Вступ до НАТО: 20 проти 6 на користь України
Нещодавно депутат від СПУ Микола Рудьковський заявив, що Соцпартія не підпише коаліційну угоду, якщо там буде пункт про вступ країни до НАТО.
"Ви знаєте, що позиція соціалістів у цьому питанні є принциповою. Ми вважаємо, що в коаліційну угоду повинні бути включені основоположні принципи, до речі, з якими йшли всі партії на вибори… Якщо ці основоположні принципи не будуть записані, чи хтось буде пробувати записати в угоду визнання, скажімо, вступу України в НАТО протягом 2-3 років, чи визнання якоїсь радикальної сили воюючою стороною, ми ніколи таку угоду не підпишемо", сказав депутат.
Не виключено, що Рудьковський лукавить, коли стверджує, що основною причиною несприйняття НАТО частиною СПУ є зобов'язання перед виборцями. Насправді виборці Соцпартії представляють собою чи не найбільш стійку "антикучмівську" і антитавторитарну частину суспільства.
Цей електорат, сконцентрований переважно в сільських районах центральної України, схильний до радикальних ідей та дій. Питання вступу чи невступу до НАТО для абсолютної більшості виборців Мороза стоїть на одному з останніх місць. Тому ніяких електоральних проблем для партії Мороза вступ до НАТО насправді не несе.
Якби виборці Мороза та населення України загалом нарешті дізналося, що тягне за собою вступ до НАТО, воно б гнало туди політиків "копняками".
Для будь-якого фахівця зрозуміло, що вступ України до НАТО означає набагато більше вигод для України, ніж проблем.
Серед переваг вступу України до НАТО основні наступні:
1) Надання гарантій безпеки, у відповідності до яких напад на Україну означає напад на всіх членів НАТО (сьогодні без України до НАТО входять 26 країн).
2) Надання "ядерних гарантій", відповідно до яких напад на Україну із застосуванням ядерної, хімічної чи бактеріологічної зброї означатиме адекватну відповідь з боку ядерних держав-членів НАТО (США, Велика Британія, Франція).
3) Вступ до НАТО дуже істотно знижує ризик війни проти України. Україна є стратегічно важливою, на відміну від нейтральних Фінляндії та Швеції. Геостратегічні переваги, які дає контроль над Україною, можуть для потенційного агресора переважити ризик, який супроводжуватиме агресія проти України.
4) Україна в результаті вступу до НАТО зміцнить свою політичну незалежність. Захищеність від зовнішнього втручання у внутрішні справи України та політичний процес в Україні іноземних держав (насамперед не членів НАТО), у відповідності зі стандартами внутрішньої безпеки НАТО.
5) НАТО не вимагає розміщення на території України своїх баз в обмін на членство. Україна має достатній військовий, людський і технологічний потенціал, щоб гарантувати свою безпеку, використовуючи лише політичний "дах" НАТО та маючи за спиною лише теоретичну можливість підтримки з боку 26 держав-членів НАТО у військовий час. Тому вступ України до НАТО буде "паперовим", без утворення нових великих військових баз поблизу кордонів Росії, на чому треба всіляко наголошувати, і що може зняти напругу з Москвою.
6) Цілковита ліквідація можливості зовнішньополітичних провокацій проти України, на зразок конфлікту навколо Тузли.
7) У результаті вступу до НАТО Україна зміцнить свою територіальну цілісність. Сепаратизм втратить силові основи для своєї можливої реалізації. Сепаратисти змушені будуть враховувати реальність і пристосовуватися до життя в незалежній, єдиній Україні.
8) Значне ускладнення економічного тиску на Україну з боку Росії, в тому числі енергетичного, з огляду на ймовірну негативну реакцію на такий тиск 26 впливових держав, що перебуватимуть у союзі з Україною.
9) Вступ до НАТО означатиме остаточний вихід України з під впливу Москви та ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому. Росія це розуміє і тому змушена буде налагоджувати партнерські рівноправні відносини з Україною, як це вона робить сьогодні з членами НАТО у Східній Європі – Угорщиною, Чехією, маючи у Західній Європі стратегічних партнерів з числа членів НАТО – Німеччину, а також Францію та Італію.
10) Відносно невелика загальна вартість вступу - оскільки ні для НАТО, ні для України немає потреби розміщувати на території України іноземні війська. Досвід вступу до НАТО країн Східної Європи свідчить про те, що цей процес може бути дуже дешевим. НАТО дозволяє гарантувати надійну безпеку за невеликі кошти, за які Україна ніколи б не мала такого рівня безпеки, як за умов членства в НАТО, навіть якби витрачала на оборону весь свій бюджет.
11) НАТО не вимагає масового переозброєння східноєвропейських армій. НАТО також не вимагає закупівлі своїми членами озброєнь виробництва країн-членів НАТО. Кожна країна має право на власний розсуд вирішувати, які озброєння і якого виробництва закупляти для своїх збройних сил. Українські озброєння радянського виробництва не є проблемою при вступі до НАТО. Не лише нові члени НАТО, але й така розвинена країна, як Німеччина, продовжує використовувати колишні радянські озброєння (Німеччина - літаки МіГ-29, які були на озброєнні ще в армії НДР).
12) НАТО не вимагає від своїх членів припинення військово-технічної співпраці з іншими державами, зокрема Росією. Таку співпрацю з Росією здійснюють Італія, Німеччина тощо.
13) Різке збільшення іноземних інвестицій після вступу України до НАТО, оскільки безпека зв'язана з економікою - наприклад, для Польщі, Чехії і Угорщини – приплив іноземних інвестицій за рік після оголошення про вступ до НАТО збільшився у 3,5 рази, для Румунії на 141%.
14) Інвестиції з країн НАТО до України, на відміну від інвестицій Росії, є легальними. Згідно з дослідженням організації "Транспаренсі Інтернешнл" серед 20 найменш корумпованих держав світу 10 є державами-членами НАТО.
15) Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентноздатних оборонних виробництв. Від вступу до НАТО потерпіли не високотехнологічні оборонні комплекси у Словаччині. А виграли – високотехнологічні, насамперед у Польщі і частково в Чехії.
Конкурентною перевагою України є високотехнологічний ВПК, а також здатність України до створення в замкнутих циклах деяких конкурентноздатних на світовому ринку зразків озброєння, у таких галузях, як літакобудування, танкобудування, суднобудування, а також ракетобудування та системи протиповітряної та протиракетної оборони.
16) Вступ до НАТО пов'язаний з покращенням клімату для здійснення підприємницької діяльності в Україні, зокрема й з покращенням міжнародного інвестиційного іміджу України.
В результаті вступу до НАТО Україна в очах міжнародних інвесторів втрачає статус "пострадянської країни", з усім набором стереотипних для інвесторів штампів – корупцією, злочинністю тощо. Західні інвестори вважають, що членство в західних інституціях, зокрема НАТО і ЄС, сприяє стандартизації економічних правил, що для них дуже важливо.
17) Членство в НАТО різко покращить перспективи вступу України до ЄС.
18) Невступ України до НАТО сприятиме маргіналізації України, витіснення її на периферію міжнародної політики, та зумовить її підпадання під зовнішні впливи.
19) У НАТО є низка "авторитетних" членів. Крім США, це Британія, Франція, Німеччина, Туреччина. Виходячи з потенціалу та значення України для безпеки Європи, Україна завдяки вступу до НАТО цілком може стати в один ряд за впливом і значенням з цими державами, "перестрибнувши" одразу кілька сходин, на подолання яких потрібні десятиліття.
20) Вступ до НАТО дасть Україні час зміцнитися і набратися сил у відносно "тепличних", сприятливих геополітичних умовах.
Проблем від вступу України до НАТО може бути лише шість. Проте більшість із них є лише потенційними. Як свідчить досвід приєднання до НАТО країн Центрально-Східної Європи, більша частина цих потенційних проблем так ніколи й не реалізуються в житті.
1. Україні необхідно буде надавати збройну підтримку союзникам по НАТО, якщо на їхню територію буде здійснено напад в Європі, Північній Америці та в Атлантичному океані на Північ від тропіка Рака. Однак досі на НАТО ніхто не ризикував робити напади, навіть під час "холодної війни".
2. Ймовірне певне збільшення витрат на оборону в Україні, досягнення підняття їх з нинішніх 1,4% ВВП мінімум до 1,7-2,0% ВВП (до рівня, який є в Польщі, Чехії, Угорщині). Особливо в момент підготовки до членства в НАТО Україна буде змушена реагувати на вимоги НАТО.
3. Вартість членського внеску України до бюджету НАТО, за попередньою оцінкою, перебуватиме в межах внеску Польщі, тобто близько 40-50 мільйонів доларів США на рік.
4. Ймовірне тимчасове погіршення відносин України з Росією, викликане тим, що Москва розумітиме втрату перспективи відновлення контролю над Україною. Можливі рухи з боку Росії щодо розміщення на кордонах України нових угруповань збройних сил та інших силових підрозділів.
Однак реальне протистояння малоймовірне, з огляду на брак мотивації у сторін. У сучасних умовах, за наявного балансу сил Росія не може виграти війну проти США і НАТО. Водночас, для США і НАТО виграш у такій війні може бути тільки теоретичним. "Виграна" війна з Росією коштувала б занадто багато, щоб США і НАТО пішли на такий ризик і жертви.
Ймовірно, така ситуація балансу сил й недоцільності для обох сторін прямого воєнного конфлікту зберігатиметься на середньострокову перспективу (найближчі 10-15 років). Тому можливі (але не обов'язкові) рухи Росії щодо розміщення на кордонах України нових угруповань збройних сил та інших силових підрозділів були б лише порожньою демонстрацією "для російського телевізора".
По суті, вступ України до НАТО означав би встановлення для нашої держави значно міцнішої зовнішньої стабільності, ніж її мали країни Західної Європи під час "холодної війни".
5. Перспектива вступу України до НАТО стимулює Росію до припинення вигідних для України кооперативних зв'язків з Росією. Однак це має місце з 1991 року і найчастіше прямо не зумовлено вступом України до НАТО. Така логіка поведінки великої держави – Росія поступово налагоджує "замкнені цикли" з виробництва озброєнь на своїй території.
Водночас, співпраця з Росією в галузі ВПК на ринках третіх країн є малоперспективною, оскільки може бути масштабною лише щодо ринку модернізації бронетехніки радянського виробництва для країн "третього світу". Цей ринок характерний тим, що постійно зменшується внаслідок природного виходу з ладу такого роду продукції.
6. Певне збільшення терористичної загрози проти України, яка в результаті вступу до НАТО стає частиною Європи. Однак досі в державах НАТО Східної і Центральної Європи не було жодного теракту, оскільки терористичні угруповання не розглядають ці країни як своїх актуальних супротивників. Тим більше, терористична загроза навряд чи буде реалізована щодо України, яка справедливо повелася щодо мусульман-кримських татар.
Нещодавно користь від вступу до НАТО зрозуміла і Білорусь. Її міністр оборони Леонід Мальцев заявив, що "вступ України до НАТО – це не мінус, а навпаки плюс. Україна може бути корисною для роботи Білорусі з НАТО".
Уже сьогодні, попри ізоляцію, Білорусь є учасником програми "Партнерство заради миру", її підрозділи беруть участь у навчаннях НАТО. Також Білорусь уже заявила, що вийде з угоди про створення Союзної держави з Росією, якщо Москва виконає погрози підвищити ціну на газ для цієї країни.
Усі наведені вище аргументи на користь вступу України до НАТО дуже прості й очевидні. Не розуміти їх може лише той, хто свідомо не хоче реалізації права українського народу на безпеку, або той, хто взагалі нічого не здатен зрозуміти. Щоб там не казали, а цілковитих ідіотів серед українських політиків дуже небагато.
Водночас, свідомо не хотіти реалізації інтересів українського народу у такій унікально важливій сфері, як безпека цього народу, є збереженням на тривалу перспективу реальної загрози для життя і добробуту 47 000 000 людей.
Саме тут політикам необхідно нарешті згадати про інтереси виборців. А не здавати ці інтереси в обмін на відносини з іноземними бізнес-партнерами, чи просто за обіцянки іноземцям "за чаркою".
Тому що по-простому усе це разом називається зрадою...
