Земля, земля, це Черновецький. Політ триває нормально. Частина 2

Продовження. Першу частину читайте тут: Земля, земля, це Черновецький. Політ триває нормально

Команда Леоніда Черновецького не припиняє радувати анекдотичними ситуаціями, в які вона потрапляє.

У четвер газета "Хрещатик", засновником якої є Київрада, і яка повністю контролюється політтехнологами Черновецького, оприлюднила привітання Олесю Довгому з днем народження. Однак "прогинання" спини перед керівництвом закінчилося ганьбою.

Заміть традиційних для цього видання компліментарних заяв, "Хрещатик" поставив слова БЮТівця Юрія Дмитрука. Він порадив Довгому стати "нормальною людиною і перестати лицемірити".

Помилка при верстці спричинила грандіозний скандал, розповідали потім у блогах співробітники редакції, а Довгий у шоці направив куратору видання Казбеку Бектурсунову записку короткого змісту "Казбеку, з вдячністю".

Єдине, на що спромоглося керівництво видання – це зняти замітку з веб-сторінки газети, а також заблокувати завантаження з сайту 13 шпальти.

У відділі "Суспільство" газети "Хрещатик", куди зателефонувала "Українська правда", знайшли чим пояснити таку цензуру:

– Керівництво зняло привітання Довгого з днем народження, бо вважало некоректним його появу в таке свято. Тому текст залишився лише в газетах.

Якщо у вас зберіглася ця газета - не викидайте її. З часом вона стане раритетом

Однак суцільний абсурд, який з себе являє команда Черновецького, ніяк не впливає на їх перспективи перебування на посадах.

Мета, яку ставлять помаранчеві – відсторонення Черновецького від влади – може бути нереалізована навіть в разі дострокових виборів. Якщо трапиться диво, і опозиції удасться подолати технічні та юридичні складності, про які "Українська правда" писала напередодні, то можливий зовсім несподіваний поворот сюжету – Черновецький переможе... й на нових виборах.

Авторами цього сюрпризу будуть самі помаранчеві, якщо не висунуть єдиного кандидата на посаду мера. Розпорошення голосів серед прихильників Нашої України, блоків Тимошенко і Кличка автоматично зробить чинного градоначальника фаворитом.

Юрій Луценко

Бажання Юрія Луценка та його політичного компаньйона Давида Жванії взяти владу в столиці було задекларовано під час дострокових виборів.

Для цього Луценко залучив у команду Олександра Омельченка, сподіваючись, що той приведе з собою щонайменше 20% голосів киян. Ідею поставити на Луценка підтримав Микола Мартиненко, який очолює столичну "Нашу Україну" та веде кілька великих будівництв у столиці – зокрема, і готелю "Хілтон" на бульварі Шевченка.

Хоча Юлія Тимошенко має найвищий рейтинг в столиці, вона не виступала проти мерства вождя "Народної самооборони".

Лідер БЮТ розуміла, що Луценко стане її заручником через секретаря Київради – яким, в разі переобрання столичного парламенту, гарантовано буде БЮТівець.

Якщо ж перевибори мера відбуватимуться шляхом розподілу повноважень міського голови і глави адміністрації (а такої логіки дотримувався донедавно Луценко), повноваження лідера "Самооборони" в разі перемоги взагалі будуть мінімізовані.

Можливо, цим пояснюється деяке охолодження головного "самбіста" до київської кампанії, яка останній місяць почала набирати обертів.

Зокрема, під вибори мера Луценко створив громадську організацію "Я – киянин", яку очолив Кирило Куликов – колишній керівник українського Інтерполу, в минулому – представник в Україні проектів "лужніковської групи" Бабакова-Воєводіна. Саме таку технологію на переможних для себе виборах мера Львова використовував Андрій Садовий, який створив проект "Самопоміч".

Також, разом з закінченням парламентської кампанії, в столичну "Нашу Україну" надійшло усвідомлення, що нові вибори до Київради не світять їм нічого доброго.

"Наша Україна" як партія матиме за щастя повторити свій результат-2006.

Результати в столиці на дострокових виборах свідчать про падіння симпатій до президентської партії в Києві – навіть попри потужну кампанію Луценка: цього року "Наша Україна", підкріплена "Народною самообороною", набрала на 15 тисяч голосів менше, ніж в березні 2006.

Хоча є спосіб, який би дозволив Луценку гарантувати відносну самостійність у разі мерства – це участь НУНС і Тимошенко єдиним блоком у виборах в Київраду. Однак це вже вимагатиме від БЮТ практично добровільного зречення влади, яка лежить у них під ногами.

Мерські амбіції Луценка заспокоїлися і з огляду на те, що реалізувати цю гру неможливо без згоди секретаріату президента – а у колишнього міністра внутрішніх справ ледь не відкритий конфлікт з Віктором Балогою. Вони вступили у пряму конкуренцію за роль головного переговірника, який від імені НУНС вестиме переговори не лише про коаліцію, але й про створення нової партії президента.

Остаточно зіпсувати настрій Луценку може розпочата на нього атака по справі Колеснікова – найближчий соратник Ріната Ахметова домагається порушення кримінальної справи проти екс-керівника МВС, а Борис Пенчук уже дає свідчення в прокуратурі.

І Луценку може не сподобатися в обмін на ефемерне мерство втрачати депутатський імунітет (скасування якого залишається під великим питання).

Блок Тимошенко

Кандидат від блоку Тимошенко на виборах в столиці досі не названий. Інтрига має своє пояснення – в разі невдалої спроби стати прем’єр-міністром Тимошенко може сама спробувати балотуватися у мери Києва. І тому для БЮТ вигідно зберігати ситуацію в Києві якийсь час підвішеною, щоб бронювати цю посаду для себе.

Дехто вважає, що балотування в мери Києва виглядатиме певним пониженням для Тимошенко. Але, за оцінками інших, мерство Тимошенко є потужною стартовою площадкою в президенти. А, крім того, створює доступ до ресурсів, якими би лідер БЮТ могла розплатитися зі спонсорами виборів-2007 та потенційними донорами кампанії Тимошенко-2010.

У разі відмови Тимошенко, її найближче оточення пророкує мерство Олександру Турчинову. Цей варіант можливий, якщо сам він не стане міністром фінансів з функціями першого віце-прем'єра в уряді свого лідера.

Також від БЮТ називається прізвище Йосипа Вінського, але швидше в контексті технічного кандидата, який би знявся з перегонів у обмін на гарантії з боку НУНС.

Дострокові вибори мера влаштовуватимуть Тимошенко тільки в пакеті з переобранням Київради, щоб ще більше посилити свою присутність у цьому органі. Вона має для цього підстави – на дострокових парламентських виборах за БЮТ у столиці проголосували на 60 тисяч більше, ніж це було в 2006 році.

Віталій Кличко

Посівши друге місце в попередній мерській кампанії, Кличко сподівається на диво – перемогти на дострокових виборах, при чому не зробивши нічого суттєвого як політик столичного масштабу протягом півтора року перебування у Київраді.

Кличко може розіграти золоту акцію, коли він опиниться більш вигідним кандидатом для БЮТ чи НУНС – наприклад, якщо Балога не захоче віддавати владу в Києві Луценку-Жванії. Або якщо Тимошенко не вважатиме за потрібне підсилювати Балогу чи Луценка.

Тоді кандидатура чемпіона світу з боксу виглядатиме компромісною, яку кожен спробує наповнити своїм змістом і своїми людьми. Кадровий голод у команді Кличка проявляється в елементарних речах – взявшись оскаржувати рішення Київради про виділення земель, вони спрямували позов... не до того суду.

Тим більше що люди, які готові ставити на Кличка, є. Останнім часом зосередився на його підтримці Дмитро Андрієвський – колишній лідер фракції "Нашої України" у Київраді, який втратив посаду після конфлікту з керівником міського осередку партії Миколою Мартиненком.

Показово, що, хоча Андрієвський грає з Кличком, його партнер по бізнесу Валерій Борисов диверсифікує ризики – він в команді Юрія Луценка. Інтриги на столичному рівні мало відрізняються від тих, що відбуваються у Верховній Раді – масштаб тільки менший.

Партія регіонів

Верхівка Партії регіонів – це головна опора Черновецького у високій владі. Мер вибудував стосунки напряму з вождями донецької структури – Януковичем і Колесніковим. У підсумку київська організація Партії регіонів Василя Горбаля залишилася не при справах.

Місцевих регіоналів навіть стали "забувати" кликати на погоджувальну раду до Олеся Довгого, не говорячи вже про те, що виділення гектарів земель, ініційоване сином Раїси Богатирьової, не змогли довести до логічного кінця.

Реакція Горбаля не змусила себе довго чекати – він у риториці уже мало чим відрізняється від опозиціонера. Паралельно Партія регіонів у Київраді збільшує свою фракцію, щоб змусити Черновецького рахуватися з їх інтересами.

Нинішній статус-кво все одно краще для Партії регіонів, ніж нові вибори в Києві. Зараз ПР по черзі з "Нашою Україною" намагається довести, що саме їй належить "золота акція" на рішення Київради. Але у разі дострокового усунення Черновецького і перемоги кандидата від опозиції, структуру Януковича в столиці чекатиме тільки глуха опозиція.

Блок Черновецького

Зять мера В’ячеслав Супруненко, як і заведено в київській владі, має своє прізвисько – "Посол Космосу на землі". При чому як в прямому, так і в переносному сенсі: "на землі" як планеті та "на землі" в значенні товару.

Саме на Супруненка треба виходити, щоб вирішити свої питання – повз нього не проходить жоден шматок столичної поверхні.

Відтак за півтора роки керівництва в Києва родиною мера акумульовано ресурси, які мали би викликати заздрощі у ідеологів "РосУкрЕнерго" – досягнути їх масштабу можна і без вигадування різних схем з туркменами, росіянами і швейцарцями.

Все це означає, що команда Черновецького має сили відбити атаки на свого патрона – через суди, мітинги за участю пенсіонерів чи просто, якщо сказати делікатно, застосовуючи "індивідуальний підхід" в роботі з конкретними опонентами.

Столична влада є фабрикою з виробництва грошей, і потрібні неймовірні зусилля, щоб змінити там менеджмент. До того ж немає гарантій, що пройти дорогу до кінця вистачить сил у всіх учасників цього походу.