315 проектів від 101 всеукраїнської організації. Які ж результати?

Досить систематизована інформація про це подається у заяві однієї з організацій, а саме – "Спілки Української Молоді в Україні", що брала участь у конкурсі цього року.

Від себе лише зазначу, що дана організація є світовою, в Україні працює з моменту незалежності, користується надзвичайним авторитетом та повагою, а серед її вихованок дружина нашого президента Катерина Ющенко. Поруч з Національною скаутською організацією України "ПЛАСТ", СУМ в Україні є однією з найкращих виховних дитячо-молодіжних організацій.

Отже, з тексту звернення СУМ про корупцію у Міністерстві України у справах сім'ї молоді та спорту, підписаного головою СУМ в Україні Нелею Лавріненко:

"...Думаю, що прийшов час й іншим дізнатися "Хто є хто в громадському русі", або "Хто за ким стоїть", особливо якщо цей "ким" є членом конкурсної комісії або очолює Департамент молодіжної політики.

Костянтин Захаренко - директор департаменту молодіжної політики (Національна молодіжна педагогічна рада, Українська молодіжна інформаційна агенція, Спілка молодих державних службовців України, Ліберальне Молодіжне Об'єднання, Нові ініціативи молоді, Молодь за податкові реформи, Центр молодіжних ініціатив "Школа лідерів", Українська федерація молодих медиків, Асоціація молодих депутатів, Всеукраїнська спілка молодих підприємців та бізнесменів, Союз аграрної молоді, Всеукраїнська спілка молодіжних та дитячих громадських організацій "Національна Рада молодіжних організацій України", Спілка селянської молоді) – 2 445 000 грн.

Юрій Криворучко (Молодий Народний Рух, Фонд "Молода Україна") -295 000 грн.

Юрій Мірошниченко – народний депутат Партії Регіонів, голова Всеукраїнське громадське об ' єднання "Нова Генерація" -295 000 грн.

Вадим Руденко (Українська спілка молодих депутатів, Асоціація молодих медиків України) – 540 000 грн.

Євгенія Петровська (Всеукраїнська асоціація молодих науковців, Молодіжна Морська Ліга, Клуб міжнародного співробітництва "Мандри", асоціація молодіжних організацій "Спектр") – 700 000 грн.

Артур Горін (Соціалістичний Конгрес Молоді) -180 000 грн.

Андрій Пінчук (Союз молоді регіонів України) – 295 000 грн.

Андрій Поліїт (Ленінська Комуністична Спілка Молоді України) – 100 000 грн.

Є цікава інформація в Переліку й для нас, як виборців. Наші молоді депутати мають багато вільного часу, адже все законодавство у нас досконале, а виборці живуть у достатку і злагоді.

Тож є час зайнятися і громадською діяльністю, очоливши 1-2 громадських організацій, та зібравши 100-200 тисяч гривень на виконання передвиборчих обіцянок, знову ж таки з державної кишені.

Це я так прозоро натякаю на Юрія Мірошниченка (ВГО "Нова генерація"), Віталія Хомутинніка (Союз молоді регіонів України, Всеукраїнська спілка молодіжних та дитячих громадських організацій "Національна Рада молодіжних організацій України").

Ось так і живуть наші молодіжні громадські організації, від виборів до виборів та від конкурсу до конкурсу. Вчаться у братів своїх старших по партіях вести кулуарну, закулісну, брудну гру, бо прозоро і відкрито працювати не вміють. І дуже далекі їм проблеми молоді та дітей. Для них існує одна проблема – гроші."

Також варто зазначити, що ситуація ускладнилася в ході реалізації проектів. Так, вперше в історії роботи міністерства була запроваджена система "відкатів". Причому відомості про відсоток найрізноманітніші - від 15 до 25% від суми проектів, без реалізації проектів.

Так, моніторинг реалізації проектів тільки у грудні 2007-го року виявив, що 2/3 заходів запланованих на кінець року "промоніторити" вже неможливо, адже вони вже відбулися.

Іншими словами, дати, відповідно до яких громадські структури проводять спільні заходи з міністерством, у затверджених проектах є свідомо чи халатно сфальшованими. Це унеможливлює не тільки громадський, а й будь-який інший контроль за використанням бюджетного фінансування.

Хто винен і що робити!?

Цілком очевидним є запровадження пріоритетів із визначенням конкретних вартостей цих пріоритетів. Тобто, якщо держава каже, що вважає пріоритетним патріотичне виховання молоді, чи пропаганду здорового способу життя, то повинно бути визначено – "така то сума на конкурсі проектів громадських організацій в такому і такому пріоритеті".

Вкрай необхідним є вдосконалення постанови Кабміну, правил формування конкурсної комісії. Зокрема, слід позбавити народних депутатів та представників тих громадських організації, що прямо чи опосередковано беруть участь у конкурсі, права бути членами конкурсної комісії.

Надзвичайно важливим є підвищення якості реалізації програм, що отримують часткове фінансування від Мінсім'ямолодьспорту, надавати можливість брати участь у конкурсі місцевим громадським організаціям, які прагнуть реалізовувати заходи всеукраїнського рівня.

Для цього треба внести зміни до Постанови КМУ про затвердження порядку проведення конкурсу.

Необхідно посилити конкуренцію серед громадських організацій, що підвищить якість їх проектів та активізує молодіжний громадський рух в регіонах країни. Адже наразі виходить унікальна ситуація, коли ні місцеві, ні міжнародні організації не можуть взяти участь у всеукраїнському конкурсі проектів, навіть якщо вони реалізовують всеукраїнські чи міжнародні проекти.

Слід забезпечити неухильне дотримання молодіжними громадськими організаціями вимоги про завчасне повідомлення міністерства про проведення запланованих заходів у письмовому вигляді. Подбати про створення сприятливого режиму роботи організаціям шляхом створення "єдиного вікна" документообігу.

Дуже нагальною є ініціатива міністерства та Кабміну щодо впровадження конкурсів підрозділами державними адміністраціями всіх рівнів, що відповідають за реалізацію молодіжної політики, припинивши практику розподілу коштів між громадськими організаціями у "ручному режимі" та запровадити конкурс проектів.

Найголовніше питання – чи буде у старо-новопризначеного міністра Юрія Павленка політична воля зламати "корупційні схеми", побудовані на псевдопідтримці громадських організацій під прикриттям державного замовлення програм у сфері молодіжної політики?

Чи буде достатньо волі не тільки провести косметичні кадрові зміни та внести деякі доповнення до нормативних документів, а реально запровадити прозорі та відкриті механізми взаємодії з громадськістю!?

Адже навіть найкращим чином опрацьовані документи, можуть бути банально проігноровані виконавською дисципліною під час роботи одного чи кількох міністерських департаментів - як тільки послаблюватиметься увага як керівництва міністерства, так і громадськості.

У даній публікації змальована виключно ситуація з фінансовою підтримкою проектів громадських організацій у рамках підтримки "молодіжних громадських організацій" Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту.

Тобто мова тільки про один із "підвидів громадських організацій", що працюють в Україні. Але й інші міністерства та їх структурні підрозділи реалізовують спільні з громадськими організаціями проекти, фінансують спільні заходи.

Наразі в Україні відсутня точна інформація про те, скільки фактично всіма органами державної влади було витрачено у 2007-му році коштів на підтримку найрізноманітніших об'єднань громадян та їх діяльності як на всеукраїнському, так і на місцевому рівнях.

Олександр Солонтай, Голова всеукраїнської молодіжної громадської організації "Фундація Регіональних Ініціатив"