Скандал з міністром Зваричем шкодить міжнародному іміджу України
П'ятниця, 29 квітня 2005, 21:13
Викриття того, що міністр юстиції України Роман Зварич, можливо, не має академічних кваліфікацій і дипломів, які включені в його офіційну біографію, і про які він, мабуть, заявляв протягом двох минулих десятиліть, стало шокуючою новиною не лише в Україні, але й в США.
Випадково, ця новина була опублікована "Українською Правдою" під час щорічної конференції Асоціації Вивчення (пост-комуністичних) Національностей в згаданому в статті Люби Шари Колумбійському університеті, де ця новина швидко стала "гарячою" темою розмов.
Цей скандал не мине не поміченим й у Вашингтоні. Під час зустрічей урядовців США з приводу України, американські держчиновники приватно висловлюють своє здивування тим, як такий скандал міг бути допущеним.
Їхнє занепокоєння викликає те, як вплине нa міжнародний імідж України той факт, що міністр юстиції, котрий відповідає зa верховенство права в країні, можливо є нечесним.
Єдиний спосіб, в який ці серйозні звинувачення можуть бути спростовані – це якщо Зварич публічно покаже свої сертифікати магістра та доктора наук, а також документально доведе, де він вивчав право в США.
Підозріло, що приватно колишні студенти Колумбійського університету, котрі навчалися там в 1970-их роках, не пам’ятають, щоб Зварич також відвідував цей ВУЗ.
Двоє колишніх студентів Колумбійського університету – один зараз відомий академік в престижному східнобережному американському університеті, а інший – високопоставлений юрист, обоє не пам’ятають присутності Зварича в Колумбійському університеті в 1970-их роках.
Можливо, він зареєструвався, щоб отримати диплом магістра, але так і не задовольнив усі вимоги, потрібні для отримання цього сертифікату, що в такому випадку дискваліфікувало б його від можливості податися на отримання докторського ступеня.
Досить незвично не закінчити програми навчання на ступінь магістра. З іншого боку, є багато прикладів, коли студенти подаються на докторський диплом, але так його і не закінчують.
Переважно, коли подається заява на академічний пост в університетах західних країн, від кандидата не вимагають копій його дипломів.
Але в той же час, в будь-якій західній академічній інституції, якби виявилось, що факти біографії працівника були сфальсифіковані (особливо що стосується самих кваліфікацій), його негайно би звільнили.
До 1960-их, 1970-их років ступінь магістра було достатньою для того, щоб отримати посаду в академічній сфері, але сьогодні критерії відбору значно більш суворі й вимагають докторську ступінь, викладацький досвід та облік академічних (тобто, не в звичайних ЗМІ) публікацій.
В час, коли Зварич теоретично подавав заяву на академічну позицію, він мав би мати всі три з вищеперелічених досягнень, але очевидно, що в нього їх не було.
Не можливо знайти жодної англомовної академічної публікації Зварича. Отримати академічну позицію без будь-яких публікацій було б практично неможливим. Відсутність друкованих праць безумовно не дозволила б йому просунутись з позиції асистента до професора.
Коли людина в США подає заяву на позицію в американському уряді, особливо після терористичних атак вересня 2001-го року, служби безпеки ретельно перевіряють її кваліфікації.
Така перевірка безумовно розкрила б розбіжності між досвідом та поданою біографією й дискваліфікувала б кандидата на посаду як такого, якому не можна довіряти. Дивно, чи СБУ не проводить таких перевірок в Україні?
На заході після скандалу, що розвився до такого ступеня, міністра попросили б показати сертифікати або подати заяву про відставку. Тому дивно, що українські ЗМІ (за винятком інтернет-видань) не обговорюють це питання й не вимагають, щоб міністр Зварич показав свої дипломи або пішов з посади.
Чому українські телеканали не виконують роль, відведену їм в будь-якому демократичному суспільстві – контролювати та слідкувати за діями влади?
Почесні та самопроголошені титули
Питання почесних або самопроголошених титулів давно було проблематичним як в Україні, так і в українській діаспорі. В Україні в часи Кучми дуже багато губернаторів, заступників губернаторів та членів парламенту отримали докторські ступені не за правилами. Цікаво, скільки з цих проФФесорів самі писали, або хоча б прочитали свої дисертації? А також чи вони коли-небудь захищали їх перед академічною комісією в належному процесі. Тому Віктор Янукович далеко не єдиний "проФФесор" серед правлячих еліт Україні за часів Леоніда Кучми.
В українській діаспорі ситуація трошки складніша, але розслідуючи її, ми зможемо побачити контекст, в якому належить офіційна біографія Зварича.
У Великій Британії, де я виріс, кожен лідер громади старшого покоління був "директором", "інженером", "полковником", "магістром", або "професором".
Ці звання значать дуже мало для мого покоління, народженого у Великобританії, але в громаді української діаспори вони позначали певну ієрархію. Присвоєні кваліфікації Зварича можуть відповідати цій системі – намагання довести свою важливість і таким чином право займати певне місце в громаді української діаспори.
Насправді багато таких звань членів української громади в Британії, як і в Північній Америці, є почесними або самопроголошеними. Рядові військові, котрі насправді служили в польській армії або дивізії "Галичина" в 1940-их роках, до 1980-их, 1990-их років стали полковниками або й генералами!
В 1980-их роках моя група молодих українських британців мала "професора" в українській громаді. Ми пізніше дізналися, що в нього не було докторського ступеня, академічних публікацій, і він не займав академічної посади в жодному акредитованому університеті.
Цей випадок нагадав мені про звинувачення проти Зварича, але в цілому такі випадки зовсім не є незвичними.
Міжнародний імідж України
Скандал зі Зваричем полягає не лише в тому, чи нечесна людина може обіймати пост міністра юстиції. В кожній демократії, де панує верховенство права це було б неможливим. Особливо якщо, як у цьому випадку, він також, можливо, був задіяний у лобіюванні бізнес-інтересів своєї родини.
Справа в тому, що він має негативний вплив на міжнародний імідж України. Президент Ющенко отримав у спадок від Кучми катастрофічний PR. На щастя, негативній імідж України був трансформований Помаранчевою Революцією, геройським статусом Ющенка після його отруєння та перемогою демократичної опозиції.
Поки - добре. Але справа покращення та сприяння цьому іміджу є постійним процесом. Медовий місяць заходу з Ющенком та Україною не триватиме вічно.
Зараз інтерес до України в Вашингтоні є досить високим, але як довго це ще продовжуватиметься? А такі скандали завдають невиправної шкоди репутації України.
Розпочати навчальну кампанію, щоб проінформувати українців про переваги членства в НАТО та ЄС – це похвально, але цього недостатньо. Українські урядовці повинні також інформувати зовнішній світ і міжнародне суспільство про серйозність своїх намірів щодо євро-атлантичної інтеграції.
Кадрова політика є абсолютно невід'ємною частиною цієї сфери PR-у. Вона є особливо важливою для високопоставлених осіб при владі, таких як міністр юстиції. Це міністерство буде вирішальним для успіху або провалу інтеграції України в євро-атлантичні структури.
Якщо Ющенко вважає, що у разі підтвердження фальсифікацій з освітою американці або інші західні партнери будуть задоволені тим, що він тримає Зварича в уряді – бо той є вихідцем з американської діаспори – він помиляється.
Тому, національні інтереси повинні бути поставлені над особистими та комерційними інтересами міністра Зварича. Прем’єр Юлія Тимошенко уже окреслила вибір, а міністр оборони Анатолій Гриценко послідував йому: довів свою відданість чесності та прозорості уряду тим, що публічно пред’явив свої сертифікати. Якщо ж це є неможливим, то ясно, якою повинна бути альтернатива.
Тарас Кузьо, професор, Інститут європейських, російських та євразіcьких наук, Школа міжнародних відносин ім. Елліотта, Університет Джорджа Вашингтона.
Тарас Кузьо отримав диплом бакалавра від Університету Сассекс; магістра від Лондонського Університету і докторську ступінь від Університету Бірмінгему. Копії цих сертифікатів можуть бути продемонстровані
Читайте також:
За Зварича заступився професор Нью-Йоркського університету
ЗВАРИЧ ЗАГУБИВ СВІЙ ДИПЛОМ
Міністр Зварич – ще один проФФесор?
Випадково, ця новина була опублікована "Українською Правдою" під час щорічної конференції Асоціації Вивчення (пост-комуністичних) Національностей в згаданому в статті Люби Шари Колумбійському університеті, де ця новина швидко стала "гарячою" темою розмов.
Цей скандал не мине не поміченим й у Вашингтоні. Під час зустрічей урядовців США з приводу України, американські держчиновники приватно висловлюють своє здивування тим, як такий скандал міг бути допущеним.
Їхнє занепокоєння викликає те, як вплине нa міжнародний імідж України той факт, що міністр юстиції, котрий відповідає зa верховенство права в країні, можливо є нечесним.
Єдиний спосіб, в який ці серйозні звинувачення можуть бути спростовані – це якщо Зварич публічно покаже свої сертифікати магістра та доктора наук, а також документально доведе, де він вивчав право в США.
Підозріло, що приватно колишні студенти Колумбійського університету, котрі навчалися там в 1970-их роках, не пам’ятають, щоб Зварич також відвідував цей ВУЗ.
Двоє колишніх студентів Колумбійського університету – один зараз відомий академік в престижному східнобережному американському університеті, а інший – високопоставлений юрист, обоє не пам’ятають присутності Зварича в Колумбійському університеті в 1970-их роках.
Можливо, він зареєструвався, щоб отримати диплом магістра, але так і не задовольнив усі вимоги, потрібні для отримання цього сертифікату, що в такому випадку дискваліфікувало б його від можливості податися на отримання докторського ступеня.
Досить незвично не закінчити програми навчання на ступінь магістра. З іншого боку, є багато прикладів, коли студенти подаються на докторський диплом, але так його і не закінчують.
Переважно, коли подається заява на академічний пост в університетах західних країн, від кандидата не вимагають копій його дипломів.
Але в той же час, в будь-якій західній академічній інституції, якби виявилось, що факти біографії працівника були сфальсифіковані (особливо що стосується самих кваліфікацій), його негайно би звільнили.
До 1960-их, 1970-их років ступінь магістра було достатньою для того, щоб отримати посаду в академічній сфері, але сьогодні критерії відбору значно більш суворі й вимагають докторську ступінь, викладацький досвід та облік академічних (тобто, не в звичайних ЗМІ) публікацій.
В час, коли Зварич теоретично подавав заяву на академічну позицію, він мав би мати всі три з вищеперелічених досягнень, але очевидно, що в нього їх не було.
Не можливо знайти жодної англомовної академічної публікації Зварича. Отримати академічну позицію без будь-яких публікацій було б практично неможливим. Відсутність друкованих праць безумовно не дозволила б йому просунутись з позиції асистента до професора.
Коли людина в США подає заяву на позицію в американському уряді, особливо після терористичних атак вересня 2001-го року, служби безпеки ретельно перевіряють її кваліфікації.
Така перевірка безумовно розкрила б розбіжності між досвідом та поданою біографією й дискваліфікувала б кандидата на посаду як такого, якому не можна довіряти. Дивно, чи СБУ не проводить таких перевірок в Україні?
На заході після скандалу, що розвився до такого ступеня, міністра попросили б показати сертифікати або подати заяву про відставку. Тому дивно, що українські ЗМІ (за винятком інтернет-видань) не обговорюють це питання й не вимагають, щоб міністр Зварич показав свої дипломи або пішов з посади.
Чому українські телеканали не виконують роль, відведену їм в будь-якому демократичному суспільстві – контролювати та слідкувати за діями влади?
Почесні та самопроголошені титули
Питання почесних або самопроголошених титулів давно було проблематичним як в Україні, так і в українській діаспорі. В Україні в часи Кучми дуже багато губернаторів, заступників губернаторів та членів парламенту отримали докторські ступені не за правилами. Цікаво, скільки з цих проФФесорів самі писали, або хоча б прочитали свої дисертації? А також чи вони коли-небудь захищали їх перед академічною комісією в належному процесі. Тому Віктор Янукович далеко не єдиний "проФФесор" серед правлячих еліт Україні за часів Леоніда Кучми.
В українській діаспорі ситуація трошки складніша, але розслідуючи її, ми зможемо побачити контекст, в якому належить офіційна біографія Зварича.
У Великій Британії, де я виріс, кожен лідер громади старшого покоління був "директором", "інженером", "полковником", "магістром", або "професором".
Ці звання значать дуже мало для мого покоління, народженого у Великобританії, але в громаді української діаспори вони позначали певну ієрархію. Присвоєні кваліфікації Зварича можуть відповідати цій системі – намагання довести свою важливість і таким чином право займати певне місце в громаді української діаспори.
Насправді багато таких звань членів української громади в Британії, як і в Північній Америці, є почесними або самопроголошеними. Рядові військові, котрі насправді служили в польській армії або дивізії "Галичина" в 1940-их роках, до 1980-их, 1990-их років стали полковниками або й генералами!
В 1980-их роках моя група молодих українських британців мала "професора" в українській громаді. Ми пізніше дізналися, що в нього не було докторського ступеня, академічних публікацій, і він не займав академічної посади в жодному акредитованому університеті.
Цей випадок нагадав мені про звинувачення проти Зварича, але в цілому такі випадки зовсім не є незвичними.
Міжнародний імідж України
Скандал зі Зваричем полягає не лише в тому, чи нечесна людина може обіймати пост міністра юстиції. В кожній демократії, де панує верховенство права це було б неможливим. Особливо якщо, як у цьому випадку, він також, можливо, був задіяний у лобіюванні бізнес-інтересів своєї родини.
Справа в тому, що він має негативний вплив на міжнародний імідж України. Президент Ющенко отримав у спадок від Кучми катастрофічний PR. На щастя, негативній імідж України був трансформований Помаранчевою Революцією, геройським статусом Ющенка після його отруєння та перемогою демократичної опозиції.
Поки - добре. Але справа покращення та сприяння цьому іміджу є постійним процесом. Медовий місяць заходу з Ющенком та Україною не триватиме вічно.
Зараз інтерес до України в Вашингтоні є досить високим, але як довго це ще продовжуватиметься? А такі скандали завдають невиправної шкоди репутації України.
Розпочати навчальну кампанію, щоб проінформувати українців про переваги членства в НАТО та ЄС – це похвально, але цього недостатньо. Українські урядовці повинні також інформувати зовнішній світ і міжнародне суспільство про серйозність своїх намірів щодо євро-атлантичної інтеграції.
Кадрова політика є абсолютно невід'ємною частиною цієї сфери PR-у. Вона є особливо важливою для високопоставлених осіб при владі, таких як міністр юстиції. Це міністерство буде вирішальним для успіху або провалу інтеграції України в євро-атлантичні структури.
Якщо Ющенко вважає, що у разі підтвердження фальсифікацій з освітою американці або інші західні партнери будуть задоволені тим, що він тримає Зварича в уряді – бо той є вихідцем з американської діаспори – він помиляється.
Тому, національні інтереси повинні бути поставлені над особистими та комерційними інтересами міністра Зварича. Прем’єр Юлія Тимошенко уже окреслила вибір, а міністр оборони Анатолій Гриценко послідував йому: довів свою відданість чесності та прозорості уряду тим, що публічно пред’явив свої сертифікати. Якщо ж це є неможливим, то ясно, якою повинна бути альтернатива.
Тарас Кузьо, професор, Інститут європейських, російських та євразіcьких наук, Школа міжнародних відносин ім. Елліотта, Університет Джорджа Вашингтона.
Тарас Кузьо отримав диплом бакалавра від Університету Сассекс; магістра від Лондонського Університету і докторську ступінь від Університету Бірмінгему. Копії цих сертифікатів можуть бути продемонстровані
Читайте також:
За Зварича заступився професор Нью-Йоркського університету
ЗВАРИЧ ЗАГУБИВ СВІЙ ДИПЛОМ
Міністр Зварич – ще один проФФесор?
