Птахи, труси і Діснейленд в Євротаборі
П'ятниця, 20 травня 2005, 11:20
Не встиг на Трухановому острові відкритися широко анонсований Євротабір, як стали лунати заяви про шкоду, що буде заподіяна острову у зв’язку з конкурсом.
Представники Національного екологічного центру заявляли, що в перші ж дні після встановлення наметів покинули свої гнізда багато птахів. Керівник київського еколого-культурного центру Володимир Борейко в інтерв’ю BBC прогнозував, що тисячі мешканців містечка витопчуть усю траву на острові.
Стурбована долею центру рідного міста "Українська правда" вирушила з’ясовувати ситуацію на місці.
Чесно кажучи, після такої кількості реклами Євротабору картинка уявлялася грандіозна: біг-борди з Євробаченням вздовж Пішохідного моста; поселення на острові, де дружно знайомляться пророковані 5000 іноземців, довідкові пункти на кожному кроці і сила-силенна охорони...
Натомість острів мало відрізнявся від свого повсякденного стану. Людей, за суб’єктивною оцінкою кореспондента "УП", було не набагато більше, ніж у звичайний вихідний. Хіба що через кожні кілька метрів розвішані прапори "ПОРИ", помаранчеві стрічки і правила безпеки.
Центральною алеєю прогулювався голова Партії Зелених Віталій Кононов. На прохання "УП" прокоментувати заяви про загрозу екології, він дуже здивувався. "Я таких заяв ще не чув", - сказав Кононов, додавши, що поки не бачить жодних приводів для хвилювання.
"Мене більше турбує, що Омельченко (київський міський голова – "УП") використає цю подію, щоб побудувати на Трухановому острові щось на зразок Діснейленду. В нього давно були такі плани", - сказав головний Зелений.
"От тоді проблеми з екологією справді виникнуть. А те, що там зараз з піску побудували – змиє водою, та і все", - сказав він.
Україна – світу
Намети помітні відразу. Досить великі, всі однакові – захисного кольору. Хіба що деякі з них обвішані стрічками й написами на зразок "Руки геть від незалежних ЗМІ". А всі інші - і склади з їжею, і міліція, і прес-центр, і звичайні намети для проживання - нічим один від одного не відрізняються, чим створюють деяку плутанину.
На одному з таких самих наметів ледь помітна табличка – "Душові кабіни". Навколо ні охорони, ні черги бажаючих, ні вказівок. Оскільки двері до намету були відчинені, кореспондент "УП" вирішила подивитися на "кабіни" зсередини. Думала, може табличку хтось жартома повісив.
Зразу біля входу на дерев’яній дошці охочих помитися чомусь зустрічав плакат "розважайся безпечно". Всередину з першого разу не вдалося зайти з етичних міркувань – чулися чиїсь голоси й шум води, а на різних кінцях дерев’яної лавочки лежали дві пари чоловічих трусів.
Повернувшись наступного разу, трусів ми не побачили. Зате одне стало зрозуміло точно: душу такого вже років десять немає навіть в найзабитішому українському селі. Чомусь наївно гадалося, що в уявленні європейців "душові кабіни" – це дещо інше.
До туалету зайти після такого видовища було відверто страшно. Якби не природна необхідність, наважитися на такий крок не примусив би навіть професійний обов’язок. Тим більше, що прямо назустріч вибігла, кашляючи, якась дівчина. Через кілька хвилин її поведінка стала цілком зрозумілою. Як і тих, хто справляв нужду просто під деревами.
Щоправда, по табору де-не-де розставлені кілька біотуалетів – цілком по-європейськи. І хоча в прес-службі запевняють, що вони відкриті для всіх бажаючих, пересічні громадяни обходили дивні контейнери стороною, прямуючи до звичних кабінок з написами М і Ж.
Не 5 000, а 5
Знайти людей, що погодилися жити в подібних умовах за 50 грн на день, виявилося непросто. Частково через однаковість наметів, де виявлялися то склади з їжею, то охоронці, то адміністрація. А частково через те, що їх там просто немає.
Привітна дівчина з прес-центру відгукнулася на прохання "УП" й відвела до наметів, куди заселяються гості табору. Проте й там охорони виявилося більше, ніж самих жителів.
Один середнього віку чоловік з Кременчука, що жив у таборі вже кілька днів, на пальцях перерахував сусідів, що живуть тут за гроші. Станом на вівторок це були декілька французів, двоє англійців, двоє ще якихось іноземців, одна журналістка...
Сам же кременчужець розповів, що приїхав до Києва спеціально, щоб пожити на Трухановому острові в наметі. На питання, чи не зміг він знайти інше житло в столиці, чоловік навіть трохи образився: "Та я для цього й приїхав! Куди в Києві ще приїжджати – на Хрещатик? І що я там не бачив – Кока-коли в кіосках?".
А ще, пожалівся співрозмовник, сподівався, що впродовж усього часу буде екран, де транслюватимуться всі заходи Євробачення. Виступи ж молодих українських гуртів, що проходять щовечора на сцені в Євротаборі, він слухати не може. "Якщо близько до сцени підходити, печінка може від такої музики відвалитися", - жаліється мешканець містечка.
До речі, обіцяні екрани на радість тим, хто їх дочекався, таки встановили в четвер увечері. Транслювати на них обіцяють півфінал та фінал конкурсу – як і на всіх інших екранах у центрі міста.
У прес-службі Євротабору на питання про кількість гостей відповіли, м’яко кажучи, туманно. "Станом на ранок четверга, у таборі було зареєстровано 420 осіб, з яких 44 іноземці", - пролунала спочатку заготовлена відповідь керівника інформаційної служби Ніни Сорокопуд.
Щоправда, потім за тим же телефоном інша дівчина розповіла, що 107 з цих 420 осіб – це волонтери. А інші – це кількість зареєстрованих з моменту відкриття табору, а не проживаючих в ньому на сьогодні.
Оскільки точну кількість тих, хто проживає в даний момент, дівчина пообіцяла з’ясувати пізніше, "УП" передзвонила за тим же номером втретє. Цього разу хлопець повідомив, що вказані цифри – це кількість людей, що проживають у таборі в даний момент, а не зареєстровані протягом усього часу.
Разом з тим, люди в таборі розповідають, що хтось справді приїжджає, проте затримуються тут зазвичай недовго. А дівчина з прес-служби відсутність місцевих жителів пояснила тим, що вдень вони ходять по Києву, а лише вночі повертаються до наметів.
Отакий вийшов каламбур.
Та як би там не було, екологи можуть бути спокійні – 5000 туристів, що витоптують траву й відлякують птахів, тут точно не набереться.
Представники Національного екологічного центру заявляли, що в перші ж дні після встановлення наметів покинули свої гнізда багато птахів. Керівник київського еколого-культурного центру Володимир Борейко в інтерв’ю BBC прогнозував, що тисячі мешканців містечка витопчуть усю траву на острові.
Стурбована долею центру рідного міста "Українська правда" вирушила з’ясовувати ситуацію на місці.
Чесно кажучи, після такої кількості реклами Євротабору картинка уявлялася грандіозна: біг-борди з Євробаченням вздовж Пішохідного моста; поселення на острові, де дружно знайомляться пророковані 5000 іноземців, довідкові пункти на кожному кроці і сила-силенна охорони...
Натомість острів мало відрізнявся від свого повсякденного стану. Людей, за суб’єктивною оцінкою кореспондента "УП", було не набагато більше, ніж у звичайний вихідний. Хіба що через кожні кілька метрів розвішані прапори "ПОРИ", помаранчеві стрічки і правила безпеки.
Центральною алеєю прогулювався голова Партії Зелених Віталій Кононов. На прохання "УП" прокоментувати заяви про загрозу екології, він дуже здивувався. "Я таких заяв ще не чув", - сказав Кононов, додавши, що поки не бачить жодних приводів для хвилювання.
"Мене більше турбує, що Омельченко (київський міський голова – "УП") використає цю подію, щоб побудувати на Трухановому острові щось на зразок Діснейленду. В нього давно були такі плани", - сказав головний Зелений.
"От тоді проблеми з екологією справді виникнуть. А те, що там зараз з піску побудували – змиє водою, та і все", - сказав він.
Україна – світу
Намети помітні відразу. Досить великі, всі однакові – захисного кольору. Хіба що деякі з них обвішані стрічками й написами на зразок "Руки геть від незалежних ЗМІ". А всі інші - і склади з їжею, і міліція, і прес-центр, і звичайні намети для проживання - нічим один від одного не відрізняються, чим створюють деяку плутанину.
 Фото Ганни Андрієвської |
Зразу біля входу на дерев’яній дошці охочих помитися чомусь зустрічав плакат "розважайся безпечно". Всередину з першого разу не вдалося зайти з етичних міркувань – чулися чиїсь голоси й шум води, а на різних кінцях дерев’яної лавочки лежали дві пари чоловічих трусів.
Повернувшись наступного разу, трусів ми не побачили. Зате одне стало зрозуміло точно: душу такого вже років десять немає навіть в найзабитішому українському селі. Чомусь наївно гадалося, що в уявленні європейців "душові кабіни" – це дещо інше.
До туалету зайти після такого видовища було відверто страшно. Якби не природна необхідність, наважитися на такий крок не примусив би навіть професійний обов’язок. Тим більше, що прямо назустріч вибігла, кашляючи, якась дівчина. Через кілька хвилин її поведінка стала цілком зрозумілою. Як і тих, хто справляв нужду просто під деревами.
 |
Не 5 000, а 5
Знайти людей, що погодилися жити в подібних умовах за 50 грн на день, виявилося непросто. Частково через однаковість наметів, де виявлялися то склади з їжею, то охоронці, то адміністрація. А частково через те, що їх там просто немає.
Привітна дівчина з прес-центру відгукнулася на прохання "УП" й відвела до наметів, куди заселяються гості табору. Проте й там охорони виявилося більше, ніж самих жителів.
Один середнього віку чоловік з Кременчука, що жив у таборі вже кілька днів, на пальцях перерахував сусідів, що живуть тут за гроші. Станом на вівторок це були декілька французів, двоє англійців, двоє ще якихось іноземців, одна журналістка...
Сам же кременчужець розповів, що приїхав до Києва спеціально, щоб пожити на Трухановому острові в наметі. На питання, чи не зміг він знайти інше житло в столиці, чоловік навіть трохи образився: "Та я для цього й приїхав! Куди в Києві ще приїжджати – на Хрещатик? І що я там не бачив – Кока-коли в кіосках?".
А ще, пожалівся співрозмовник, сподівався, що впродовж усього часу буде екран, де транслюватимуться всі заходи Євробачення. Виступи ж молодих українських гуртів, що проходять щовечора на сцені в Євротаборі, він слухати не може. "Якщо близько до сцени підходити, печінка може від такої музики відвалитися", - жаліється мешканець містечка.
До речі, обіцяні екрани на радість тим, хто їх дочекався, таки встановили в четвер увечері. Транслювати на них обіцяють півфінал та фінал конкурсу – як і на всіх інших екранах у центрі міста.
У прес-службі Євротабору на питання про кількість гостей відповіли, м’яко кажучи, туманно. "Станом на ранок четверга, у таборі було зареєстровано 420 осіб, з яких 44 іноземці", - пролунала спочатку заготовлена відповідь керівника інформаційної служби Ніни Сорокопуд.
 Фото Ганни Андрієвської |
Оскільки точну кількість тих, хто проживає в даний момент, дівчина пообіцяла з’ясувати пізніше, "УП" передзвонила за тим же номером втретє. Цього разу хлопець повідомив, що вказані цифри – це кількість людей, що проживають у таборі в даний момент, а не зареєстровані протягом усього часу.
Разом з тим, люди в таборі розповідають, що хтось справді приїжджає, проте затримуються тут зазвичай недовго. А дівчина з прес-служби відсутність місцевих жителів пояснила тим, що вдень вони ходять по Києву, а лише вночі повертаються до наметів.
Отакий вийшов каламбур.
Та як би там не було, екологи можуть бути спокійні – 5000 туристів, що витоптують траву й відлякують птахів, тут точно не набереться.
