Селище непрямого президентського правління
Козин – селище привілейоване. Попри те, що в близько п'ятидесяти містах чи селах України є гострий конфлікт між головою селищної ради та депутатами, лише козинці пили чай в кабінеті президента з шістьома впливовими державними мужами.
І справа тут не тільки в тому, що дача Ющенка знаходиться в чотирьох кілометрах від Козина, і що президентові обридли "стоп-розмови" з пікетувальниками по дорозі додому. Всьому причиною – земля.
"Чому ми говоримо про Козин – бо там є питання землі, а це мільйони, якщо не мільярди. Все питання – в землі. Якби там було рішення – раніше ніж через 10 років земля взагалі не буде продаватися, то конфлікт би зник", – переконаний голова громадської приймальні президента Ігор Довбань. Він був присутнім і на "батьківській розмові" президента з козинцями і на подальших зустрічах в Козині.
Справді можна погодитись, що спочатку була земля. І козинську землю, за словами Валентини Горобець, хотіли всі: і Кучма, і Пінчук, і Засуха, і прокурори, які порушували проти неї кримінальні справи. А вона, як селищний голова, всім відмовляла, і справ не боялась.
"Колись у нас був ландшафтний заказник. Але Пінчук захотів собі тут землю, і вже вони собі терміново цей ландшафтний заказник міняють. Як вони його зняли, яким рішенням, я не знаю. Але я їм у землі відмовила, і після цього тут відтворений заказник ландшафтний. Вони мені тут таке робили лихо!" - розповідає Валентина Іванівна.
І таких історій вона розказує чимало. Та дивно, що всі з перелічених політиків ішли до неї напряму, бо по закону рішення про продаж землі приймає тільки селищна рада. І без рішення ради Горобець нічого зробити все одно не могла. По ідеї...
 Валентина Горобець |
Прихильники Горобець вважають її справжньою Жанною Д'арк: в часи кучминської диктатури відмовляла в землі впливовим політикам і далі бореться з "купленими депутатами і суддями".
І навіть Віктор Ющенко, за словами Горобець, похвалив її перед депутатами, які вимагали від президента: "Нам не треба землі, а тільки, щоб Горобець сиділа в тюрмі". На що Ющенко нібито відповів: "Вона відмовила Кучмі й Засусі, і до цієї людини є певне відношення".
"У мене справді вистачило сміливості відмовити тому, що суперечить законодавству. Я законів не порушую", - підтверджує Горобець.
Зазнавала, каже голова селищної ради, вона і значних утисків від прокуратури (описані нижче події відбувались восени минулого року):
- Прийшов слідчий і каже: "Ви арештовані". А я кажу: "Покажіть постанову". Постанови на арешт не було. Заходять тут же 4 беркутівці, завалюють мене на підлогу, заломлюють руки назад і виносять через двері.
Далі я нічого не пам'ятаю. Казали мені потім працівники, що беркутівці бігли зі мною по східцях. Об що вони мене вдарили? Чи об східці, чи коли кинули в машину?
Я в машині прийшла до тями вже у Києві, коли вони дзвонили і питали "Куди її везти?" Вони не знали, куди мене везти і що зі мною робити. Я, правда, не подала ні на кого в суд за це.
- Чому?
- Мабуть, буду подавати в суд на це, бо ж воно далі не зупиняється, воно ж продовжується!
І справді альтруїзм. Мабуть, будь-хто подав би до суду, якби після "несанкціонованого арешту" у затриманого виявися струс мозку і вивихнута нога.
Втім, є свідчення інших очевидців події: Горобець вилізла на дах і спробувала втекти по пожежній драбині. Однак не втрималась і впала, бо руки були зайняті папками з документами. Але коли її несли до машини, то дуже пручалась. Про те, що вона була без свідомості, ніхто не пам'ятає.
 Горобець з прихильниками |
За словами Горобець, її будинок було оточено "Беркутом", вона не могла нічого зробити і нікуди вийти, її батька сильно вдарив правоохоронець, а вже потім надворі сталось щось, чого вона не бачила: побили правоохоронців. Інша версія подій заперечує викладене вище: Горобець сама забарикадувалась вдома і нікого не впускала, а потім зривала з правоохоронців погони, підбурювала натовп.
Ще більше суперечностей довкола захоплення селищної ради.
Так, Горобець стверджує, що депутати мішками виносили документацію з селищної ради, а потім палили її надворі у багатті. А коли вони отримали доступ до комп'ютера ради, то понадруковували чимало фальшивих документів, сфальсифікувавши її підпис та печатку селищної ради. І апелюють у прокуратурі до цих її незаконних рішень, яких вона сама не приймала. А оскільки прокуратуру і суди, за версією Горобець, купили комерційні структури, то й рішення ухвалюються не на її користь.
У депутатів на все зазначене – своя аргументація. Так, нотаріус Лора Мегедь, про яку Горобець каже як про спалювача документів, не була членом комісії, створеної для огляду приміщень Козинської селищної ради. А тому до самих приміщень вона не заходила, і тим більше не виносила і не спалювала документів. Це, за словами депутатів, можуть засвідчити і правоохоронці та працівники прокуратури, які були присутніми при огляді приміщень. Крім того, робота комісії записувалась на відео.
Депутати розповідають, що після "взяття селищної ради" у пакетах з-під сміття справді виносились документи. Але це робили прихильники Горобець. І тоді ж, зрозумівши, що депутати зняли копії з документації, яка свідчила про службові зловживання, Горобець сама на комп'ютері нібито доробила копії відповідних документів і пустила їх в народ. Відтак з'явились фальшивки.
Словом, справа справді заплутана. На перший погляд.
Політика і нічого окрім політики
Справа "Горобець проти селищної ради" (чи навпаки) здається складною.
Депутати двічі відсторонювали голову від посади. Останнє таке рішення від 22 січня 2005 року, до речі, ніде не оскаржене.
Водночас, юристи (вони всі чомусь не хочуть, щоб їхнє прізвище було озвучене в статті) стверджують, що "селищна рада має право достроково припинити повноваження селищного голови. Підстави – порушення чинного законодавства або якщо вона не виконує свої повноваження. Але мають бути докази порушення законодавства.
Якщо селищний голова переходить вулицю неправильно – це ж теж порушення. Так що скликати засідання сільради і зміщати? Тобто мають бути серйозні рішення – наприклад, рішення суду".
Депутати ж вказують тільки на численні докази. Однак варто додати, що в законі "Про місцеве самоврядування" не зазначено, що звільнити голову селищної ради можна лише за рішенням суду.
З іншого боку, і сама Горобець неодноразово порушувала закони.
"Слідчий приймав рішення про відсторонення Горобець від обов'язків, але вона цього рішення не виконувала, не передавала печатку, не передавала документи. Навпаки, вона їх сховала. Невідомо, де зберігає", - каже відомий експерт з місцевого самоврядування і продовжує: "Але якщо формально підійти до ситуації, то більше порушень законів вчинила Горобець, а не депутати".
Та юристам не звикати до заплутаних справ: "Якщо діяти за законом – там протягом кількох днів можна навести порядок. Але за законом там ніхто діяти не збирається. Що непокоїть – це телефонне право, яке щодо Козина дуже активно застосовується, і буде застосовуватися. Бо там зариті великі гроші, а де гроші – в нашій державі закону немає, ніколи не було, і, на жаль, не буде".
Коментувати ситуацію в Козині з правової точки зору юристи відмовляються: надто вона є політичною. Для них не зрозуміла ініціатива губернатора Київщини Євгена Жотяка та радника президента Віри Ульянченко стосовно запровадження в Козині тимчасово президентського правління: закони передбачають інакше врегулювання подібного роду конфліктів. Також юристам незрозуміло, чому досі скандал не невирішено за допомогою законних методів – очевидно, цьому завадив знаменитий дзвінок президента.
Не можуть вони пояснити й той факт, що Валентина Іванівна не надавала депутатам змоги ознайомитись з документацією селищної ради під час мирного врегулювання конфлікту у Козинському Будинку культури 29 травня 2005 року. Тоді Євген Жовтяк не давав депутатам навіть висловити свою точку зору, а Віра Ульянченко і зовсім забрала у них мікрофон. Це чітко видно на відео, відзнятому на цій - нібито – сесії...
Юридично неправомірною є і пропозиція Горобець під час вже згаданої зустрічі в Будинку культури: "Ми їх (депутатів селищної ради) питаємо, чи приймемо бюджет. Вони кажуть – тільки коли заслухаємо звіт 2004 року. Я кажу – давайте на цій сесії приймемо бюджет 2005 року, а на наступній заслухаємо звіт. Я прозвітуюся, що зробила по програмі по селу, головний бухгалтер прозвітується. Тим більше, що на зустрічі у президента їм було сказано – ніяких ревізій, нічого не перевіряти, починайте працювати".
Виходить, навіть якщо порушена кримінальна справа за фактом службових зловживань, то це нічого, головне людяність і мораль? Навіть якщо Бюджетний кодекс передбачає одну схему (звіт за минулий рік - обговорення соціальної програми розвитку регіону тощо - новий бюджет), головне – щоб всі були задоволені?
Зрештою показовим є і такий факт: постанову про взяття під варту підозрюваної у вчиненні тяжких злочинів Валентину Горобець не скасовано (станом на сьогодні вже минув термін давності). Однак після того, як Ющенко перетелефонував у Генпрокуратуру, Горобець під варту не брали. Хоча санкція відповідна була, та ще й підтверджена рішеннями двох судів.
Більше того, прокурор, яка ще 16 травня в Апеляційному суді наполягала на тому, що Валентина Горобець перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі і "продовжуватиме злочинну діяльність", вже через день, 17 травня підписала постанову про скасування постанови про відсторонення обвинуваченої від посади. Чи не дивно? З достовірних джерел з прокуратури стало відомо: прокурора змусили підписати цей документ. Змусила нова, помаранчева, моральна, чесна, безкомпромісна влада.
Ці ж джерела повідомили, що, попри обіцянки президента та генпрокурора Святослава Піскуна розібратись, нарешті, зі "справою Козина", нічого не робиться, аби встановити істину. Навіть навпаки. Якщо раніше справу Горобець вів жорсткий і досвідчений слідчий Ренкас, то зараз – молодий і поступливий Купченко.
Відтак Горобець не спішить знайомитися зі своїми 13 томами справи (по 200-300 аркушів у кожному): чим довше вона буде це робити, тим пізніше почнеться розгляд справи у суді і тим триваліший час вона буде "не відсторонена від посади прокуратурою".
А, як відомо, серце у неї слабке, свідомість вона теж втрачає часто. Тому можна передбачити, що читання справи затягнеться ще надовго. А там і осінь недалеко, старт передвиборчої кампанії. І всім буде не до Козина. Хоча це й привілейоване селище.
 нардеп Кармазін знає про Козин не з чуток |
Від детального ознайомлення з Козинською ситуацією складається враження, що хтось дуже хоче зберегти ту систему земельних відносин, які встановилися за часів Кучми.
Адже теоретично, в Козині – мораторій на землю ще з листопада 2003 року. Але землі кимось роздавались. Подання на звільнення голови Держкомзему лежить у Кабміні вже близько півроку. Непідписане. А тим часом Анатолій Даниленко майже щотижня навідується до Козина і разом з Валентиною Горобець працює над розробкою генерального плану цього селища...
Насторожує той факт, що процедура цього "збереження" проводиться дуже грубими методами. Так, наприклад, коли стояло питання відкриття сесії 29 травня цього року (чи 31 сесію чи 39-ту), то представники президента наполягали на відкритті саме 31-ої (бо впродовж 32 і до 39 Горобець була двічі відсторонена від посади рішенням ради).
Іншими словами, вимагалось, щоб депутати визнали легітимним селищним головою Горобець. А їм самим, мабуть, пропонувалось розпуститись, адже якщо селищна рада не збирається впродовж кварталу на сесію, то згідно з законом "Про місцеве самоврядування", таку раду можна розпустити. Проміжок часу між 30-ою сесією та останньою 38-ою становить більше трьох місяців. Цікавий компроміс пропонують миротворці з АП. Тобто з СП.
(До речі, колеги на каналах кажуть, що їм дуже рекомендували не чіпати цю тему в телерепортажах. Саме тому, можливо, ніхто з центральних ЗМІ цього конфлікту в останні місяці й не висвітлював.)
Зрештою, щоб якось пом'якшити конфлікт, Жовтяк запропонував відкрити "ненумерну" сесію. Але рішення, яке мало на ній бути прийняте – затвердити бюджет на 2005 рік. Попри те, що Горобець відмовлялась звітувати за виконання бюджету 2004 року.
Наразі в Козині три центри влади відстоюють інтереси громади: Валентина Горобець, депутати 2005 року скликання та депутати 2002 року скликання. Це якщо незважати на Київ, який теж "пропонує" свої умови.
"Я взагалі не люблю сварок, не люблю конфліктів, і це навіть помітив президент, він сказав: "Хлопці, вам не здається, що громада вас одного дня викине? Я бачу цю жінку, вона йде на компроміси, з нею можна вирішувати питання. А ви не хочете цього робити", - переконує журналістів і громаду Валентина Горобець.
Вона вірить і переконує Ющенка, що за нею – все село: "Мене підтримують люди. Я ж не винувата, що 18 чоловік пішли в опозицію!".
Водночас депутати кажуть протилежне: "Горобець підтримує лише її сімейний клан та клан головного бухгалтера. А це – близько 200 чоловік". З власних спостережень можемо сказати, що більша частина села таки за депутатами.
Мабуть, саме тому депутати "тягають по судах" Горобець і заважають їй працювати. Сама сільський голова вважає, що займає своє місце, бо це краще для громади. "Я б подала у відставку, якби на виборах переміг Янукович", – зізнається Горобець.
А так – продовжує збирати сесії нелегітимної селищної ради 2005 року скликання, і на них розповідає: "Я знаю, вас всіх цікавлять питання землі, але сьогодні ми про це говорити не будемо. Іншим разом". Іншим, так іншим...
Селище непрямого президентського правління
© 2000-2018 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua