Київський торт з сюрпризом

Бо подекуди це доволі тонкий механізм, без знання якого навіть з найкращими помислами можна наробити чимало проблем. Отже, хто такий Леонід Черновецький, і чого можна чекати від нього і для нього, а, значить, і для Києва?

Від студента-юриста до президента банку

Черновецький народився 25 листопада 1951 р. у м. Харкові, закінчив Харківський юридичний інститут, юридичний факультет, "Правознавство".

Його мама – відомий у Харкові юрист, кажуть що саме їй він завдячує вибору професії та просуванню професійними сходами.

Далі Чернівецький працював слідчим прокуратури Київської області та повернувся до Харкова захищати дисертацію і працювати викладачем на юрфаці.

1985-1990 - заступник проректора з наукової роботи, доцент кафедри криміналістики, докторант Київського університету ім. Шевченка;

У 1990-1992 - генеральний директор комерційного консультативного і науково-дослідного центру "Правекс";

у 1992-1996 - президент концерну "Правекс".

Отже, концерн Правекс, який зараз в основному представлений відомим однойменним банком починався як консультативна структура. Де пересічний викладач університету може взяти кошти для початку серйозної бізнесової кар'єри?

Подейкують, що тут в нагоді стало вдале одруження Черновецького, і саме сімейний капітал дружини був в основі банку "Правекс".

У політиці Черновецький з 1996 року, він був обраний від Дарницького району столиці, де сьогодні, через 10 років він має найвищу популярність у Києві.

З того часу Черновецький незмінно був депутатом і обирався саме від Києва. У 2000, після обрання вдруге Кучми президентом, Чернівецький був у нього радником. Втім, у 2005, після обрання вже Ющенка, він теж став президентським радником.

Його партійна біографія теж доволі розмаїта: він співголова партії "За красиву Україну" (з жовтня 98 року по червень 99 року), голова партії "За красиву Україну" (з червня 99 по листопад 2000), член президії Партії регіонального відродження "Трудова солідарність України" (з листопада 2000 року), голова Християнсько-ліберальної партії.

Подейкують, що у Черновецького непогані стосунки з Віктором Ющенком. Він вступив у фракцію "Нашої України" за півроку до президентських виборів, і його туди взяли, навіть зважаючи на протест сина Олександра Омельченка, який вийшов з фракції у відповідь на таке рішення Ющенка.

Черновецький скрізь позиціонується як віруюча людина, справжній християнин.

Однак, попри нагороди від канонічної церкви, відомо про зв'язок Черновецького з чорношкірим пастором харизматичної церкви "Посольство Боже" Сандеєм Аделаджі.

Тому чимало політологів прогнозують, що в період його мерства можна чекати розвитку протестантських церков у Києві.

Хто обрав Черновецького, і чого від нього чекають?

Він відкрив безкоштовну столову для безпритульних, де їх годують, відкрив безкоштовні лікувальні кабінети (в основному масажні) для людей старшого віку.

Подейкують, що він активно допомагав пенсіонерам і безкоштовними продуктовими наборами, які розповсюджувалися консьєржами у будинках за окрему плату.

Його секрет – це те, що він робив це не лише перед виборами, а постійно.

До того, ж про свою допомогу малозабезпеченим Черновецький регулярно повідомляв у своїй безкоштовній газеті, яка теж виходила постійно і спочатку називалася "Правда Лівобережжя", а потім "Маю право".

Ці видання швидше нагадували панегірик Леоніду Черновецькому, аніж повноцінні видання, однак зроблені на досить фаховому рівні, до того ж розраховані на його виборців.

Тож найімовірніше, виборці Черновецького – це люди, старше середнього віку, критично налаштовані до нинішнього міського голови і не надто соціально захищені, оскільки свою виборчу кампанію мільйонер Черновецький побудував на гаслах соціального захисту малозабезпечених киян. І виграв.

Проблеми нового мера

Маючи фракцію майже з 20 осіб у Київраді, саме стільки отримав його блок, Леонід Черновецький хоч і матиме міцну опору, але її зовсім недостатньо для підтримки з боку депутатів, повноваження яких досить значні.

Завдання номер 1 для нового мера знайти міцну підтримку Київради, а для цього треба домовлятися з повідними політичними силами у столиці, зокрема з Блоком Тимошенко.

Не варто забувати, що Черновецький зараз є кандидатом у депутати від блоку "Наша Україна", а тому цілком може сподіватися і на підтримку фракції цієї сили в Київраді. Хоча попередньо нашоукраїнці досить пафосно підписували угоду про підтримку кандидатури Олександра Омельченка.

Ходять чутки, що напередодні виборів, Черновецького викликали на Банкову і просили знятися з перегонів, однак Черновецький відмовився. І не прогадав.

Тепер головна проблема для нового мера - його власна управлінська команда, якої в нього немає. Але управління тримільйонним містом – це досить серйозна щоденна робота.

Зважаючи на давні конфлікти нового мера з людьми вже майже колишнього, більшість управлінців доведеться змінювати, і це може бути відчутним для міста.

До того ж більшість міської еліти була цілком зосереджена на діючому голові Олександрові Омельченку. І тепер Черновецькому доведеться продемонструвати себе ще й непоганим дипломатом, аби не отримати частковий саботаж від власних підлеглих та бізнес еліти міста.

Київські медіа: перезавантаження

Не секрет, що всі київські комунальні ЗМІ, які фінансуються з бюджету міста, нині досить зосереджено орієнтовані на Олександра Омельченка і вельми спритно працювали проти його ворогів.

Черновецький був у переліку останніх, тому реформа ЗМІ може виявитися для нього одним із перших завдань.

Головне питання: чи він спробує переорієнтувати столичний медіа холдінг на себе, чи роздержавити його і купити, чи ці видання залишаться в орбіті Київради і будуть справжніми комунальними ЗМІ.

Найближчим часом ми отримаємо відповідь на це питання.

Вікторія Петрова, Інститут масової інформації